• Папуа — Нова Гвінея
    Щорічник Свідків Єгови 2011

    • Коли Джон звертався до збору чи групи у віддаленій території, він спочатку писав на дошці своє ім’я та ім’я перекладача. Потім, показуючи на небо, він запитував слухачів: «Бог. Як ім’я?» Угорі він записував їхню відповідь, «Єгова», а також писав «Псалом 83:19». Трохи нижче зліва він писав заголовок «Старий світ», малював двох чоловічків, які билися, чоловічка, який плаче, могилу і писав «Римлян 5:12». Справа був заголовок «Новий світ», два чоловічки, котрі потискали один одному руки, усміхнене обличчя, перекреслена могила і напис «Об’явлення 21:4». А тоді брат Катфорт жваво виголошував промову, в якій пояснював картинки. Після промови він запрошував когось зі слухачів підійти до дошки і повторити його пояснення. Переконавшись, що всі присутні зрозуміли матеріал, брат Катфорт просив їх перемалювати картинки на аркуш паперу і використовувати його в служінні.

      Цю промову почали називати «Проповідь у картинках № 1», і вона дуже допомогла в проповідуванні в Папуа — Новій Гвінеї. Згодом з’явились інші проповіді в картинках. Ліна Дейвісон, яка служила в країні 47 років, розповідає: «Ми годинами перемальовували ці картинки в шкільні зошити. Кожен, хто вивчав Біблію, отримував по такому зошиту і проповідував з ним». Діти заводили свої зошити, які старанно розфарбовували і якими дуже дорожили.

      Цим методом навчання ефективно послуговувались і на зібраннях. Джойс Вілліс, піонерка з Канади, яка провела в Папуа — Новій Гвінеї понад 40 років, згадує: «Під час публічного зібрання і вивчення “Вартової башти” дуже часто використовувалися картинки, які малювали на класній дошці. Завдяки цьому програму зібрань розуміли ті, хто не вмів читати». Промови для конгресів були в картинках на полотні. «Ці легкозрозумілі ілюстрації допомагали засвоювати головні думки промов. Чимало полотен потім висіло в домах вісників, які жили у віддалених місцевостях. Ці брати і сестри з радістю показували їх, коли свідчили своїм гостям»,— розповів Майк Фішер, який служив там районним наглядачем.

      Десятиліттями пізніше, коли багато остров’ян вже навчилося читати і стала доступною ілюстрована література, промови в картинках відійшли в минуле.