-
Християнський погляд на похоронні звичаїВартова башта — 1998 | 15 липня
-
-
Чи прийнятно носити траур?
Свідки Єгови сумують через смерть близьких. Так само як Ісус, вони можуть плакати (Івана 11:35, 36). Але вони не вважають за необхідне прилюдно виявляти свою жалобу якимось зовнішнім виглядом. (Порівняйте Матвія 6:16—18). У багатьох країнах від удів вимагається носити особливий траурний одяг, щоб замиряти померлих. Такий одяг слід носити декілька місяців після похорону або навіть цілий рік, а його зняття є нагодою ще для одної гостини.
Коли не виявляють ознак жалоби, це вважається образою небіжчика. З цієї причини в декотрих районах Свазіленду вожді племен проганяють Свідків Єгови з їхніх же домів та земель. А втім, такими вірними християнами завжди піклуються їхні духовні брати, які живуть в інших районах.
Верховний суд Свазіленду виніс рішення на користь Свідків Єгови, стверджуючи, що їх потрібно повернути до їхніх домівок і земель. В іншому випадку християнській удові дозволили залишатися у своєму домі після того, як був представлений лист та касетний запис, у котрих її чоловік перед смертю чітко заявив, що його дружина не повинна носити жалоби. Отже, вона змогла довести, що насправді шанує свого чоловіка.
-
-
Християнський погляд на похоронні звичаїВартова башта — 1998 | 15 липня
-
-
Поблагословлені за тверду позицію
Сібонґілі — відважна християнська вдова, яка живе у Свазіленді. Після недавньої смерті її чоловіка, вона відмовилась наслідувати звичаї, які, за думкою багатьох, замиряють померлих. Наприклад, вона не поголила голови (Повторення Закону 14:1). Вісім членів родини через це дуже роздратувалися й насильно поголили їй голову. Вони також не давали Свідкам Єгови приходити до Сібонґілі додому, щоб потішити її. А втім, інші особи, зацікавлені звісткою про Царство з радістю відвідували її та передавали листи підбадьорення від старійшин. У день, коли від Сібонґілі вимагалося вдягнути особливий траурний одяг, сталося несподіване. Один впливовий член родини скликав збори, щоб обговорити її відмову дотримуватися традиційних траурних звичаїв.
Сібонґілі повідомляє: «Вони запитали, чи мої релігійні переконання дозволяють мені виявляти жалобу, носячи чорну траурну сукню. Після того як я пояснила свою позицію, вони сказали, що не будуть змушувати мене. На моє здивування, всі вони попросили пробачення за грубе поводження й за те, що проти моєї волі поголили мені голову. Усі вони просили, аби я простила їм». Пізніше рідна сестра Сібонґілі висловила своє переконання, що Свідки Єгови сповідують правдиву релігію, і вона попросила, аби з нею проводили біблійне вивчення.
-