Наприклад, приблизно в 1970 році у філіал щомісяця почали надходити звіти про служіння від невідомої особи, яка служила в неіснуючому зборі, у нікому незнаному селі на берегах далекої річки Сепік. Брати з філіалу доручили районному наглядачу Майку Фішеру з’ясувати, хто це.

«Щоб дістатись до села, потрібно було десять годин плисти на моторному каное вузькими водними шляхами. Вони пролягали крізь джунглі, що кишіли москітами,— згадує Майк.— Під вечір ми прибули в село і нарешті зустріли нашого загадкового відправника звітів. Цей чоловік раніше жив в іншій місцевості і був там виключений зі збору. Повернувшись до рідного села, він покаявся у своїх гріхах і почав проповідувати. Понад 30 його односельчан називали себе Свідками Єгови, і деякі відповідали вимогам для тих, хто хоче охреститися. Невдовзі чоловік був поновлений, і філіал зареєстрував цю групу».

[Ілюстрація на сторінці 115]

Майк Фішер на річці Сепік