«У країні, в якій розмовляють понад 800 мовами, важливо, щоб була одна чи кілька мов, які розуміють усі,— говорить Тімо Раджалето, член комітету філіалу і наглядач перекладацького відділу.— Прості мови міжетнічного спілкування, наприклад ток-пісин і хірі-моту, дуже підходять для цього. Їх порівняно легко вивчити і використовувати на побутовому рівні, але ними важко передавати складні поняття. Тому перекладачам часто доводиться ламати голову над деякими словами і виразами.

Наприклад, у ток-пісині немає відповідника слову “принцип”. Тож наші перекладачі утворили нове слово — стіаток, об’єднавши слова “скеровувати” і “розмова”. Воно передає думку про те, як принципи скеровують людей на правильний шлях. Це слово почали використовувати в засобах масової інформації, і тепер воно широко вживається».

«Нещодавно ми вперше переклали кілька буклетів на такі мови, як енга, ївака, куануа, мелпа, орокаіва та багато інших,— говорить Тімо Раджалето.— Навіщо було це робити, якщо ті, хто розмовляє цими мовами, знає ток-пісин або англійську, або обидві ці мови? Ми хотіли побачити, як люди будуть відгукуватися на звістку про Царство, коли читатимуть про неї рідною мовою. Чи зацікавить їх біблійна правда? Чи захочуть вони спілкуватися зі Свідками?

Ми переконалися, що так. Вісники розпочали вивчення Біблії, і навіть ті, хто раніше був настроєний проти Свідків, змінив своє ставлення. Публікації рідною мовою справляють на людей велике враження».