Найкраща допомога в пізнанні майбутнього

Розповідає особа, що знайшла шлях до життя

РЕЛІГІЯ відігравала велику роль у житті нашої сім’ї. Мій батько був євреєм, і хоча він навернувся на католицизм, щоб одружитися з моєю матір’ю, він ставився до Біблії з великою повагою. Моя мати вийшла з родини, що мала давні католицькі традиції: її дві сестри були черницями, двоюрідний брат був прелатом, а два племінники — монахами.

У часі другої світової війни занепокоєність, побоювання та безупинний страх перед засланням до концентраційного табору через єврейське походження довели батька до передчасної смерті. Моя мати, яка глибоко вірила в догмат про безсмертя душі, брала участь у спіритичних сеансах, намагаючись нав’язати контакт з моїм батьком.

Коли я подорослішала, релігія, що засновувалась на традиції, і далі була невід’ємною частиною мого життя. Я залишалася «доброю католичкою». Однак католицизм не міг пояснити, яким буде моє майбутнє. До кого ж я мала звернутися за відповіддю?

Йдучи слідами матері, я також зверталася за порадами до спіритичних медіумів. Оскільки вони починали кожний сеанс знаком хреста та молитвами, я була переконана, що дивні з’явлення, які я бачила, є від Бога. Це було тоді, коли я, прагнучи допомогти іншим звільнитися від їхніх страждань, вступила в католицьке товариство, яке організовувало мандрівки до святині Марії в місті Лурд. Тут хворі сподіваються надприродних зцілень.

Я взагалі не чула про Свідків Єгови аж до того дня, коли мій чоловік взяв два журнали, які дуже зацікавили мене. Найбільше я була вражена тим, що на підтвердження сказаного в журналах подавалися біблійні цитати. Я відразу зрозуміла, що ці публікації можуть стати великою допомогою у набутті знання Божого Слова. Я написала листа з проханням про передплату обох журналів. До мене прийшли Свідки Єгови, і я почала вивчати з ними Біблію.

Пізнавання біблійних істин так захопило мене, що я почала розмовляти про них зі знайомими. Мене дуже приголомшила реакція подруги, яка брала участь в організації прощ, на те, що я досліджую Біблію зі Свідками. Вона дуже розлютилась і так погано висловилась про них, що я вийшла. Відтак мені довелось зносити протистояння і з боку свого чоловіка (Матвія 10:36). Спочатку було важко, але в міру того, як я застосовувала на практиці те, чого навчалась, моє сімейне життя дедалі поліпшувалось. Я охрестилась 1977 року.

Я зрозуміла, що ніколи не знайшла б дороги до життя, якщо б Свідки Єгови не зацікавилися мною, намагаючись допомогти мені познайомитись із чудовими біблійними істинами. Я усвідомлювала, що маю також обов’язок з усіх сил допомагати іншим познайомитися з Єговою та його надзвичайним наміром щодо майбутнього. Як же це зробити? Найкращим способом є повночасне служіння. Оскільки я жила в релігійно розділеному домі, це не було легко для мене. Але я покладалася на підтримку, керівництво та захист Єгови. Тепер проходять найщасливіші роки мого життя, бо я — стала піонерка. Я ще ніколи не була настільки переконана, що «добрий Господь» і що той, хто «надію на Нього кладе»,— щасливий (Псалом 34:9).