Павлові листи до зборів

НОВОСФОРМОВАНИЙ християнський збір мав відігравати важливу роль у виконанні наміру Єгови. Але християни першого сторіччя стикалися з жорстокою протидією. Як їм залишатись непохитними попри тяжкі переслідування? І як не піддатися підступним ідеям, що їх поширювали у християнському зборі фальшиві брати? Відповіді на ці запитання містяться в листах, які ввійшли до Християнських Грецьких Писань. В цих листах даються потрібні поради та підбадьорення.

Апостол Павло написав 14 листів, починаючи від Листа до римлян і закінчуючи Листом до євреїв. Ці листи названі відповідно до імен тих, кому вони адресовані — чи то окремим особам, чи то зборам. Розгляньте зміст деяких листів.

Вказівки щодо моралі та поведінки. Ті, хто чинить блуд, перелюб та інші грубі гріхи, «не успадкують Божого царства» (Галатів 5:19—21; 1 Коринфян 6:9—11). Між Божими служителями різних національностей повинна бути єдність (Римлян 2:11; Ефесян 4:1—6). Вони мають охоче і саможертовно допомагати нужденним одновірцям (2 Коринфян 9:7). «Безперестанку моліться»,— каже Павло. Отже, апостол заохочує християн відкривати своє серце в молитві до Єгови (1 Фессалонікійців 5:17; 2 Фессалонікійців 3:1; Филип’ян 4:6, 7). Бог слухає молитви тих людей, які мають справжню віру (Євреїв 11:6).

Що допоможе сім’ям бути щасливими? Чоловік має любити дружину так, як власне тіло. Дружина повинна глибоко поважати свого чоловіка. Діти мусять слухатися батьків, бо це подобається Богові. Батьки мають обов’язок з любов’ю виховувати і навчати своїх дітей на основі біблійних принципів (Ефесян 5:22—6:4; Колосян 3:18—21).

Пролиття світла на Божий намір. Чимало вказівок з Мойсеєвого закону служили ізраїльтянам захистом і дороговказом аж до часу, коли прийшов Христос (Галатів 3:24). Християнам уже не треба дотримуватися вимог Закону. У листі до єврейських християн Павло детально пояснює суть Закону і те, яку роль відіграв Ісус Христос у виконанні Божого наміру. Павло каже, що багато подробиць Закону мають пророче значення. Приміром, складання в жертву тварин було прообразом на Ісусову жертовну смерть, завдяки якій буде цілковито прощено людські гріхи (Євреїв 10:1—4). Ісусовою смертю Бог усунув Закон-угоду, бо вона вже стала непотрібною (Колосян 2:13—17; Євреїв 8:13).

Вказівки щодо діяльності збору. Чоловіки, охочі виконувати зборові обов’язки, повинні дотримуватися високих моральних норм і мати міцну духовність (1 Тимофія 3:1—10, 12, 13; Тита 1:5—9). Служителі Бога Єгови мають регулярно збиратися з одновірцями для взаємного підбадьорення (Євреїв 10:24, 25). На християнських зібраннях вони скріпляють свою віру та навчаються (1 Коринфян 14:26, 31).

Коли Павло писав другого листа до Тимофія, він був ув’язнений у Римі та чекав суду. Мало хто зважувався відвідувати його. Павло знав, що йому залишилося жити недовго. Він сказав: «Я вів добру боротьбу, пробіг шлях до кінця, віру зберіг» (2 Тимофія 4:7). Невдовзі після цього Павло помер, очевидно, мученицькою смертю. Але його листи аж донині дають правдивим християнам цінні вказівки.

(Римлян; 1 Коринфян; 2 Коринфян; Галатів; Ефесян; Филип’ян; Колосян; 1 Фессалонікійців; 2 Фессалонікійців; 1 Тимофія; 2 Тимофія; Тита; Филимона; Євреїв)