Рай, де більше не буде турбот. Чи це лише мрія?

«ТУТ так спокійно!» Вигляд на озеро Редфіш (штат Айдахо, США), який відкривався з пагорба, вкритого сосновим лісом, дійсно дихав спокоєм. «Таким я уявляю рай»,— сказав мандрівник.

На південному узбережжі Кіпру, острова в Середземному морі, яскраво світило сонечко. Ніжно шурхотіли хвилі, набігаючи на пісок. Один з відвідувачів ресторану, що примостився на вершечку стрімкої скелі, вдивляючись у далечінь, вигукнув: «Це рай!»

Багато з нас зберігають у пам’яті подібні любі спогади. Але жителі таких райських куточків розуміють, що нерідко за райською природою приховується жорстока реальність повсякденного життя: лісові пожежі у Скелястих горах, забруднення моря, що негативно позначається на рибі в ньому й зрештою на людях, не кажучи вже про міжнародні та місцеві конфлікти, які часто закінчуються кровопролиттям.

Що таке рай?

А як ви уявляєте собі рай? «Словник української мови» подає наступне визначення слова «рай»: «За біблійною легендою — сад, в якому жили перші люди Адам і Єва». Тут йдеться про те, як перша книга Біблії описує місцевість, де Бог поселив Адама. У тому прадавньому Раю росло багато дерев ‘принадних на вигляд і на їжу смачних’ (Буття 2:9).

Ще одне значення в словнику пояснює «рай», як «за релігійними уявленнями — місце, де блаженствують праведники після смерті». Проте мандрівник і відвідувач, про яких говорилося вище, вжили слово рай у значенні, що також подається в цьому словнику,— «красива, благодатна місцевість».

Британський політичний діяч XVI сторіччя Томас Мор написав книжку «Утопія», в якій змалював уявну країну з досконалими законами, урядом та соціальними умовами. Це здається настільки далеким від дійсності, що в «Словнику іншомовних слів» говориться, що «термін «утопія» був поширений на всі науково не обгрунтовані проекти взірцевого суспільного устрою».

Для послідовників провідника секти «Народний храм» Джіма Джонса утопія — це розчищені джунглі у Гайані. На жаль, 1978 року цей сподіваний рай перетворився у місце загибелі понад 900 членів цієї секти. Справді-бо страхіття! Тому поняття про рай часто асоціюється з дивними сектами, діяльність яких шокує й непокоїть.

У світі, в якому процвітає злочинність і насилля, в якому хвороби вражають як дорослих, так і дітей, в якому ненависть і релігійні відмінності розділюють людей,— красиві місцевості є лише зовнішньою оболонкою. Не дивно, що люди вважають рай тільки мрією! Але це не стримало деяких людей від пошуків раю або навіть від намагань створити його. Чим же закінчилися їхні зусилля?

У пошуках раю

«ЄДИНЕ, що ми хочемо зробити, це створити безпечний та, можливо, дещо старомодний лад, де б люди дбали одне про одного»,— пояснила подружня пара з Великобританії. Вони вирішили знайти рай на одному з тропічних островів і заснувати там громаду, в якій люди жили б у мирі. Без сумніву, ви розумієте їхні почуття. Хто б не скористався можливістю жити в раю, де не буде більше турбот?

Ізольованість. Чи це вихід?

Багатьом шукачам райського життя подобається задум мешкати на острові, оскільки ізольованість до певної міри гарантує безпеку. Дехто вибирає острови поблизу тихоокеанського узбережжя Панами або острови в Карибському морі, наприклад, недалеко від Белізу. Інші пов’язують свої надії з ідилічними островами в Індійському океані, приміром, Сейшельські острови.

Тяжко уявити собі виконання на практиці усіх деталей задуму створити ізольовану громаду. Навіть якщо є достатня сума грошей, закони в країні можуть обмежувати швидку купівлю ділянок землі. Але припустімо, що у вас є ідеальний тропічний острів, чи будете ви щасливі на ньому? Чи у вашому раю не буде більше турбот?

Населення віддалених островів довкола узбережжя Великобританії зростає чимраз більше. Нові мешканці тих островів — це переважно люди, які шукають відлюдних місць і спокою. Один чоловік, який живе сам на острові Іорсе, площею 100 гектарів, біля західного берега Шотландії, говорить, що ніколи не відчуває самотності, бо завжди має багато роботи, доглядаючи за отарою зі ста овець. Однак інші люди, котрі шукали усамітнення на островах, швидко починають нудьгувати. За повідомленнями, деякі з них робили спроби покінчити життя самогубством і потребували рятунку.

Багато хто вважає, що ідилічний тропічний острів може бути раєм. Таким людям подобається м’який клімат місцевостей, де рідко бувають різкі погодні зміни. Однак багатьох остров’ян непокоїть можливе глобальне потепління й невпинне підвищення рівня моря. Низовинні атоли, наприклад острови Токеалу в західній частині Тихого океану, а також розкидані Мальдівські острови в Індійському океані, підносяться не більше, як на два метри над рівнем моря. Тому їхні мешканці також сильно непокояться під час припливу.

Близько 40 держав об’єдналися у Федерацію країн, що розвиваються, на малих островах, аби забезпечити підтримку своїх прохань. І хоча середня тривалість життя остров’ян досить висока, а дитяча смертність низька, однак мешканці островів страждають від забруднення навколишнього середовища. Розлита в морі нафта й брудна морська вода негативно впливають на економіку деяких островів. Інші острови стають місцем для звалища токсичних відходів великих країн, що не хочуть зберігати їх у себе.

Навіть те, що для шукачів раю ці острови здаються райськими куточками, криє у собі небезпеку. Як? Туристи, які переповнюють сонячні пляжі островів, спричиняють перенаселення, а також виснаження й без того убогих природних ресурсів. Такі відвідувачі також причетні до загострення проблеми забруднення навколишнього середовища. Приміром, на Карибських островах хоч якось очищується лише десять відсотків усіх стічних вод після відвідин 20 мільйонів туристів, які щороку прибувають туди.

Щось подібне відбувається й в інших екзотичних місцевостях. Розгляньмо, що стається у штаті Гоа, який розташований на західному узбережжі Індії. «Масовий туризм «отруює рай» — такі слова з’явилися у лондонській газеті «Індепендент он сандей». За офіційними підрахунками, кількість туристів зросла від 10 000 на 1972 рік до понад мільйона на початку 90-х років. Група вчених застерігає, що ніжній екології штату Гоа та його унікальній культурі загрожує жадібність власників готелів, котрі прагнуть нажитися на туристах. Повідомлення індійського уряду підтверджує, що деякі готелі на пляжах побудовано нелегально. З’явилися піскові кар’єри, дерева повирубувано, дюни розрівняно. Стічні води скидають в море або забруднюють ними сусідні рисові поля.

Життя без злочинності?

Несподівані злочини псують репутацію навіть найспокійніших місць. Газетна стаття із заголовком «Вбивство в раю» повідомляла про події, які відбулися на крихітному острові Барбуда, що в Карибському морі. У повідомленні йшлося про жахливе вбивство чотирьох осіб на розкішній яхті, що стояла пришвартована біля узбережжя острова. Подібні випадки посилюють занепокоєння громадськості зростом злочинності у тому регіоні.

«Наркотики — причина війн між бандами в «раю» — таким був підзаголовок повідомлення в лондонській газеті «Санді таймс» про події в одній центральноамериканській державі. Видавець місцевої газети, сумуючи з приводу того, що миру вже нема, сказав: «Звичною картиною стало бачити зранку 16-річного хлопця, який лежить на вулиці в калюжі крові».

Ті, хто прагне жити в райських умовах, сподіваються знайти людей, котрі погодяться жити в мирі. Але що з того виходить? Швидко з’являються незгоди, як, наприклад, у випадку з британським подружжям, згаданим на початку статті. Деякі претенденти на участь в їхньому заході наперед планували нагріти на цьому руки. «Нам не потрібно керівників,— заявив організатор.— Нашим наміром є витратити кошти на просування справи. Я називаю це утопічним суспільством». Це аж ніяк не єдиний такий випадок. (Дивіться інформацію в рамці «Намагання створити райське суспільство»).

Інші шукачі раю вважають, що досягнуть мети, якщо виграють у лотерею. Але грошовий виграш рідко приносить щастя. У газеті «Санді таймс» за лютий 1995 року повідомлялося, що одна британська родина, яка отримала найбільший лотерейний виграш на теперішній час, постраждала від сильного розбрату, отже виграш приніс їм лише «образи, ворожнечу в родині та розчарування». Більшість подібних ситуацій закінчується так само.

Журналіст Бернард Левін, котрий досліджував спроби людей знайти утопічне суспільство, висловлюється щодо «мрії про раптове збагачення»: «Часто солодкі мрії перетворюються у страхіття. Існує надто багато правдивих історій про раптове збагачення, яке призвело до великих нещасть (в тому числі й самогубств), щоб назвати це випадковим збігом обставин».

А що сказати про апокаліпсичні секти?

Інші плани райського життя мають зловісніший підтекст. Повідомляючи про облогу табору секти Бренч Давідіан, яку 1993 року проводили правоохоронні органи міста Уейко (штат Техас), одна газета писала про «безладне поєднання вогнепальної зброї, промивання свідомості та апокаліпсичних пророків», яке призвело до катастрофи. На жаль, це не поодинокий випадок.

Послідовники нашого сучасника Бгаґвана Шрі Раджніша, індійського духовного провідника, заснували поселення в штаті Орегон, але своєю поведінкою образили етичні засади сусідів. Багатство провідника і сексуальні експериментування членів поселення звели нанівець їхню заяву, ніби вони заснували «прекрасну оазу».

Багато сектантських керівників, які сподіваються створити рай, вимагають від своїх послідовників виконання дивних обрядів, які деколи призводять до запеклої конфронтації. Один газетний оглядач Іен Броуді пояснює: «Людям, які відчувають порожнечу в житті й не вміють справлятися з труднощами реального життя, секти надають притулок і вводять їх у суспільство з чіткою структурою». І все ж, слова цього оглядача підтверджують те, що багато людей хотіло б жити в раю.

Рай, де більше не буде турбот

Перелік проблем людства здається нескінченним: забруднення навколишнього середовища, злочинність, наркоманія, перенаселення, етнічні сутички, політичні заворушення,— не кажучи вже про спільні для всіх людей проблеми, як-от хвороби й смерть. З цього можна зробити висновок, що в жодному місці на нашій планеті неможливо створити рай, в якому б зовсім не було турбот. Як визнав Бернард Левін: «Історію людства помічено чорним тавром, яке, здається, існує майже стільки ж часу, скільки існує людство. Таке тавро виражається невмінням людей жити разом у щасті з іншими, не лише з вибраними».

Однак рай настане по всій землі, і в ньому дійсно не буде турбот. Його тривалість гарантована надлюдською владою. Навіть сьогодні понад п’ять мільйонів людей ідуть до цієї мети, і вони вже тепер живуть в єдності й, порівняно з іншими, не мають проблем. Де їх знайти? Як можливо отримати таку ж надію й блага, як у них? І скільки часу триватиме цей прийдешній Рай?

[Рамка на сторінці 6]

Намагання створити райське суспільство

На початку XIX сторіччя французький соціаліст Етьєнн Кабе (1788—1856) і його 280 товаришів заснували поселення в місті Наву (штат Іллінойс), щоб втілити в життя свої ідеї. Але через вісім років у громаді виникли настільки сильні незгоди, що невдовзі вона розпалася, як це також сталося з подібними групами в штатах Айова та Каліфорнія.

Інший француз Шарль Фур’є (1772—1837) розробив ідеї про кооперативну сільськогосподарську громаду, члени якої виконували б по черзі різні ролі. Кожна людина мала отримувати винагороду залежно від успіхів цілої громади. Однак засновані на таких засадах громади у Франції та Сполучених Штатах Америки проіснували дуже короткий час.

Приблизно тоді ж уельський соціальний реформатор Роберт Оуен (1771—1858) запропонував створити кооперативні села, де сотні людей могли б жити разом, користуючись спільними кухнями та їдальнями. Окремі сім’ї мали жити у власному помешканні й доглядати за своїми дітьми до трирічного віку. Потім за дітьми мала доглядати вся громада. Але експерименти Оуена закінчилися невдачею й він втратив майже все своє майно.

Джон Нойс (1811—1886) став засновником «найуспішніших утопічних соціалістичних громад у Сполучених Штатах Америки», як це написано в «Новій британській енциклопедії» (англ.). Однак коли його послідовники відмовилися від моногамних шлюбів і стали вступати в статевий зв’язок просто за взаємною згодою, Нойса арештували за перелюб.

Згідно з повідомленням лондонської газети «Санді таймс», місто Лесей-Фер, що в Центральній Америці, назвали «капіталістичною утопією». Це одна з нещодавніх спроб створити утопічне суспільство. Потрібні були капіталовкладення. Людям, які шукали рай, запропонували жити в «чарівному місті XXI сторіччя». Для цього треба було вислати 5000 доларів і шукати подібних людей, які у свою чергу вклали б гроші. Як повідомлялося у газеті, ці гроші мають піти на авіаквиток до згаданого місця, «якщо тільки уряд країни згодиться продати ту ділянку землі й дозволить побудувати на ній невеликий готель». Немає реалістичних підстав сподіватися, що в тому місці дійсно буде створено «рай».

Рай, де більше не буде турбот. Невдовзі він стане дійсністю

«ТИ БУДЕШ зо Мною... в раю!» Як же сильно ці слова підбадьорили чоловіка зі злочинним минулим! Ні, він не сподівався уникнути вогняного пекла й піти до неба після смерті. Злодія, що висів поряд з Ісусом, потішила надія воскреснути до життя тоді, коли на планеті відновиться Рай. Зверніть, будь ласка, увагу на те, хто зробив цю сміливу заяву про Рай — Божий Син Ісус Христос (Луки 23:43).

Що спонукало Христа пообіцяти прихід Раю? Злодій попросив його: «Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!» (Луки 23:42). Що то за Царство і як воно пов’язане з земним раєм? Як воно гарантує, що в Раю більше не буде турбот?

Яка влада забезпечить рай

Ви, мабуть, погодитесь, що справжній рай настане на землі лише тоді, коли зникнуть проблеми сьогодення. Зусилля людей вирішити свої проблеми до цього часу закінчувалися невдачею, як це підтверджується історією. Єврейський пророк Єремія визнав: «Знаю, Господи, я, що... не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремія 10:23). Хто ж може покінчити з проблемами нинішнього часу?

Стихійні лиха та забруднення навколишнього середовища. Коли на Галілейському морі знялася настільки сильна буря, що аварія загрожувала човну, моряки збудили свого товариша, який подорожував з ними. Він лише промовив до моря: «Мовчи, перестань!» В Євангелії від Марка розповідається, що сталося після цього: «І вщухнув вітер,— і тиша велика настала» (Марка 4:39). Їхнім товаришем був Ісус. Він мав здатність контролювати сили природи.

Той самий Ісус передрік через апостола Івана, що прийде такий час, коли Бог ‘знищить тих, хто нищить землю’ (Об’явлення 1:1; 11:18). Це не є чимось нездійсненним для Того, хто знищив цілий світ безбожних людей у Потопі за днів Ноя (2 Петра 3:5, 6).

Злочинність і насилля. Біблія обіцяє: «Витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадкують! А покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим!» (Псалом 37:9, 11). Знову таки, Бог Єгова обіцяє покінчити із злочинністю та насиллям і приготувати Рай для покірних людей.

Бідність і голод. Теперішня несправедливість дозволяє одним урядам накопичувати «гори» продовольчих запасів, тоді як у бідних країнах люди борються з убогістю. Занепокоєні люди з усього світу через агентства з надання допомоги стараються забезпечити людей у таких країнах речами першої необхідності, однак часто плани розподілу провалюються внаслідок браку законності й порядку. Порівняйте це зі словами пророка Ісаї: «Господь сил учинить на оцій горі бенкет для всіх народів, бенкет, де буде ситне м’ясо, бенкет, де буде добре вино, ситне м’ясо шпиковисте, добре вино, проціджене й чисте» (Ісаї 25:6, Хоменко). Чи це показує, що голоду й недоїдання вже не буде? Авжеж.

Війна. Спроби керувати справами на земній кулі через наднаціональну владу виявилися невдалими. Ліга націй, заснована 1920 року, не змогла відвернути другої світової війни і тому сама розпалася. Організація Об’єднаних Націй, яку часто прославляють, як оплот миру, намагається втримувати ворогуючі сторони нарізно у місцях конфлікту. Незважаючи на широко рекламовані зусилля досягти миру, на землі точиться багато війн, чи то громадянських, чи то етнічних, чи то між сусідами. Уряд Божого Царства обіцяє усунути теперішній військовий розбрат і навчити своїх підданих доріг миру (Ісаї 2:2—4; Даниїла 2:44).

Розвал сімей і моральний занепад. Дуже багато сімей розпадається. З’являється чимраз більше неповнолітніх правопорушників. Розпуста проникає в усі прошарки суспільства. Але Божі норми залишилися незмінними від самого початку. Ісус засвідчив, що «покине... чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї,— і стануть обоє вони одним тілом»... Тож, що Бог спарував,— людина нехай не розлучує!» (Матвія 19:5, 6). Бог Єгова також наказав: «Шануй свого батька та матір... щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній!» (Ефесян 6:2, 3). Такі норми існуватимуть на землі під правлінням Божого Царства.

Хвороби й смерть. «Господь... нас спасе!— пообіціяв пророк Ісая. — І не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:22, 24). «Заплата за гріх — смерть,— визнав християнський апостол Павло,— а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Римлян 6:23).

Бог Єгова покінчить з усіма проблемами через небесний уряд у руках його Сина Ісуса Христа. Але ви можете сказати: «Це подібно до утопічної мрії. Без сумніву, було б добре, якби такий час настав, але чи він настане?»

Теперішня дійсність

Для багатьох людей можливість жити без турбот у раю тут, на землі, здається нереалістично оптимістичною. Якщо вам теж так здається, то дослідіть докази того, що це справді станеться.

Свідки Єгови — це сучасна міжнародна громада, яка налічує понад п’ять мільйонів членів, котрі вже нині насолоджуються відносно безтурботною атмосферою у своїх 82 000 зборах, що в 233 країнах. Якщо ви відвідаєте будь-яке з їхніх зібрань, чи то велике, чи то мале, то що побачите там?

1. Приємна, чиста атмосфера. Відгукуючись про конгрес Свідків Єгови в місті Норіджі (Великобританія), директор футбольного стадіону сказав: «Мирна атмосфера, яка панувала тут чотири дні... просто заразлива. Я відчув внутрішній спокій — те, чого ніколи не маю у робочі дні серед напруженого світу бізнесу та у повсякденному житті. Свідки дійсно відрізняються чимось від інших, і це тяжко пояснити».

Один радник у будівельній промисловості відвідав філіал Свідків Єгови в Лондоні й сказав: «Мене надзвичайно вразило те, що я бачив і чув, а також мене захопила атмосфера повного миру й спокою, яка притаманна не лише вашим будівлям, але й вашим [людям]. На мій погляд, решта людей цього неспокійного світу може багато чого навчитися у вас — як жити і бути щасливим».

2. Безпека й мир. Оглядачка канадського журналу «Журналь де Монреаль» написала: «Я не Свідок. Але я свідок того, що Свідки Єгови є прикладом працьовитості й належної поведінки... Якби всі люди на землі були Свідками, то не потрібно було б замикати на ніч двері та встановлювати сигналізацію».

3. Вірність і відданість урядові Божого Царства відзначає Свідків. Декого нервує їхній нейтралітет, однак без підстав. Невтручання у сучасні політичні процеси не означає, що вони не бажають поліпшення стану суспільства. Радше вони намагаються поводитися так, щоб задовольнити того, хто керує через небесний уряд, тобто Творця Землі, Бога Єгову.

Віра Свідків повністю основана на Божому Слові, Біблії, і тому вони не є сектою. Вони щиро цікавляться іншими людьми будь-яких релігійних переконань. Ні, вони не намагаються змусити тих людей змінити свої погляди. Вони стараються наслідувати свого Керівника Ісуса Христа, подаючи біблійні докази, що невдовзі на землю прийде Рай, де більше не буде турбот (Матвія 28:19, 20; 1 Петра 2:21).

4. Духовне здоров’я та щастя. Оскільки Свідки Єгови реалістично дивляться на життя, то вони не вважають себе абсолютно вільними від турбот нашого часу. Це неможливо для людей, котрих таврує вспадкований гріх Адама. Але за допомогою Божого святого духу вони працюють над тим, щоб розвивати такі особисті риси, як «любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, здержливість, лагідність» (Галатів 5:22, 23). Вони поклоняються Єгові через Христа Ісуса, і це об’єднує їх та допомагає не втрачати надії.

Ми сподіваємося, що відвідавши місцеве зібрання Свідків, ви переконаєтесь у тому, що Бог перетворить землю у буквальний рай.

Тоді не існуватиме нинішніх проблем. Навіть затяжна недосконалість поступово зникне, бо до слухняного людства буде застосовано Христову викупну жертву. Авжеж, у вас також є можливість насолоджуватися досконалим здоров’ям і щастям.

Прості приготування допоможуть вам досягти цього. Попросіть у Свідків для себе примірник книжки «Знання, яке веде до вічного життя»a. З її допомогою ви зможете за короткий час дізнатися, чого Бог вимагає від вас, щоб ви також могли вічно жити в раю, де більше не буде турбот.