7, 8. а) Яких двох періодів стосується вислів «рік уподобання»? б) Яким було перше сповнення пророцтва про «день помсти» і яким буде друге сповнення цього пророцтва?

⁷ Час для проповідування доброї новини обмежений. Ісус та його послідовники отримали завдання «проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі» (Ісаї 61:2). Рік — це довгий проміжок часу, але він має початок і кінець. «Рік уподобання», визначений Єговою, є періодом, протягом якого він дає можливість сумирним особам відгукуватися на його проголошення про свободу.

⁸ У I столітті для єврейського народу рік уподобання почався у 29 році н. е., коли Ісус приступив до служіння на землі. Він говорив євреям: «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Матвія 4:17). Цей рік уподобання тривав до «дня помсти» Єгови, апогеєм якого був 70 рік н. е. Тоді Єгова дозволив римським військам знищити Єрусалим та храм у ньому (Матвія 24:3—22).

Отже, пророк Ісая виконав своє завдання, яке полягало в тому, щоб «радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби, одежу хвали замість темного [«пригніченого», Хом.] духа! І будуть їх звати дубами [«великими деревами», НС] праведности, саджанцями Господніми, щоб прославивсь Господь» (Ісаї 61:3).

11. Хто в I столітті мав вагому підставу прославляти Єгову за його величний чин?

¹¹ У I столітті н. е. євреї, які скористалися можливістю звільнитися з неволі фальшивої релігії, також вихваляли Бога за те, що він здійснив ради них. Вони вийшли з духовно мертвого народу і тому отримали замість пригніченого духу «одежу хвали». Вперше таку зміну зазнали на собі Ісусові учні: спочатку вони плакали з приводу його смерті, а потім раділи, коли їхній воскреслий Господь помазав їх святим духом. Подібна зміна відбулася трохи пізніше, коли 3000 сумирних осіб відгукнулися на проповідування цих нещодавно помазаних християн і охрестилися в день П’ятидесятниці 33 року н. е. (Дії 2:41). Як же вони тішилися, знаючи, що Єгова благословляє їх! Тепер ці колишні «сіонські жалобники» отримали святий дух і відсвіжилися «оливою радости», яка символізує радість тих, хто має рясні благословення від Єгови (Євреїв 1:9).