Чуда й привиди — ознаки від Бога?

«ЧУДЕСА ще до цих пір розуміються бути... нібито вір чі грамоти, гарантія Божої справжньої звістки, Його всемогутнього схвалення місії або слова, що воно походить від Нього». Чуда, яких Жозеф Вандріс, ватіканський кореспондент до французької газети Фігаро, має на думці є ті, яких католицька церква вже схвалила. Але за яким мірилом церква вирішує, чи чудо або привід справді походить від Бога?

Чи церкві слід судити свою власну віру?

Згідно з владою католицької церкви, привиди мусять задовольнити дві вимоги. По-перше, вони мусять погоджуватись з догматикою церкви. Гарним прикладом цього є привид у місті Лурді, в якому «Діва» появилась як «Непорочне Зачаття». Цікаво, кілька років раніше, папа Пій IX декретував, що Марія не успадкувала оригінального гріха. У 1933 р. майбутній Пій XII висловив думку, що ці дві події були зв’язані одна з одною, кажучи: «Непорочна Діва, Богоматір, блаженною між жінками, забажала затвердити власними словами, те що було пояснене в Римі непогрішимим Всевишнім Архієреєм. І це вона незабаром затвердила власним привидом у гроті Масаб’єл [Лурд]».

По-друге, необхідно розглянути поведінку особи, яка бачила привид. Так як заявив єпископ Тура: «Церква... вірить у привиди [у Лурді] через святість Бернардети». І влада церкви вірить, що Бернардет, як також Люсі, які заявляють, що бачили Марію в Лурді й Фатімі, задовольняють вимогам цього правила, коли пізніше церква прийняла їх у чернечий сан.

Передані звістки погоджувались з догматикою католицької церкви. Життя бачачих привиди задовольняли вимогам церкви. У таких випадках, не дивно, що привиди яких церква визнає, підтверджують тільки її найновітніші традиції й догматику, як наприклад, Непорочне Зачаття.

Але чи привиди й чуда дійсно є ознаками з неба на доказ правдивості церковної догматики? Й. Бріку, редактор французького Словника релігійних знань, цитував іншого католицького автора, П. Буссея, який написав: «Так як чуда в Лурді точно пов’язуються з догматикою католицької церкви, (Непорочне Зачаття, пояснення цього догмата папською владою, обожнювання Блаженних Таїнств, обожнювання Діви Марії, тощо), то людина може, краще, мусить визнати, що „Бог схвалює догматику церкви“».

Проте, католицька церква не може заявляти собі такого божественного повноваження. Беручи на себе обов’язок вирішувати, чи привиди (а також чуда) походять від Бога чи ні, то дійсно церква судить своє власне вчення.

Багато інших релігій заявляють, що чуда є доказом Божого схвалення. Чи Бог є джерелом чуд, які виконуються в екстатичних рухах (а навіть некатолицької) або нехристиянської релігій? Трудно повірити, що Бог є джерелом таких чуд, бо Біблія каже, що «Бог не є Богом безладу, але миру» (1 Коринтян 14:33).

На якій підставі правильно розсуджуються такі справи? У книжці Ознаки ймовірності християнського відкриття (франц.) пояснює, що головно на моральних і релігійних підставах судиться, чи чудо є справжнє.

Відповідає вимогам Святого Письма?

Так як заявляють різні католицькі автори, «перша вимога така: щоб передана звістка відповідала вимогам Євангелія й догматичної традиції церкви». «Жодне нове відкриття не може видозмінювати первісне». Також, папа Іоанн-Павло II пояснив, що «у звістці переданій Фатімським чудом у 1917 р., поміщається ціла правда Євангелія». З цього виходить, що понад усе привидами передана звістка мусить відповідати «відкриттю» в Святому Письмі. Але, чи вони дійсно відповідають такому відкриттю?

До якого висновку нам доходити з видінь вогненного пекла, якого пастухи бачили в фатімському чуді? Святе Письмо ясно каже, що грішників не карається в пеклі після смерті. Ісус Сам сказав, щоб ми не боялись Того, Який може знищити душу й тіло, і таким чином показує, що душа може померти. Інші вірші в Біблії ясно показують, що людина нічого не усвідомлює після смерті, і що її надія на майбутнє життя базується на біблійній обіцянці воскресіння (Матвія 10:28; Екклезіястова 9:5, 10; Івана 5:28, 29).

А що ж сказати про «Непорочне Зачаття» про якого Бернардет говорила? Це також скандально суперечить тому що Біблія говорить. Святе Письмо показує, що Марія, так як усі нащадки Адама, була «у гріху зачата» і успадкувала смерть (Псалом 51:5, Переклад Хоменка; Римлян 3:23). Якщо Марія була зачата без гріха, то навіщо ж вона принесла жертву за гріх після народження Ісуса? (3 Мойсеєва 12:6; Луки 2:22—24). Крім того, в Біблії немає ані одного вірша, який підтвердив би католицьку доктрину, що Марію збережено від оригінального гріха спеціальною ласкою. Тому що поклоніння Марії не грунтується на Біблії, то логічно можна запитати, чи її з’явлення походять від Бога.

Чи ж вони можуть бути з іншого джерела?

Як звичайно, дослідники Біблії знають, що не всі чудесні ознаки походять від Бога. Згадавши чудеса, яких виконували єгипетські чарівники перед фараоном і Мойсеєм, то в Словнику Біблії (франц.), редагованого Ф. Вігуру, згадує, що «в останні дні, фальшиві пророки й фальшиві Христи, усі агенти Диявола, виконуватимуть багато чудес, щоб аж зводити вірних учнів Ісуса Христа, якщо це було б можливим» (Матвія 24:24; 2 Мойсеєва 7:8—13).

Але що сказати, коли б застосувати це правило до фатімського чуда, привид у якому пропонує людству покаятись і просить віруючих молитись за навернення грішників? Цікаво, у книжці, яка схвалює привиди, Фатіма — чудо 20 століття (франц.), цитує священика, присутнього у Фатімі в той час, який виражає свої сумніви про джерело тих звісток, незважаючи на їхній зміст. Він каже: «Це може бути демонський обман». І справді, Біблія показує, що сам Сатана «вдає з себе ангела світла» і що «його слуги вдають із себе слуг праведности» (2 Коринтян 11:14, 15, Переклад Хоменка). Виходить, що ймовірна звістка не є доказом на те, що привид дійсно походить від Бога.

До цього висновку також доходить католицький Словник історії Біблії (франц.), Кальмета, в якому каже: «Чудеса й дива не завжди є доказом святості виконуючих їх або на правдивість їхнього вчення, і це теж не є певним свідченням на те, що бачачі їх одержали місію».

Чуда й привиди — чому непотрібні

КОЛИ Ісус був на землі, то виконував багато чуд. Він перемі нив воду на вино, постачав харч великим натовпам, зціляв хворих, і виганяв демони. Ісусове навчання, і тому що в Ньому сповнилось багато біблійних пророцтв про Месію, переконало багатьох Його сучасників. Інші доходили до цього висновку: «Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей [Ісус]?» (Івана 7:31).

Ціль чудес

Яка ж була ціль чудес, яких Ісус виконував? Біблія пояснює, що Ісус був «пророком такий як Мойсей» (5 Мойсеєва 18:15, 19). Бог Єгова дав Мойсеєві силу виконувати деякі чудеса на доказ, що Мойсей був Богом вибраний провідник і визволитель ізраїльтян з поневолення в Єгипті (2 Мойсеєва 4:1—9, 30, 31). Так «як Мойсей», Ісус виконував чудеса, щоб ототожнити Себе як Месія — обітований визволитель євреїв (Дії 3:22).

Але Ісусові чудеса також були доказом не те, що Він одержав спеціальну силу від Бога. Під правлінням Божого Царства, Ісус буде повністю користуватись тією самою силою, якою у малому масштабі виконував чудеса на землі. Наприклад, подумайте про чудо хлібів і риб (Луки 9:12—17). У Божому новому світі Ісус постарається, щоб усі люди мали вдосталь харчів (Псалом 72:16). Він також зцілятиме людей на всілякі хвороби, і дасть людям змогу жити вічно (Об’явлення 21:4). Воскресивши трьох осіб, так як вони записуються в Біблії, це є доказом Його спроможності воскрешати мільйони людей від мертвих (Луки 7:11—17; 8:40—56; Івана 5:28, 29; 11:11—44).

Засіб ототожнення

Єгова також виконував чудеса заради Ізраїлю, щоб не було ніякого сумніву, що вони були Його вибраний народ (5 Мойсеєва 4:32-34). З цього скористали всі люди, а не тільки кілька привілейованих.

Подібно цьому, чудеса в першому столітті були доказом не те, що Єгова відібрав Свою ласку від тілесного Ізраїлю і передав її християнському зборові (Матвія 21:43; 27:51; Римлян 9:6; 11:7). Численні чудеса, яких апостоли виконували, були доказом Божого схвалення збору під керівництвом Божого Сина, Ісуса Христа (Дії 2:22, 43; 4:29, 30; Євреїв 2:3, 4).

Крім того, у ті дні, люди виносили хворих на вулицю, та клали їх на ложах, щоб Петрова тінь упала на них, і Біблія каже що ті, яких приносили до нього (Петра), «були вони всі вздоровлювані» (Дії 5:15, 16). Чому ж усі ті люди, які сьогодні вірно ходять до святилищ, не зціляються?

Привиди не є потрібні

Головна причина на це є, що ознаки й чудеса вже не є потрібні на доказ переміщення Божої ласки від тілесного Ізраїлю до правдивого Християнства. У посланні до своїх християнських друзів, апостол Павло ясно пояснив, що чудесні дари будуть скасовані. Настане час, коли вони вже не будуть потрібні, щоб ними ототожнювати правдивих християн (1 Коринтян 13:8—13).

Навіть кликати Ісусове ім’я не буде доказом, що людина є правдивим християнином. У Своїй нагірній проповіді, Ісус передсказав, що відкидатиме деяких, які казатимуть: «Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям силу чудес творили?» З якої ж причини Ісус відкидатиме тих чудодіїв? Він відповідає на це так: «Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!» Очевидно, дехто буде виконувати чудеса в Христове Ім’я, але в дійсності не будуть правдивими християнами (Матвія 7:22, 23, католицький Переклад Хоменка).

Правдива підстава для оцінки

Беручи до уваги вищесказане, то як же можна ототожнювати правдивих християн сьогодні? Ісус дав нам правило, коли сказав: «Не може родити добре дерево плоду лихого,.. по їхніх плодах ви пізнаєте їх!» День перед Його смертю, Ісус пригадав Своїм апостолам: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою». Виходить, що виконування чудес не буде мірилом назавжди. Усі мусять доказати себе Христовими учнями своєю правдивою любов’ю один до одного (Матвія 7:18-20; Івана 13:34, 35).

Чи ж можна грунтувати вашу віру, навіть частково, на «чудесах» які виконуються сьогодні в Ім’я Христа? Або чи ж краще цілком грунтувати віру на правді в Божому Слові, Біблії? Дуже важливим є перевірити поведінку тих, які заявляють себе бути Божими слугами на підставі Божого Слова.

Кругом світу сьогодні, хто оголошує Боже Слово й старається жити згідно з Його нормами? Хто сьогодні є відомий за їхню всесвітню єдність? У кого національних, політичних, расових, або релігійних перешкод уже немає? Хто запопадливо проповідує добру новину Божого Царства? Якщо ви, будучи щирою людиною, маєте більше запитань, то Свідки Єгови були б раді дати вам потрібних фактів, щоб ви самі для себе розсудили цю справу. Не стримуйтесь установити контакт із Свідками вашого сусідства, або в місцевому Залі Царства. Вони допоможуть вам покладати віру на Єгову й Ісуса Христа, Його Сина, тому що «нема ні в кім іншім спасіння» (Дії 4:12).

[Ілюстрація на сторінці 10]

Чудесні зцілення вже не є потрібні, щоб ототожнювати правдивий християнський збір.