9. Що роблять деякі присвячені християни і про що повинні змусити нас задуматись ці факти?

⁹ Здається, що в певних частинах світу деякі присвячені християни опустили вітрила свого корабля віри. Їхній корабель все ще тримається на плаву, але, замість того щоб іти вперед з повною вірою, вони вибрали повільну й приємну подорож. Притягнуті надією на «близький Рай», дехто був готовий не щадити жодних зусиль, аби досягти його; такі люди виявляли ревність у служінні, регулярно відвідували всі зібрання та конгреси. Тепер же, відчуваючи, що здійснення їхніх надій значно далі, ніж здавалося на початку, вони знизили ціну, яку були готові заплатити. Це видно по їхній обмеженій участі в проповідницькій діяльності, нерегулярності на зібраннях та готовністю пропустити деякі частини програми на конгресах. Інші присвячують більше часу розвагам та здобуттю матеріальних благ. З огляду на ці факти необхідно задуматись, яка рушійна сила має керувати нашим життям згідно з особистим присвяченням Єгові. Чи повинна наша ревність у служінні залежати від надії на «близький Рай»?

Спонукані любов’ю й святим духом

13, 14. а) Чому одного лише якоря надії недостатньо? б) Що повинно бути спонукальною силою нашого священного служіння Єгові і чому?

¹³ Християнин не попаде в нову систему, якщо його єдина спонука в служінні Єгові — це надія жити вічно на райській землі. Хоч якір надії повинен бути в його житті свого роду стабілізуючим фактором, проте до своєї надії та віри він має додати спонукальну силу любові. Павло підкреслив цей факт такими словами: «А тепер залишаються віра, надія, любов,— оці три. А найбільша між ними — любов!» (1 Коринтян 13:13).

¹⁴ Коли ми виконуємо священне служіння, нашою спонукальною силою повинна бути щиросерда любов до Єгови, яка є відповіддю на його неосяжну любов до нас. Апостол Іван написав: «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов! Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив» (1 Івана 4:8, 9, 19). Будучи вдячними Єгові, ми не ставитимемо на перше місце у своєму житті особисте спасіння; наші найглибші прагнення будуть пов’язані з освяченням його святого імені та виправданням його справедливого суверенітету.

15. Як наша любов до Єгови пов’язана з питанням його суверенітету?

¹⁵ Єгова хоче, аби ми служили йому через те, що любимо його, а не лише Рай. У біблійній енциклопедії «Проникливість у суть Святого Письма»a (англ.) зазначається: «Єгова пишається фактом, що його суверенітет та підтримка цього суверенітету з боку його створінь ґрунтується перш за все на любові. Бажаними для нього є лише ті, хто любить його суверенітет за те, що він [Бог] має чудові риси, а його суверенітет є праведним, хто віддає перевагу його суверенітету, а не якомусь іншому (1Кр 2:9). Вони вирішують служити, підпорядковуючись його суверенітету, а не бути незалежними; роблять вони це тому, що знають про Нього та про його любов, справедливість і мудрість, котрі він, як ці особи усвідомлюють, виявляє в набагато більшій мірі, ніж вони самі (Пс 84:11, 12)» (Том 2, сторінка 275).