• Священик
    Розуміння Біблії

    • Християнське священство. Єгова пообіцяв ізраїльтянам: якщо вони будуть дотримуватись укладеної з ним угоди, то стануть для нього «царством священиків і народом святим» (Вх 19:6). Однак служіння священиків з Ааронового роду було «тінню» величнішого священства і мало тривати лише до його запровадження (Єв 8:4, 5). Отже, Ааронове священство мало тривати доти, доки не припинить свою дію Закон-угода і не набуде чинності нова угода (Єв 7:11—14; 8:6, 7, 13). Спочатку тільки ізраїльтяни мали можливість стати священиками Єгови в обіцяному Божому Царстві; згодом її отримали і люди з інших народів (Дії 10:34, 35; 15:14; Рм 10:21).

      Лише невелика частина юдеїв прийняла Христа; тож зі всього Ізраїля не набралось потрібної кількості тих, хто повинен був утворити справжнє царство священиків і народ святий (Рм 11:7, 20). За декілька століть до того через свого пророка Осію Бог попередив невірний Ізраїль: «За те, що ти відкинув знання, я відкину тебе, і ти більше не будеш служити мені священиком. Оскільки ти забув закон свого Бога, я теж забуду твоїх синів» (Ос 4:6). Щось подібне Ісус сказав юдейським провідникам: «Боже Царство буде забране від вас і дане народу, який приносить плоди Царства» (Мт 21:43). І все ж, коли Ісус Христос був на землі, він підкорявся Закону і визнавав священство Аарона; тому, зціливши прокажених, він наказав їм піти до священика і скласти необхідне приношення (Мт 8:4; Мр 1:44; Лк 17:14).

      У П’ятидесятницю 33 р. н. е. Закон-угода перестала діяти і набула чинності «ліпша угода», тобто нова угода (Єв 8:6—9). Того дня Бог вказав на цю зміну, виливши на учнів Христа святий дух. Апостол Петро пояснив юдеям, які прибули з різних країв, що відтепер вони зможуть спастися, тільки якщо покаються і визнають Ісуса Христа (Дії 2; Єв 2:1—4). Згодом, згадавши в одному зі своїх листів, що юдейські «будівельники» відкинули Ісуса Христа як наріжний камінь, Петро написав християнам: «Але ви “рід вибраний, священство царське, народ святий, люди, які стали особливою власністю”» (1Пт 2:7—9).

      Крім того, Петро сказав тим, хто належить до нового священства: «З вас самих, як із живого каміння, будується духовний дім, щоб ви стали святим священством і через Ісуса Христа приносили духовні жертви, приємні Богові» (1Пт 2:5). Ісус Христос є їхнім Первосвящеником, а вони, подібно до Ааронових синів, є священиками і підпорядковуються йому (Єв 3:1; 8:1). Але, на відміну від священиків з Ааронового роду, які не могли бути царями, Христос і його співспадкоємці — «священство царське» — служать і царями, і священиками. У біблійній книзі Об’явлення апостол Іван пояснив, що Ісус Христос «власною кров’ю звільнив [своїх послідовників] від гріхів» і «сформував з [них] царство та зробив [їх] священиками свого Бога й Батька» (Об 1:5, 6).

      Ця остання книга Біблії також називає кількість підпорядкованих Христу священиків. Ті, з кого Ісус Христос «сформував... царство та зробив... священиками нашого Бога», співали нову пісню, в якій говориться, що вони куплені Христовою кров’ю (Об 5:9, 10). Кількість тих, хто співає нову пісню, хто «куплений з-поміж людей як перші плоди для Бога та Ягняти», становить 144 000 (Об 14:1—5). Далі про них говориться, що після воскресіння до неба вони приєднуються до Ісуса і стають «священиками Бога та Христа», з яким царюють під час його Тисячолітнього правління (Об 20:4, 6).

      Якщо проаналізувати служіння священиків в Ізраїлі, їхні обов’язки, а також те, яку користь їхнє служіння приносило народу (Єв 8:5), то можна уявити, яку користь і благословення принесе мешканцям землі досконале і вічне священицьке служіння Ісуса Христа і підпорядкованих йому священиків протягом Тисячолітнього правління. Вони будуть навчати людей Божого закону (Мл 2:7), допомагатимуть їм отримати цілковите прощення гріхів на основі викупної жертви великого Первосвященика і зцілитись від усіх недуг (Мр 2:9—12; Єв 9:12—14; 10:1—4, 10), визначатимуть, що чисте і нечисте в очах Бога, та усуватимуть всяку нечистоту (Лв 13—15), праведно судитимуть людей і дбатимуть про те, щоб справедливі закони Єгови діяли по цілій землі (Пв 17:8—13).

      Стародавній намет зборів у пустелі був місцем, де серед людей перебував Бог, святинею, де люди могли до нього наближатись. Так само протягом 1000 років «намет Бога» буде з людьми, але Бог зливатиме на них більше благословень і ці благословення будуть тривалішими, оскільки він підтримуватиме з людьми стосунки через свого великого Первосвященика, Ісуса Христа, і через 144 000 підпорядкованих Христу священиків (вони служитимуть у величному духовному храмі, прообразом якого був святий намет) (Вх 25:8; Єв 4:14; Об 1:6; 21:3). Завдяки служінню цих царів і священиків люди стануть по-справжньому щасливими, як були щасливими стародавні ізраїльтяни, коли їхні царі та священики залишались вірними Богові — тоді «мешканці Юди та Ізраїлю були такі численні, як пісок на березі моря. Вони їли, пили та веселились» і «жили безпечно, кожен під своєю виноградною лозою і під своїм фіговим деревом» (1Цр 4:20, 25).