Глянцеві журнали. Так і просяться, щоб їх купили!
ВАШ погляд мимоволі спиняється на барвистих, яскравих журналах, виставлених на продаж. Ви не планували затримуватись біля них, але тепер просто не можете відвести очей. Глянцеві журнали так і просяться, щоб їх купили. Кажуть, про книжку судять не по обкладинці, та все ж блискучі обкладинки популярних журналів мають особливий вплив на потенційних покупців. У багатьох країнах ці журнали заполонили ринок і конкурують між собою за читача.
Журнали можна поділити на дві категорії: спеціальні, або науково-технічні, і журнали для широкого загалу. Останні обговорюють усі можливі теми, але орієнтовані на конкретну групу читачів. Від газет журнали відрізняються форматом і змістом. Вони менші за розмірами і друкуються на якіснішому папері — саме від нього зазвичай залежить блиск сторінок, який так приваблює покупців. Журнальні статті не завжди описують поточні події чи новини, без яких не обходиться жодна газета. Як правило, журнали містять статті багатьох кореспондентів і висвітлюють найрізноманітніші теми і погляди. У таких виданнях можна помітити цілу палітру стилів: від публіцистичного до художнього.
Рішення, який журнал купити, чи не купувати жодного, залежатиме від кількох чинників: статі покупця, його особистих інтересів і, понад усе, ціни журналу. А глянцеві журнали можуть коштувати досить дорого — у три-чотири рази дорожче від газет. Проте журнал довший час залишається актуальним, тоді як газета, яку видали сьогодні, завтра вже втратить свою злободенність. За читанням журналів приємно провести дозвілля, їх можна зберігати упродовж тижнів чи місяців або ж дати комусь почитати. Інколи в старих випусках журналів зацікавлені бібліотеки і навіть колекціонери.
Чи якість виправдовує ціну?
Безперечно, кожен по-своєму відповість на це питання. Висока вартість глянцевих журналів переважно пов’язана з чималими витратами на видавництво. Перш ніж взятися за випуск нового журналу, видавець мусить ретельно дослідити ситуацію на ринку, який і так переповнений пресою. На сьогодні великі корпорації, що займаються видавництвом і друком 30, а то й більше журналів, мають власні друкарні. І все ж їхні затрати на виробництво досить високі, адже для кожного видання потрібен свій колектив працівників.
Розгорнувши журнал, зверніть увагу на те, скільки редакторів та менеджерів задіяні в його випуску. Такого довгого переліку ви, мабуть, і не сподівалися! Усі вони відповідальні за певні питання і мають своїх підлеглих. Загалом у редакціях великих журналів існує постійний колектив кореспондентів і фотографів, хоча багато матеріалів також надходить від позаштатних журналістів та фотокореспондентів, які співпрацюють з різними виданнями.
Усі надані авторами статті перевіряють коректори. Більшу частину матеріалу опрацьовують теж літературні редактори, які роблять значні змістові зміни або вносять принаймні деякі поправки. Оскільки в глянцевих журналах безліч малюнків і фотографій, то видавництву не обійтись без художників-дизайнерів. Важливу роль відіграють й особи, відповідальні за розробку макета; вони вирішують що і як буде розміщуватися на сторінках журналу. Текст та ілюстрації слід розмістити так, щоб вони приваблювали читача, приковували його увагу до кожної статті. Більшість видавництв встановлюють свої правила оформлення журналу. Основну відповідальність за зміст і вигляд журналу несе головний редактор. Свої рішення він змушений приймати швидко, щоб не затримувати випуску номера. Перед тим як журнал піде в друк, готується пробний примірник, котрий перевіряють відповідальні за номер редактори.
У ціну журналу входить вартість друкування та розповсюдження, а також заробітна плата працівників редакції. Звичайно, не весь тираж розійдеться серед читачів, тому реалізатори, які замовляють велику кількість примірників, зазвичай домовляються з видавцем про повернення залишку журналів. Не важко здогадатись, що роздрібна ціна не покриває затрат на виробництво. По суті, жоден журнал, орієнтований на широку читацьку аудиторію, не втримався б на ринку, якби у ньому не розміщували багато реклами. У недавньому міжнародному виданні одного глянцевого журналу 80 сторінок з 200 було заповнено рекламою. Рекламодавці, звісно, усвідомлюють, що якісний глянцевий папір і чотириколірний друк дозволять зобразити їхній товар у вигідному світлі.
За приблизними даними, пересічний австралієць щодня витрачає на читання журналу 1,2 хвилини, а на перегляд фільмів у кінотеатрах і слухання аудіозаписів — 1,1 та 0,7 хвилини. Це, безсумнівно, ще одна причина, чому рекламодавцям досить вигідно розміщувати свою рекламу в журналах.
Секрет популярності
Безумовно, дуже важко розглянути кожне видання, але дізнаймось трохи більше принаймні про одне із них — журнал для жінок. Нещодавно група спеціалістів вирішила дослідити зміст журналів такого типу. Хоча сьогодні чимало людей вважають жіночі журнали розважальною літературою, дехто переконаний, що вони мають негативний вплив. Такі журнали, безперечно, цікаві і викликають у читачок захват, тому й швидко розкуповуються. Варто зауважити, що за кілька минулих років глянцеві журнали дуже змінилися. Видання, які колись містили тільки поради щодо ведення домашнього господарства, тепер публікують чимало історій з життя знаменитостей. Також стали досить популярними статті про здоров’я. Колись жінки із задоволенням читали новели та романи з продовженням. Тому журнали, в яких вони друкувались, умить розкуповували. Однак нині небагато глянцевих журналів друкують новели чи романи у кількох частинах.
Тож від чого залежить успішний продаж у наш час? Від обкладинки, яка, здається, промовляє: «Саме цей журнал тобі потрібен!» Жінки, фотографії яких з’являються на обкладинці, завжди відомі й вродливі. Крім того, вони обов’язково повинні бути молодими та стрункими. Завдяки цифровій фотографії їхні риси обличчя видаються досконалими і без жодних вад. А як підбирають назву? Вона зазвичай залежить від вікової групи і стилю життя читачів, на яких орієнтовано журнал. Декотрі видання присвячені новим віянням моди, інші — пропонують виграші та призи. Часто вже з обкладинки можна сказати, що́ всередині журналу.
Чи можуть журнали впливати на нас?
Видавці популярних журналів твердять, ніби знають, чого хоче жінка. І справді, вони витрачають чимало коштів на різні дослідження, щоб дізнатись про прагнення більшості жінок. Однак варто замислитись, чи видавці задовольняють реальні потреби, чи ті, які самі ж створюють? Розгляньмо, яким чином багато журналів для жінок формують мислення прекрасної половини людства. Журнали постійно друкують розповіді про життя та погляди знаменитостей. Можливо, вони й користуються попитом серед читачів, але чи мають на них позитивний вплив? Джонатан Коул, лікар-нейрофізіолог з Саутгемптонського університету, у своїй книжці «Все про обличчя» розповідає, що, коли багато разів бачиш лице людини, яку ніколи не зустрічав і з якою ніколи не розмовляв, може розвинутись неприродна емоційна прив’язаність. А якщо згадати чималий потік друкованої інформації про відомих людей, то, можливо, стане зрозумілим унікальний феномен нашого часу: глибокий смуток громадськості через смерть тих, кого знали лише з фотографій у глянцевих журналах. Звичайно, повідомлення по телебаченню і в газетах також сприяють розвитку цієї прив’язаності.
Сьогодні спеціалісти досліджують і вплив журналів на уявлення жінки про ідеальну фігуру. Хоча по цілому світі норми маси тіла різняться, у розвинених країнах глянцеві журнали виставляють худорлявість у надзвичайно привабливому світлі. Цю тенденцію засуджують декотрі педагоги, батьки і навіть самі моделі. Усі вони вважають, що фотографії в модних журналах — одна з причин, чому серед жінок, а зокрема серед молодих дівчат, так популярні різноманітні дієти і настільки поширені розлади харчування.
Щоб перевірити обґрунтованість подібних тверджень, австралійське видання одного міжнародного журналу провело опитування серед читачок, а тоді запросило групу експертів проаналізувати отримані результати. В опитуванні взяли участь понад 2000 жінок, 82 відсотки яких були віком від 16 до 29 років. Учасниці мали зробити висновок про свою зовнішність на основі таблиці, в якій зазначались показники ваги відповідно до віку, зросту тощо. Приблизно 60 відсотків жінок сказали, що у них надмірна вага, хоча тільки 22,6 відсотка дійсно важили більше норми. У той же час 59 відсотків жінок, які важили менше норми, зарахували себе до категорії з нормальною вагою, а 58 відсотків з нормальною вагою були переконані, що надто повні. Лише 12 відсотків жінок не мали претензій до своєї зовнішності. Дехто з опитуваних критикував подану в журналі таблицю, котра була підготована Австралійським департаментом охорони здоров’я, і стверджував, що показники ваги, які відповідали показникам зросту, просто завеликі. До того ж 67 відсотків опитуваних визнали, що постійно заздрять жінкам з гарною фігурою. Кожна восьма жінка потерпала від серйозного розладу харчування на час опитування або у минулому.
Фіона Пеллі, дієтолог з групи експертів, каже: «Цілком очевидно, що жінки надто переймаються власною вагою». А д-р Дженіс Рассел, керівник сіднейської клініки, в якій лікуються люди з розладами харчування, додав: «Надзвичайно шкідливими є почуття вини і заздрості, які неможливо не помітити [в результатах опитування]. Коли людину постійно охоплюють такі негативні емоції, це позначається на її психіці».
А втім, на експертів чекала ще одна несподіванка: хоча частина опитаних визнала, що намагається наслідувати кінозірок, проте аж 72 відсотки жінок сказали, що найбільший вплив на них мають моделі, фото яких з’являються в журналах. Одна молода жінка, яка пройшла курс лікування в дієтологічній клініці, підкреслила, що пишається своєю вагою — 55 кілограмів, але додала: «Під впливом мас-медіа, журналів і знаменитостей у мене й досі виникає бажання схуднути». Опитування, проведені в інших країнах, мали подібні результати.
Два особливих журнали
Один з найбільш корисних та інформативних журналів — це той, який ви зараз тримаєте в руках, журнал «Пробудись!». Ви не купили його в кіоску, а отримали прямо вдома або з рук перехожого на вулиці. Оскільки по всьому світі цей журнал видають, друкують і розповсюджують добровольці, ви отримали його безкоштовно. Дописувачі, які надсилають статті з усіх куточків світу, також є добровольцями, як і всі художники та перекладачі. Перше видання «Пробудись!» побачило світ у 1946 році. Його попередниками були «Вістник Потіхи» та «Золотий вік», який почав друкуватись ще в 1919 році. Протягом усього часу жоден із цих журналів ніколи не містив оплачуваної реклами. Нині «Пробудись!» видається 87 мовами і багатьма з них двічі на місяць, а його тираж становить понад 22 мільйони примірників.
Часопис «Вартова башта», який є супровідним журналом «Пробудись!», ще більш визначний. Він почав видаватися з 1879 року і сьогодні друкується 148 мовами. Його тираж — понад 25 мільйонів примірників. Обидва журнали приносять чималу користь, оскільки розкривають життєво важливі теми. Статті з цих журналів із задоволенням читають чоловіки, жінки та молодь по всьому світі.
Усім нам варто пам’ятати, що зі знанням і мудрістю не народжуються. Їх здобувають упродовж років. І найчастіше, саме те, що́ ми читаємо, формує наші погляди і стиль життя. Тож вибираймо лише ту літературу, яка буде для нас благотворною.
[Ілюстрація на сторінці 25]
Журнали можуть впливати на уявлення жінок про фігуру.
[Ілюстрація на сторінці 26]
«Вартова башта» видається тиражем у понад 25 мільйонів примірників 148 мовами, а журнал «Пробудись!» виходить тиражем у понад 22 мільйони примірників і друкується 87 мовами.