Генна революція

Вивчення генетики відкрило цілком нову прибуткову галузь промисловості, що називається біотехнологія. Як підказує сама назва, це поєднання біології і сучасної технології завдяки, наприклад, генній інженерії. Деякі так звані біотехнологічні компанії, котрі спеціалізуються у рільництві, гарячково працюють, аби запатентувати насіння, що дає великі врожаї, опірне до захворювань, стійке до посух і морозів, а також не вимагає застосування великої кількості небезпечних хімікатів. Якби вдалось досягти таких цілей, це принесло б великий пожиток. Але дехто висловлює стурбованість щодо генетично модифікованих культур.

«У природі генетичне розмаїття має певні обмеження,— говориться у книжці «Генна інженерія, харчі й наше довкілля» (англ.).— Троянду можна схрещувати з різними її видами, але в жодному разі не з картоплею... Проте завдяки генній інженерії можливо перенести гени з одного організму в інший, щоб виробити бажані характеристики. Приміром: ген арктичної риби (як-от деякі види камбали), який відповідає за вироблення хімічного препарату з властивістю антифризу, переносять у картоплю або полуницю, щоб зробити її морозостійкою. Нині стало можливим модифікувати рослини, використовуючи гени бактерій, вірусів, комах, тварин і навіть людини»a. По суті, завдяки біотехнології люди можуть пробити генетичні мури, які розділюють види.

Генна революція, як її дехто називає, подібно до зеленої, сприяє генетичній одноманітності. А дехто говорить, що вона навіть погіршує ситуацію, оскільки генетики можуть застосувати певні технології, наприклад клонування або культуру тканини, створюючи цілком ідентичні екземпляри, або клони. Тому хвилювання щодо знищення біорозмаїття залишаються. Тим часом генетично змінені рослини викликають нову тему для дебатів, приміром як вони можуть впливати на нас і на довкілля. «З великими сподіваннями, деякими перешкодами і не маючи жодного уявлення про потенційні наслідки ми швидко наосліп входимо у нову добу сільськогосподарської біотехнології»,— сказав автор наукових статей Джеремі Ріфкінb.

З другого боку, можливість маніпулювати життям на генетичному рівні є потенційним «золотим дном». Тому різні компанії змагаються, щоб запатентувати нові насіння та інші модифіковані організми.