ЗАОХОЧЕННЯ ДО ПІОНЕРСЬКОГО СЛУЖІННЯ

У повоєнні часи вісників заохочувалось до піонерського служіння, щоб допомагати чимраз більшій кількості людей, які цікавилися правдою. Тож деякі брати і сестри, котрі через заборону в 1941 році припинили таке служіння, знову його відновили. Попри складні економічні умови наприкінці 1946 року 47 вісників розпочали піонерське служіння.

Серед цих піонерів була сестра Сванхільд Нерол, яка 1946 року переїхала на північ, в область Фіннмарк. У 1941 році Сванхільд разом із Сольвейг Левос служила там піонеркою. Приблизно в той час міста Варде і Кіркенес зазнали сильного бомбардування і Сванхільд була змушена виїхати. Але вона не могла забути людей, яким проповідувала разом із Сольвейг. Тож після війни ця піонерка повернулася до зруйнованого Кіркенеса. Місцеві люди вважали Сванхільд божевільною, оскільки вона приїхала до міста, де було важко навіть знайти житло.

Все ж Сванхільд покладалася на Єгову. У першу зиму вона спала на підлозі в кухні у маленькому будиночку, де мешкало ще п’ятеро людей. Після війни умови були дуже складні, тож їй жилося досить нелегко. Незважаючи на сніг чи крижаний дощ, вона не раз чекала кораблі, які ходили не за графіком або не прибували взагалі.

Сванхільд мала багато цікавих випадків, проповідуючи саамам. Якщо не вдавалося доїхати до віддалених поселень автобусом, вона добиралася туди річковим судном або велосипедом. Саами запрошували Сванхільд до наметів зі шкур північних оленів і уважно слухали біблійну звістку, яку вона доносила до них через перекладачів. Часто гостинні саами пригощали її смачною олениною. Дехто з тих, кому свідчила Сванхільд, пізніше прийняв правду.

Х’єлл Хусбю, який служив тоді в Бетелі, розповідав, що у філіалі завжди знали, де проповідує Сванхільд, оскільки звідти надходили передплати на наші публікації. За три роки свого перебування в області Фіннмарк Сванхільд оформила 2000 передплат на «Вартову башту» і розповсюдила 2500 книжок!

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 113]

Він виконав свою обіцянку

ЮГАННЕС КОРСТАД

РІК НАРОДЖЕННЯ: 1903

РІК ХРЕЩЕННЯ: 1931

ФАКТИ З БІОГРАФІЇ: вісім років служив піонером на човнах.

◼ У 1929 році Юганнес потрапив до лікарні з туберкульозом. Він почав читати Біблію і пообіцяв Богові, що буде служити йому, якщо одужає.

Перед тим як Юганнеса мали виписати, він з великим інтересом прочитав деякі книжки Дослідників Біблії. Пізніше він дістав ще кілька таких книжок, які перечитав по чотири-п’ять разів. Незабаром Юганнес став ділитися біблійними істинами з іншими. Одужавши, Юганнес поїхав у Берген до брата Рінгерайде, який запропонував йому розпочати піонерське служіння. Хоча Юганнес ще зовсім не мав досвіду в проповідуванні, він без вагань став служити піонером.

З 1931-го по 1938-й він служив піонером на човні «Естер», а потім приблизно рік на човні «Рут». Їхній маршрут пролягав вздовж всього узбережжя аж до міста Тромсе, що на півночі. У 1939 році Юганнеса призначили роз’їзним наглядачем на сході Норвегії і попросили час від часу допомагати в Бетелі. Після Другої світової війни Юганнес одружився із Сігрід, і вони разом служили піонерами. У 1995 році брат Юганнес закінчив свій земний шлях у Фредрікстаді.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 132]

Проповідує попри хворі ноги

РАНДІ ХУСБЮ

РІК НАРОДЖЕННЯ: 1922

РІК ХРЕЩЕННЯ: 1946

ФАКТИ З БІОГРАФІЇ: у повночасному служінні з 1946 року.

◼ БАТЬКИ Ранді стали Свідками Єгови в 1938 році. Пізніше присвятити життя правдивому Богу вирішила й Ранді. У 1946 році її запросили до Бетелю, і там вона познайомилася з братом Х’єллом Хусбю. Вони почали зустрічатися і згодом одружилися. Після одруження Ранді та Х’єлл стали служити піонерами. Їхнє життя було цікавим і змістовним завдяки різним видам повночасного служіння, в якому вони залишалися аж до смерті Х’єлла у 2010 році.

Останніми роками в Ранді з’явилися проблеми з ногами: їй важко підніматися по сходах чи йти угору. Але, виявляючи поміркованість, вона проповідує там, де може. Ранді часто свідчить на вулицях і в магазинах Тронгейма. Щоб доносити добру новину якомога більшій кількості людей, вона бере в служіння літературу принаймні вісьма мовами. У Ранді також є багато сталих читачів, тому друзі зі збору підвозять її, щоб вона дала їм свіжі публікації.

Сьогодні Ранді вже не має стільки сил, як раніше. Однак вона й далі віддано служить Єгові, знаходячи в цьому радість і задоволення. Ранді знає, що Бог не забуде її праці та любові, яку вона виявляє до його імені (Євр. 6:10).

[Рамка/Ілюстрація на сторінках 149, 150]

Він відчув могутню силу Божого Слова

ВІКТОР УГЛЕБАККЕН

РІК НАРОДЖЕННЯ: 1953

РІК ХРЕЩЕННЯ: 1981

ФАКТИ З БІОГРАФІЇ: колишній злочинець, який звільнився від впливу демонів і наркотичної залежності.

◼ ВІКТОР ще в молодості почав вживати гашиш та інші наркотики і став злочинцем. Його завжди цікавила Біблія, тому в 1979 році, втомившись від безладного життя, він задумався, чи Боже Слово може допомогти йому. Віктор вирішив ближче познайомитися з різними релігіями, та це принесло йому лише розчарування.

Зрештою, страждаючи від сильної депресії, Віктор збирався вчинити самогубство. Десь у той самий час він отримав листа від двоюрідної сестри з Бергена, яка почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Віктор поїхав до Бергена і став приходити на ці вивчення. Спершу він хотів довести Свідкам, що вони помиляються. Але, дізнавшись з Біблії, що Бог знищить «тих, хто нищить землю» і перетворить нашу планету на рай, він дуже зрадів, адже його вже давно хвилювали екологічні питання (Об’яв. 11:18).

Віктор відразу почав відвідувати зібрання разом зі своєю сестрою. Його дуже вразила доброта й гостинність, котру виявляли Свідки як у Залі Царства, так і у своїх домах. Те, що він почув і побачив, спонукало його змінитися та кинути наркотики. Завдяки наполегливим і палким молитвам Віктор відчув могутню силу Божого Слова і святого духу (Луки 11:9, 13; Євр. 4:12).

Шлях Віктора до хрещення був нелегким. Намагаючись полишити наркотики, він двічі зривався, але з допомогою Єгови йому вдалося звільнитися від впливу демонів і наркотичної залежності. Один старійшина запевнив Віктора в тому, що «як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його» (Пс. 103:13). Віктор зробив духовний поступ і в 1981 році охрестився. Все ж йому треба було сісти до в’язниці, щоб відбути покарання за колишній злочин. Але коли він звільнився, то відразу розпочав піонерське служіння і допоміг багатьом людям стати служителями Єгови. Праця проповідування приносить йому велику радість. Навіть будучи у тюрмі, цей брат ревно свідчив, завдяки чому двоє в’язнів, з якими він вивчав Біблію, пізнали правду.

Сьогодні Віктор є дбайливим головою сім’ї і старійшиною. Він і далі служить піонером разом зі своєю дружиною Тоні та сином. «Служіння теж дуже допомогло мені змінитися,— розповідає Віктор.— І я надзвичайно вдячний Єгові за те, що можу ділитися безцінними духовними скарбами з іншими людьми».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 152]

Він знайшов щось цінніше за футбол

ТОМ ФРІСВОЛЛ

РІК НАРОДЖЕННЯ: 1962

РІК ХРЕЩЕННЯ: 1983

ФАКТИ З БІОГРАФІЇ: колишній футболіст, який захотів служити Єгові.

◼ У ДВАДЦЯТЬ років Том був пер­с­пек­тивним гравцем однієї з най­кращих футбольних команд Норвегії. Його мати вже була Свідком Єгови, і якось до неї прийшла молода піонерка та запропонувала Томові вивчати Біблію. Він погодився, але сказав, що не має наміру ставати Свідком.

Том був вражений, як тепло приймали його, коли він приходив на зібрання. Він також помітив, що під час програми кожен відшукував вірші у своїй Біблії. «Очевидно, завдяки Біблії ці люди такі привітні»,— подумав Том.

Зрештою він упевнився, що знайшов правду, і захотів служити Єгові. Але як переконати команду відпустити одного зі своїх перспективних гравців? На диво, коли він пояснив керівництву команди, що хоче присвятити своє життя чомусь ціннішому за футбол, з ним розірвали контракт.

Том охрестився 1983 року і в 1985-му почав піонерське служіння. У 1987 році Том разом з Віктором Углебаккеном переїхав до Гаммерфеста, щоб проповідувати там, де більша потреба. Згодом його призначили районним наглядачем, а сьогодні він разом з дружиною Крістіною служить у Бетелі.