«Такий чоловік не достойний жити» (Дії 21:27—22:30)

13. а) Чому юдеї зчинили переполох у храмі? б) Що врятувало Павла?

¹³ Прихід у храм не приніс бажаного результату. Коли Павло прийшов туди з чоловіками, які дали обітницю, юдеї з Азії вчинили переполох. Вони звинуватили його в тому, що він привів до храму язичників. Павла вбили б, якби не втрутився римський воєначальник. Апостола взяли під варту. (Він вийде на волю лише через чотири роки.) Однак життя Павла все ще було в небезпеці. Воєначальник запитав юдеїв, чому вони накинулись на Павла, а вони почали вигукувати різні звинувачення. Щось зрозуміти в такому гаморі було просто неможливо. Зрештою воїнам довелось забрати Павла. Коли вони вже підходили до казарми, Павло сказав воєначальнику: «Благаю, дозволь мені звернутись до народу» (Дії 21:39). Той дозволив, і Павло мужньо виступив на захист своєї віри.

14, 15. а) Що Павло розповів юдеям? б) Що зробив воєначальник, аби з’ясувати, чому юдеї розгнівались?

¹⁴ «Послухайте, що я скажу на свій захист»,— почав Павло (Дії 22:1). Він звернувся до юдеїв єврейською мовою, і натовп затих. Павло відверто розповів, чому він став послідовником Христа. У своїй розповіді він використав відомості, які юдеї могли перевірити. Павло навчався біля ніг Гамаліїла, відомого вчителя Закону, і, як присутні знали, переслідував послідовників Христа. Однак на шляху до Дамаска у видінні до нього звернувся воскреслий Христос. Його попутники бачили яскраве світло і чули якийсь голос, але не могли розібрати слів. (Дивись коментарі в Дії 9:7; 22:9 в nwtsty.) Після цього Павло осліп, і в Дамаск його привели за руку. Там Ананій, якого добре знали місцеві юдеї, чудом відновив зір Павла.

¹⁵ Далі Павло розповів, що, коли він повернувся до Єрусалима, Ісус з’явився йому в храмі. У цей момент юдеї обурено почали вигукувати: «Геть його! Такий чоловік не достойний жити на землі!» (Дії 22:22). Щоб врятувати Павла, воєначальник наказав відвести його в казарму. Бажаючи все-таки з’ясувати, чому юдеї так розгнівались, він вирішив допитати Павла, піддавши його бичуванню. Тоді Павло використав своє законне право на захист і сказав, що він римський громадянин. Служителі Єгови сьогодні теж захищають свою віру за допомогою закону. (Дивись рамки: «Права римського громадянина» і «Правові баталії в наш час».) Коли воєначальник почув, що Павло має римське громадянство, він вирішив усе з’ясувати іншим чином. Наступного дня він скликав Синедріон — верховний юдейський суд — на особливе засідання і звелів привести на нього Павла.

«Я фарисей» (Дії 23:1—10)

16, 17. а) Розкажи, що сталося, коли Павло звернувся до Синедріону. б) Як Павло виявив смиренність?

¹⁶ Павло почав свою промову перед Синедріоном такими словами: «Брати! Увесь цей час я жив з абсолютно чистим сумлінням перед Богом» (Дії 23:1). Далі йому не дали говорити. В Біблії сказано: «Почувши це, первосвященик Ананій наказав тим, хто стояв поряд, ударити його по устах» (Дії 23:2). Яка зневага! Це свідчило про сильне упередження до Павла, адже його звинуватили в брехні, навіть не вислухавши. Тож не дивно, що Павло відповів: «А тебе, побілена стіно, вдарить сам Бог. Ти збираєшся судити мене за Законом і водночас порушуєш його, наказуючи мене бити?» (Дії 23:3).

¹⁷ Чоловіки, які стояли поряд, були вражені. Але не тим, що Павла вдарили, а тим, що́ він сказав. Вони вигукнули: «Як ти можеш ображати Божого первосвященика?» Відповідь Павла свідчила про його смиренність і повагу до Закону: «Брати, я не знав, що він первосвященик. Адже написано: “Не говори зі зневагою про правителя свого народу”»d (Дії 23:4, 5; Вих. 22:28). Тоді Павло спробував скерувати розмову в інше русло. Знаючи, що в Синедріоні були фарисеї і садукеї, Павло сказав: «Брати, я фарисей, син фарисеїв, і судять мене за надію на воскресіння мертвих» (Дії 23:6).

18. Чому Павло назвав себе фарисеєм і як ми могли б використати його підхід?

¹⁸ Чому Павло сказав, що він фарисей? Тому що він був «сином фарисеїв», тобто походив з родини, яка належала до цієї секти. Тож багато хто міг і досі вважати його фарисеємe. Однак чому Павло послався на віру фарисеїв у воскресіння? Фарисеї вірили, що душа переживає смерть тіла і що душі праведних можуть знову жити в людських тілах. Звичайно, Павло не поділяв цього погляду. Він вірив у воскресіння, про яке говорив Ісус (Ів. 5:25—29). І все ж Павло погоджувався з фарисеями в тому, що людина може жити знову, з чим не погоджувались садукеї, які взагалі не вірили у воскресіння. Ми можемо використовувати підхід Павла в розмовах з віруючими різних конфесій. Наприклад, ми могли б сказати, що, як і вони, віримо в Бога. Звісно, вони вірять у Трійцю, а ми віримо в Бога, про якого розповідається в Біблії. Але і вони, і ми віримо, що він існує.

19. Чому засідання Синедріону закінчилось сваркою?

¹⁹ Павлові слова спричинили гарячу суперечку. Ми читаємо: «Здійнявся сильний крик, і декотрі книжники з-посеред фарисеїв повставали й почали запекло сперечатися, кажучи: “Ми не знаходимо в цьому чоловікові нічого поганого, а якщо з ним говорив дух чи ангел, то...”» (Дії 23:9). Припущення, що з Павлом міг говорити ангел, вкрай обурило садукеїв, адже вони не вірили в ангелів. (Дивись рамку «Садукеї і фарисеї».) Здійнялась така буча, що воєначальнику знову довелось рятувати апостола (Дії 23:10). Але життя Павла далі було в небезпеці. Що станеться цього разу? Про це ми дізнаємось з наступного розділу.

1, 2. Чому переслідування в Єрусалимі не були для Павла несподіванкою?

ПАВЛО щойно уникнув розправи розгніваного натовпу в Єрусалимі і знову опинився під вартою. Він не дивувався, що його переслідують. Адже він знав, що в Єрусалимі на нього чекають «ув’язнення та лиха» (Дії 20:22, 23). Хоча Павлові не було відомо, що́ саме йому доведеться знести, він розумів, що страждатиме за Ісусове ім’я (Дії 9:16).

² Християнські пророки попереджали Павла про те, що його зв’яжуть і віддадуть «в руки людей з інших народів» (Дії 21:4, 10, 11). Зовсім недавно юрба юдеїв намагалася вбити його, а трохи згодом під час суперечки члени Синедріону ледь не роздерли його на шматки. Тепер апостола ув’язнили і тримають під охороною римських воїнів. Що ж чекає Павла попереду? Судові слухання і нові випробування (Дії 21:31; 23:10). Безумовно, апостол Павло дуже потребував підбадьорення.

3. Що допомагає нам не припиняти проповідницького служіння?

³ Ми знаємо, що в цей час кінця «всі, хто хоче виявляти відданість Богу і жити в єдності з Христом Ісусом, також будуть переслідувані» (2 Тим. 3:12). Тому нам необхідна підтримка, щоб продовжувати служіння. Ми дуже вдячні за своєчасне підбадьорення, яке отримуємо від «вірного і розсудливого раба» через публікації та християнські зібрання (Матв. 24:45). Єгова запевнив нас, що жоден ворог доброї новини не буде мати успіху. Ніхто не зможе знищити Божих служителів як групу чи зупинити проповідування (Ісаї 54:17; Єрем. 1:19). Але повернімося до апостола Павла. Чи отримав він підбадьорення, щоб попри труднощі далі давати ґрунтовне свідчення? Хто і як зміцнив його і як він відгукнувся на допомогу?

«Змова, скріплена присягою» скінчилася невдачею (Дії 23:11—34)

4, 5. Хто і як підбадьорив Павла і чому це було дуже вчасно?

⁴ Апостол Павло отримав підбадьорення наступної ночі після того, як його врятували від розправи в Синедріоні. У натхненій розповіді говориться: «Господь став коло Павла і сказав: “Будь відважним! Бо, як ти ґрунтовно свідчив про мене в Єрусалимі, так повинен свідчити і в Римі”» (Дії 23:11). Цими словами Ісус запевнив Павла в тому, що він не загине. Тепер Павло знав, що залишиться живим і в Римі розповідатиме про Ісуса.

⁵ Таке підбадьорення було дуже вчасним. Адже наступного дня понад 40 юдеїв «вчинили змову і зв’язали себе клятвою, що не будуть ні їсти, ні пити, поки не вб’ють Павла». Те, що юдеї скріпили змову присягою, свідчило про їхнє тверде рішення вбити апостола. Вони навіть вважали, що з ними може статися щось лихе, якщо їхній задум провалиться (Дії 23:12—15). За їхнім планом, який схвалили старші священики і старійшини, Павла мали привести назад до Синедріону, ніби для з’ясування деяких питань. Насправді юдеї збирались по дорозі влаштувати засідку, щоб напасти на Павла і вбити його.

6. Як була розкрита змова проти Павла і чого юні християни можуть навчитися з цієї розповіді?

⁶ Однак про змову почув племінник Павла і все йому розповів. Павло послав юнака з цією новиною до римського воєначальника Клавдія Лісія (Дії 23:16—22). Єгова любить юнаків і дівчат, які, подібно до Павлового племінника, ім’я якого ми не знаємо, мужньо жертвують собою заради Божих служителів і вірно з усіх сил сприяють справам Царства.

7, 8. Що зробив Клавдій Лісій, аби врятувати Павла?

⁷ Почувши про змову, Клавдій Лісій, який командував 1000 воїнів, наказав зібрати військову охорону з 470 воїнів, списоносців та вершників і того ж вечора відвезти Павла з Єрусалима до Кесарії.