⁸ Книга Ісаї вирізняється тим, що містить видатні пророцтва про Месı́ю. У житті Ісуса сповнилося так багато передречень Ісаї, що цього пророка назвали «пророком-євангелістом». П’ятдесят третій розділ, який довгий час був загадкою не тільки для ефіопського скопця (про нього говориться у 8-му розділі книги Дії), але й для цілого єврейського народу, змальовує Ісусові страждання настільки яскраво, що здається, неначе це розповідь очевидця. Про сповнення пророцтв з цього дивовижного розділу ми читаємо у Християнських Грецьких Писаннях. Це можна побачити в таких порівняннях: вірш 1-й — Івана 12:37, 38; в. 2-й — Івана 19:5—7; в. 3-й — Марка 9:12; в. 4-й — Матвія 8:16, 17; в. 5-й — 1 Петра 2:24; в. 6-й — 1 Петра 2:25; в. 7-й — Дії 8:32, 35; в. 8-й — Дії 8:33; в. 9-й — Матвія 27:57—60; в. 10-й — Євреїв 7:27; в. 11-й — Римлян 5:18; в. 12-й — Луки 22:37. Хто, окрім Бога, міг бути таким точним джерелом передречення?

¹⁰ Особливо пророцтво зосереджується на встановленні Божого Царства під правлінням Месії. Найвищим Царем є Єгова, і саме він спасає нас (33:22). Але що говориться про самого Месію? Слова ангела, які він промовив до Марії про народження дитини, засвідчили, що на сповнення Ісаї 9:5, 6 її син мав отримати престол Давида; як сказав ангел, «і він царюватиме над домом Якова навіки, і царству його не буде кінця» (Луки 1:32, 33). Повідомлення з Матвія 1:22, 23 показує, що народження Ісуса від діви відбулося на сповнення слів з Ісаї 7:14 і що він є той самий «Еммануїл». Приблизно через 30 років після того Іван Хреститель почав проповідувати, що «наблизилось царство небесне». Усі чотири євангелісти цитували слова з Ісаї 40:3, аби показати, що Іван був тим, хто «вигукує в пустелі» (Матв. 3:1—3; Марка 1:2—4; Луки 3:3—6; Ів. 1:23). Під час свого хрещення Ісус став Месією — Помазанцем Єгови, пагінчиком або коренем Єссея, аби правити над народами. Згідно з Ісаї 11:1, 10, вони повинні покладати надію саме на Месію (Рим. 15:8, 12).

¹¹ Подивіться, як далі Ісая допомагає розпізнати Месію-Царя! Ісус прочитав про своє призначення з рукопису Ісаї, аби показати, що він був Помазанцем Єгови, а тоді почав «звіщати добру новину про Боже царство», бо, як він казав, «для того мене послано» (Луки 4:17—19, 43; Ісаї 61:1, 2). Чотири Євангелія містять багато подробиць стосовно земного служіння Ісуса та його смерті, які передречено в 53-му розділі книги Ісаї. Хоча євреї чули добру новину про Царство і бачили дивовижні діла Ісуса, вони не зрозуміли цього, бо не мали віри в серці. Про все це було передречено в Ісаї 6:9, 10; 29:13 та 53:1 (Матв. 13:14, 15; Ів. 12:38—40; Дії 28:24—27; Рим. 10:16; Матв. 15:7—9; Марка 7:6, 7). Ісус був для них каменем спотикання, але став наріжним каменем фундаменту, який заклав Єгова на Сіоні і на якому, згідно з Ісаї 8:14 і 28:16, він будує свій духовний дім (Луки 20:17; Рим. 9:32, 33; 10:11; 1 Пет. 2:4—10).