• Папуа — Нова Гвінея
    Щорічник Свідків Єгови 2011

    • ПРОПОВІДУВАННЯ У ГІРСЬКИХ СЕЛАХ

      Того ж місяця Том і Ровена Кітто вирушили у виснажливу подорож, яка тривала кілька тижнів. Вони поїхали з Порт-Морсбі на територію, де Свідки Єгови ще ніколи не проповідували,— у гори Сентрал-Рейндж.

      Тридцятьма роками раніше сюди прибули австралійські золотошукачі. Вони надзвичайно здивувалися, дізнавшись, що в цій місцевості живе приблизно мільйон людей, цілком відрізаних від світу. Пройняті благоговінням мешканці гір подумали, що ті білі чоловіки були духами їхніх предків.

      Слідом за золотошукачами прийшли християнські місіонери. «Довідавшись, що ми приїжджаємо, місіонери заборонили селянам слухати нас,— пригадує Ровена.— Але їхнє попередження стало хорошою рекламою. Жителі гір дуже допитливі, тож вони з нетерпінням чекали нашого приїзду».

      Том і Ровена відкрили крамничку в місті Вабаг, що за 80 кілометрів на північний захід від міста Маунт-Хаген. «Священики не дозволяли своїй пастві купувати в нас крам, щось нам продавати чи розмовляти з нами. Вони навіть наполягали, щоб парафіяни вимагали скасування нашого договору про оренду землі,— розповідає Том.— Проте з часом селяни побачили, що ми відрізняємось від усіх місцевих білошкірих людей. Найперше вони помічали наше доброзичливе ставлення до них. Наші добрі вчинки зворушували їх до сліз, і вони просили нас залишитися назавжди».

  • Папуа — Нова Гвінея
    Щорічник Свідків Єгови 2011

    • ◼ КОЛИ у Вабаг (провінція Енга) приїхали Том і Ровена Кітто, християнські місіонери почали зводити на них наклепи. Наприклад, вони казали, що Том і Ровена викопували мерців і з’їдали їх. Ці історії дуже лякали мене.

      Якось Том запитав мого батька, чи може він порадити дівчину, яка могла б допомагати його дружині по господарству. Батько сказав, що я можу працювати у них. Мене охопив жах, але батько змусив мене погодитись.

      Згодом Том і Ровена запитали:

      — Як ти думаєш, що стається з людиною, коли вона помирає?

      — Хороші люди йдуть на небо,— відповіла я.

      — Ти дізналась про це з Біблії?

      — Я ніколи не ходила до школи, тому не вмію читати.

      Том і Ровена почали вчити мене читати, і поступово я зрозуміла біблійну правду. Після того як я перестала ходити до католицької церкви, один священик запитав мене: «Чому ти більше не приходиш до церкви? Що, ці білі з’їли твоє серце?» На це я відповіла: «Так, тепер серцем я з ними, бо знаю, що вони навчають правди».