1, 2. Що зробив Яків перед своєю смертю і для чого? (Дивіться також ілюстрацію.)

ВІРНИЙ служитель Єгови Яків переселяється з Ханаану в Єгипет з усіма своїми домашніми (Бут. 47:28). Після довгої розлуки він нарешті обіймає свого любого сина Йосипа. Тепер усі його діти поряд. І ось минає 17 років. Яків відчуває, що його життя добігає кінця. Він скликає до себе синів (Бут. 49:28).

² У давні часи було прийнято, що перед смертю голова сім’ї збирав усіх домашніх і давав їм останні настанови (Ісаї 38:1). Тоді ж він зазвичай казав, хто стане головою сім’ї після нього.

3. Чим особливі передсмертні слова Якова? (Буття 49:1, 2).

³ Прочитайте Буття 49:1, 2. Але ці сімейні збори незвичайні. На них Яків розповідає своїм синам, що́ станеться в майбутньому. Під впливом святого духу він передрікає важливі події, які торкнуться його синів і їхніх нащадків. Тому слова Якова можна назвати пророцтвом.

4. Про що йдеться в пророцтві Якова і яке значення це має для нас? (Дивіться також інформацію в рамці «Сім’я Якова».)

⁴ У цій статті ми розглянемо, що Яків сказав чотирьом своїм старшим синам: Рувиму, Симеону, Левію та Юді. Що він сказав іншим восьми синам, буде розглянуто в наступній статті. Як ми побачимо, Яків говорив не лише про своїх синів, але й про їхніх нащадків, з яких зрештою сформувався ізраїльський народ. Історія цього народу переконливо доводить, що пророцтво Якова сповнилося до найменшої подробиці. Крім того, воно дуже повчальне для кожного, хто хоче радувати нашого небесного Батька Єгову.

РУВИМ

5. На що міг сподіватися Рувим?

⁵ Спочатку Яків звернувся до Рувима: «Ти мій первісток» (Бут. 49:3). Будучи старшим сином, Рувим, очевидно, сподівався отримати в спадок подвійну частку батькового майна. Можливо, він також думав, що стане наступним головою сім’ї і що цей статус завжди буде закріплений за кимось із його нащадків.

6. Чому Рувим втратив право первородства? (Буття 49:3, 4).

⁶ Однак Рувим втратив право первородства (1 Хр. 5:1). Чому? Через деякий час після смерті улюбленої дружини Якова, Рахілі, Рувим мав статеві стосунки з її служницею — Білгою. Вона була наложницею Якова (Бут. 35:19, 22). Рувим був сином Лії, яку Яків не кохав. Можливо, Рувим розраховував, що Яків відчує огиду до Білги і більше прив’яжеться до Лії. Або ж Рувим просто піддався похоті. Хоч би як там було, його вчинок ви́кликав гнів і Єгови, і Якова. (Прочитайте Буття 49:3, 4.)

7. Як склалося життя Рувима і що було з його нащадками? (Дивіться також інформацію в рамці «Пророцтво Якова».)

⁷ Яків сказав Рувиму: «Ти не будеш вищий». Ці слова справдилися. Наскільки відомо, серед нащадків Рувима не було ні царів, ні священників, ні пророків. Однак це не означає, що Яків зрікся свого сина: нащадки Рувима утворили повноцінне плем’я в Ізраїлі (Іс. Нав. 12:6). Були ситуації, в яких Рувим показав себе з хорошої сторони. Крім того, у Біблії не згадується, щоб він ще колись мав аморальні зв’язки (Бут. 37:20—22; 42:37).

8. Які висновки ми робимо з історії Рувима?

⁸ Висновки. Ми повинні з усіх сил боротися з неправильними бажаннями і ніколи не порушувати норм статевої моралі. Якщо з’являється спокуса вчинити гріх, варто задуматися, скільки болю наш вчинок завдасть іншим, у тому числі Єгові та нашим рідним. Постраждаємо і ми. Не забуваймо: «що людина посіє, те й пожне» (Гал. 6:7). З іншого боку, історія Рувима показує, що Єгова — милосердний Бог. Він не оберігає нас від наслідків наших помилок, але якщо ми розкаялися і намагаємося жити правильно, він обов’язково простить нас і благословить.

СИМЕОН І ЛЕВІЙ

9. Чому Яків був незадоволений Симеоном і Левієм? (Буття 49:5—7).

⁹ Прочитайте Буття 49:5—7. Далі Яків звернувся до Симеона та Левія. Він був дуже незадоволений ними. Колись дочку Якова, Діну, зґвалтував ханаанець Сихем. Зрозуміло, що всі сини Якова розізлились, але Симеон і Левій пішли далі. Вони обманули чоловіків з міста Сихем: пообіцяли укласти з ними мир, якщо ті обріжуться. Сихемівці погодилися. Після обрізання вони мучились від болю і були безпомічні. Тоді Симеон і Левій «взяли мечі і, ввійшовши в місто, мешканці якого нічого не підозрювали, повбивали всіх чоловіків» (Бут. 34:25—29).

10. Як сповнилося пророцтво Якова про Симеона та Левія? (Дивіться також інформацію в рамці «Пророцтво Якова».)

¹⁰ Яків був обурений жорстокістю своїх двох синів. Він передрік, що вони будуть розсіяні та розпорошені по всьому Ізраїлю. Це пророцтво сповнилося більше ніж через 200 років, коли ізраїльтяни ввійшли в Обіцяний край. Плем’я Симеона отримало наділи на території Юди (Іс. Нав. 19:1). А племені Левія дісталося 48 міст у різних частинах Ізраїлю (Іс. Нав. 21:41).

11. Чим відзначилися племена Симеона та Левія?

¹¹ Нащадки Симеона та Левія не повторювали помилок своїх прабатьків. Плем’я Левія було відданим Єгові. Поки Мойсей був на горі Сінай, де Єгова дав йому Закон, багато ізраїльтян почали поклонятися золотому теляті, але не левіти. А коли Мойсей повернувся, вони допомогли йому вбити всіх ідолопоклонників (Вих. 32:26—29). Єгова вирішив відділити плем’я Левія і доручив чоловікам з цього племені почесний обов’язок — бути священниками (Вих. 40:12—15; Чис. 3:11, 12). Пізніше відзначились і симеонівці: під час завоювання Обіцяного краю вони хоробро воювали пліч-о-пліч з плем’ям Юди. Так вони виконали волю Єгови (Суд. 1:3, 17).

12. Які висновки ми робимо з історії Симеона та Левія?

¹² Висновки. Гнів не повинен контролювати наші вчинки та рішення. Цілком природно обуритися, коли з тобою чи кимось із твоїх близьких повелися несправедливо (Пс. 4:4). Але пам’ятаймо, що Єгові не сподобається, якщо в пориві гніву ми скажемо або зробимо щось, що зашкодить кривднику (Як. 1:20). Зіткнувшись із несправедливістю (чи то в зборі, чи поза ним), ми керуємося біблійними принципами. Це допомагає нам стримати гнів і не наробити біди (Рим. 12:17, 19; 1 Пет. 3:9). Приклад нащадків Симеона та Левія дуже цінний для молодих людей. Навіть якщо твої батьки порушують закони Єгови, ти не мусиш іти їхніми стопами. Не думай, що ти пропаща людина і що Єгова тебе не любить. Він обов’язково благословить твої зусилля поводитися праведно.

ЮДА

13. Чому Юда міг переживати, коли надійшла його черга?

¹³ Підійшла черга Юди. Почувши, що батько сказав старшим братам, Юда міг переживати: за ним теж були серйозні гріхи. Після того як Симеон та Левій вбили мешканців Сихема, Юда разом з рештою братів пішов грабувати місто (Бут. 34:27). Саме Юда запропонував продати в рабство Йосипа. І після цього він з братами обманював батька (Бут. 37:27, 31—33). Пізніше він провів ніч зі своєю невісткою Тамарою, прийнявши її за повію (Бут. 38:15—18).

14. Що Яків сказав Юді і що доброго Юда зробив? (Буття 49:8, 9).

¹⁴ Якщо Юда переживав, то даремно: від свого батька він почув тільки похвалу і благословення. (Прочитайте Буття 49:8, 9.) В Юді було багато хорошого. Коли його молодшого брата Веніямина хотіли забрати в рабство, він переймався тим, що його батько не зможе цього пережити. Також Юда дуже любив Веніямина і навіть був готовий стати рабом замість нього (Бут. 44:18, 30—34).

15. Як сповнилося благословення, дане Юді?

¹⁵ Яків передрік, що Юда буде головним серед своїх братів. Ці слова почали сповнятися аж через два століття. Коли ізраїльтяни вийшли з Єгипту і мандрували пустелею, плем’я Юди вирушало в дорогу першим, а всі інші племена йшли за ним (Чис. 10:14). Кілька десятиліть потому плем’я Юди брало провід у завоюванні Обіцяного краю (Суд. 1:1, 2). А ще пізніше нащадок Юди, Давид, став ізраїльським царем. З нього почалась династія, яка довго правила над Божим народом. Але це не все. Юди стосувалося ще одне важливе передречення.

16. Як сповнилося пророцтво, записане в Буття 49:10? (Дивіться також інформацію в рамці «Пророцтво Якова».)

¹⁶ Яків сказав, що серед нащадків Юди буде правитель, який пануватиме над усім людством і якого вже ніхто не замінить. (Прочитайте Буття 49:10 і примітку до слова «Шіло».) Цим правителем, якого Яків назвав Шіло, став Ісус Христос. Повідомляючи про його народження, ангел сказав: «Бог Єгова дасть йому престол його батька Давида» (Луки 1:32, 33). Також Ісус названий «Левом із племені Юди» (Об’яв. 5:5).

17. У чому нам варто брати приклад з Єгови?

¹⁷ Висновки. Незважаючи на Юдині провини, Єгова його благословив. Як на це відреагували Юдині брати? Можливо, вони не розуміли, за що йому стільки благословень. Ми не знаємо, що думали вони, але знаємо, що думав Єгова. Він бачив хороші риси Юди, і в цьому варто брати з Єгови приклад. Ми можемо не розуміти, чому комусь із одновірців доручили особливі обов’язки, адже знаємо його недоліки. Тоді варто нагадати собі: якщо вибрали саме цього брата чи сестру, значить, Єгова ними задоволений. Він звертає увагу на позитивні сторони своїх служителів, і нам треба робити те саме.

18. Чому потрібно бути терпеливим?

¹⁸ Ще один висновок: треба бути терпеливим. Єгова завжди виконує свої обіцянки, але не завжди так, як ми сподіваємось, і не завжди тоді, коли ми сподіваємось. Плем’я Юди не відразу стало на чолі Божого народу, але воно віддано підтримувало тих, кого Єгова наділяв владою: Мойсея з племені Левія, Ісуса Навина з племені Єфрема і Саула з племені Веніямина. Ми теж хочемо всім серцем підтримувати чоловіків, яких Єгова призначив брати серед нас провід (Євр. 6:12).

19. Що ми дізналися про Єгову, розглянувши першу частину пророцтва Якова?

¹⁹ У цій статті ми розглянули, що́ Яків сказав чотирьом старшим синам. Ми ще більше переконалися, що «Бог дивиться не так, як людина» (1 Сам. 16:7). Єгова дуже терпеливий і милосердний. Він не закриває очі на зло, але й не вимагає від своїх служителів досконалості. Єгова може благословити навіть ту людину, яка вчинила серйозний гріх,— за умови, що вона щиро розкаялася і намагається жити праведно. У наступній статті ми обговоримо, що Яків сказав іншим синам.

1. Яку частину пророцтва Якова ми розглянемо в цій статті?

ЖИТТЯ Якова добігає кінця. Довкола нього зібралися сини. Вони уважно слухають, як батько благословляє кожного з них. У попередній статті ми розглянули, що́ Яків сказав Рувиму, Симеону, Левію та Юді. Його слова заінтригували і, мабуть, здивували решту братів. Що ж Яків скаже їм? Нам буде корисно проаналізувати, що він сказав Завулону, Іссахару, Дану, Гаду, Асиру, Нефталиму, Йосипу і Веніяминуa.

ЗАВУЛОН

2. Яке благословення отримав Завулон і як воно сповнилось? (Буття 49:13). (Дивіться також інформацію в рамці.)

² Прочитайте Буття 49:13. Яків сказав, що нащадки Завулона житимуть на узбережжі, у північній частині Обіцяного краю. Через понад 200 років завулонівці отримали наділ між Галілейським і Середземним морями. Мойсей пророкував: «Радій, Завулоне, коли виходиш» (Повт. 33:18). Плем’я Завулона мало зручний вихід до узбережжя двох морів, що давало доступ до торговельних шляхів. Можливо, саме на це вказували Мойсеєві слова. У будь-якому разі завулонівці мали причини для радості.

3. Як навчитися задовольнятися тим, що маєш?

³ Висновки. Ми живемо в різних місцевостях і в нас різні обставини, але завжди можна знайти причини для радості. І ця радість не згасне, якщо ми вміємо задовольнятися тим, що маємо (Пс. 16:6; 24:5). Будьмо відверті: зосередитись на тому, чого в нас немає, набагато легше, ніж на тому, що в нас є. Тому ми мусимо свідомо переводити свій погляд на те хороше, що є в нашому житті (Гал. 6:4).

ІССАХАР

4. Яке благословення отримав Іссахар і як воно сповнилось? (Буття 49:14, 15). (Дивіться також інформацію в рамці.)

⁴ Прочитайте Буття 49:14, 15. Яків хвалить Іссахара за працьовитість і порівнює його до тварини, здатної переносити важкі тягарі,— осла з міцними кістками. Після цього Яків каже, що Іссахар успадкує приємний край. Ці слова сповнилися, коли нащадки Іссахара отримали родючу землю біля річки Йордан (Іс. Нав. 19:22). Без сумніву, на цій землі вони багато трудилися. Але це не вся їхня праця. Вони робили багато добра іншим племенам (1 Цар. 4:7, 17). Наприклад, коли суддя Барак і пророчиця Девора збирали військо, щоб виступити проти Сісери, іссахарівці відгукнулись на їхній клич (Суд. 5:15). І це далеко не єдиний випадок, коли їхнє плем’я охоче йшло в бій.

5. Чому варто брати приклад з іссахарівців і як це робити?

⁵ Висновки. Єгова цінував працю іссахарівців, так само він цінує наше служіння (Еккл. 2:24). Візьмімо для прикладу старійшин. Ці брати важко трудяться на благо збору (1 Тим. 3:1). Вони не беруть участі у війнах, але невтомно обороняють своїх братів і сестер від духовних небезпек (1 Кор. 5:1, 5; Юди 17—23). Також вони вкладають багато праці у підготовку промов, щоб підбадьорити ними збір (1 Тим. 5:17).

ДАН

6. Яке завдання отримало плем’я Дана? (Буття 49:17, 18). (Дивіться також інформацію в рамці.)

⁶ Прочитайте Буття 49:17, 18. Яків порівнює Дана до змії, яка нападає на тих, хто значно більший за неї, наприклад на коня і його вершника. Дан справді був грозою ворогів Ізраїля. Під час подорожі до Обіцяного краю данівці «йшли позаду й охороняли всі табори» (Чис. 10:25). Решта ізраїльтян бачила далеко не все, що плем’я Дана для них робило. Але від цього його роль не ставала менш важливою.

7. Про що треба пам’ятати, коли виконуєш якесь завдання від організації Єгови?

⁷ Висновки. Чи тобі коли-небудь доручали завдання, виконуючи яке, ти залишався в тіні? Можливо, ти прибирав або щось ремонтував у Залі Царства, служив добровольцем на конгресі чи робив щось інше. За це можна тільки похвалити! Пам’ятай: Єгова помічає і цінує все, що ти для нього робиш. Особливо він цінує те, що ти служиш йому не тому, що прагнеш визнання, а тому, що всім серцем його любиш (Матв. 6:1—4).

ГАД

8. Через що ворогам було легко напасти на плем’я Гада? (Буття 49:19). (Дивіться також інформацію в рамці.)

⁸ Прочитайте Буття 49:19. Яків передрік, що на Гада нападе банда грабіжників. Через два століття плем’я Гада оселилося на схід від річки Йордан — у землі, яка була багата на пасовища, але межувала з ворогами (Чис. 32:1, 5). Судячи з усього, гадівці були відважними людьми. А головне, вони повністю покладались на Єгову. Вони знали, що це Бог дав їм їхній наділ і він допоможе захистити його від грабіжників. Особливо їхня довіра до Бога виявилася в тому, що багато років вони відправляли воїнів на західний берег Йордану, щоб допомогти іншим племенам завоювати решту Обіцяного краю (Чис. 32:16—19). Гадівці не сумнівалися, що, поки їх не буде вдома, Єгова захищатиме їхніх дружин та дітей. Бог щедро винагородив плем’я Гада за мужність і саможертовність (Іс. Нав. 22:1—4).

9. Як довіра до Єгови впливає на наші рішення?

⁹ Висновки. Щоб не припиняти служіння Єгові навіть у складних обставинах, потрібно повністю на нього покладатися (Пс. 37:3). Багато братів і сестер ідуть на великі жертви, щоб брати участь у будівельних проєктах, служити там, де потрібно більше вісників, чи ще якось допомагати організації Єгови. Вони переконані, що Єгова буде про них дбати (Пс. 23:1).

АСИР

10. У чому була проблема племені Асира? (Буття 49:20). (Дивіться також інформацію в рамці.)

¹⁰ Прочитайте Буття 49:20. Яків передрік, що плем’я Асира процвітатиме. Так і було: наділ асирівців був одним з найродючіших у всьому Ізраїлі (Повт. 33:24). Крім того, цей наділ прилягав до Середземного моря, і на його території розташовувався Сидон — багате портове місто фінікійців. Але була проблема: плем’я Асира не прогнало зі своєї землі всіх ханаанців, і ті почали погано на нього впливати (Суд. 1:31, 32). Схоже, що заможність і вплив ханаанців послабили ревність асирівців у служінні Єгові. Коли суддя Барак склика́в ізраїльтян на війну з ханаанськими військами, плем’я Асира не прийшло на допомогу. Через це асирівці не побачили чудо, яке Єгова здійснив «коло вод Мегіддо», і не зробили свого внеску в перемогу над ворогами (Суд. 5:19—21). Можна уявити, як соромно їм було чути такі слова переможної пісні Барака і Девори: «Асир бездіяльно сидів на березі моря» (Суд. 5:17).

11. Чому гроші не є центром нашого життя?

¹¹ Висновки. Єгові треба давати найкраще. Тому нам не можна піддаватися впливу цього світу, в якому на перше місце ставляться матеріальні блага і комфорт (Присл. 18:11). Звичайно, гроші важливі, але вони не повинні стати центром нашого життя (Еккл. 7:12; Євр. 13:5). Час і сили ми витрачаємо на служіння Єгові, а не на гонитву за речами, які, можливо, не дуже-то й потрібні. Комфортне і спокійне життя чекає нас у майбутньому (Пс. 4:8).

НЕФТАЛИМ

12. Що могло матися на увазі під «вишуканими словами» у благословенні, яке отримав Нефталим? (Буття 49:21). (Дивіться також інформацію в рамці.)

¹² Прочитайте Буття 49:21. Згадані Яковом «вишукані слова» могли стосуватися вчень Ісуса. Його знали як неперевершеного вчителя. Ісус багато часу провів у Капернаумі, на території племені Нефталима. Капернаум навіть названо його містом (Матв. 4:13; 9:1; Ів. 7:46). Ісая пророкував, що Ісус буде «великим світлом», яке засяє над Завулоном і Нефталимом (Ісаї 9:1, 2). Навчаючи, Ісус став «правдивим світлом, яке освітлює всіляких людей» (Ів. 1:9).

13. У якому випадку наші слова будуть вишуканими?

¹³ Висновки. Для Єгови має значення, що і як ми говоримо. Він очікує від нас «вишуканих слів». Що це означає? Ми повинні говорити правду (Пс. 15:1, 2). Варто більше хвалити людей і менше критикувати та скаржитись (Еф. 4:29). А ще можна поставити собі за мету навчитися розпочинати розмову так, щоб була можливість розказати людині про Єгову.

ЙОСИП

14. Як сповнилося пророцтво про Йосипа? (Буття 49:22, 26). (Дивіться також інформацію в рамці.)

¹⁴ Прочитайте Буття 49:22, 26. Без сумніву, Яків пишався Йосипом, який був «відокремлений від своїх братів». Яків зобразив себе як «дерево, яке приносить плоди», а Йосипа назвав своїм «паростком». Це був його первісток від улюбленої дружини Рахілі. Йосип мав отримати подвійну спадщину, яку втратив Рувим — первісток Якова від Лії (Бут. 48:5, 6; 1 Хр. 5:1, 2). Це пророцтво сповнилося, коли нащадки Йосипових синів, Єфрема і Манасії, отримали наділи як два окремих племені (Бут. 49:25; Іс. Нав. 14:4).

15. Чи Йосип озлобився через несправедливість? Поясніть.

¹⁵ Яків згадує, що «лучники нападали на [Йосипа], стріляли в нього і таїли на нього злобу» (Бут. 49:23). Через своїх заздрісних братів Йосип багато настраждався. Але він не озлобився ні на них, ні на Єгову. Яків влучно каже, що його лук і далі «міцно натягнений», а руки — «сильні та спритні» (Бут. 49:24). У найважчі періоди життя Йосип покладався на Єгову. Він пробачив своїм братам і був до них добрий (Бут. 47:11, 12). Випробування очистили Йосипа — відшліфували його характер (Пс. 105:17—19). В результаті Єгова здійснив руками цього чоловіка великі діла.

16. Чим приклад Йосипа корисний для нас?

¹⁶ Висновки. Нехай випробування ніколи не віддалять нас від Єгови чи одновірців. Пам’ятаймо, що під час випробувань Єгова може чогось нас навчити (Євр. 12:7, прим.). Саме у важкі моменти життя ми можемо відшліфувати свій характер, наприклад стати милосерднішими, навчитися пробачати (Євр. 12:11). Йосип стійко все зніс, і Єгова його винагородив. Він винагородить і нас.

ВЕНІЯМИН

17. Як сповнилося пророцтво про Веніямина? (Буття 49:27). (Дивіться також інформацію в рамці.)

¹⁷ Прочитайте Буття 49:27. Яків передрік, що Веніямин буде «як вовк», тобто його нащадки будуть вправними воїнами (Суд. 20:15, 16; 1 Хр. 12:2). «Вранці», на зорі ізраїльського царства, саме з племені Веніямина походив перший ізраїльський цар, Саул. Він вів запеклу боротьбу з філістимлянами (1 Сам. 9:15—17, 21). «Ввечері», коли сонце ізраїльських царів уже зайшло і євреї жили під владою Перської імперії, цариця Естер і Мордехай — обоє з племені Веніямина — врятували свій народ від геноциду (Ест. 2:5—7; 8:3; 10:3).

18. У чому варто брати приклад з племені Веніямина?

¹⁸ Висновки. Можна уявити, як сильно веніяминівці пишалися тим, що один з них став царем. Однак пізніше Єгова передав царство Давиду з племені Юди. Хоч і не відразу, веніяминівці підтримали це рішення (2 Сам. 3:17—19). Через багато років десять племен пішли проти племені Юди і царя з роду Давида, але веніяминівці не приєдналися до бунту. Вони залишились вірними правителю, якого призначив Єгова (1 Цар. 11:31, 32; 12:19, 21). Це хороший приклад для нас. Ніколи не переставаймо підтримувати братів, яких Єгова призначив вести його народ (1 Фес. 5:12).

19. Чим пророцтво Якова корисне для нас?

¹⁹ З пророцтва Якова можна зробити багато цінних висновків. Розглянувши, як воно сповнилося, ми зміцнили свою віру в те, що сповняться й інші пророцтва, записані в Божому Слові. Крім того, проаналізувавши слова Якова, ми краще зрозуміли, чим можемо радувати Єгову.