Пророцтва про Месію. Дослідження Грецьких Писань показує, що у Псалмах було передречено багато подробиць про життя Месії. Ось кілька прикладів.

Охрестившись, Ісус показав, що прийшов для того, щоб виконати «волю» свого Батька, зокрема віддати в жертву власне тіло, яке йому «приготував» Бог, і скасувати тваринні жертви, які приносили за Законом; про це записано в Псалмі 40:6—8 (Єв 10:5—10). Єгова прийняв хрещення Ісуса, виливши на нього свій дух і визнавши його своїм Сином, як було передречено в Псалмі 2:7 (Мр 1:9—11; Єв 1:5; 5:5). Крім того, згідно з передреченням з Псалма 8:4—6, як людина, Ісус був «трохи нижчим від ангелів» (Єв 2:6—8).

Під час свого служіння на землі Ісус збирав і навчав послідовників. Він не соромився називати їх своїми «братами», що узгоджувалося з Псалмом 22:22 (Єв 2:11, 12; пор. Мт 12:46—50; Ів 20:17). Як передрікалося в Псалмах, Ісус наводив приклади (Пс 78:2; Мт 13:35), виявляв ревність до дому Єгови, виганяючи з нього торговців, і не догоджав собі (Пс 69:9; Ів 2:13—17; Рм 15:3). При цьому його безпідставно ненавиділи (Пс 35:19; 69:4; Ів 15:25). Служіння Ісуса Христа на благо обрізаних юдеїв підтвердило обіцянки, які Бог дав їхнім прабатькам, і згодом спонукало людей з інших народів прославляти і звеличувати Єгову. Все це теж було передречено (Пс 18:49; 117:1; Рм 15:9, 11).

Коли Ісус в’їжджав у Єрусалим на осляті, натовпи людей вітали його словами з Псалма 118:26 (Мт 21:9). А коли старші священики і книжники обурилися через те, що хлопці в храмі називали Ісуса «Сином Давидовим», він змусив своїх противників замовкнути, процитувавши Псалом 8:2 (Мт 21:15, 16).

У книзі Псалмів передрікалося, що Ісуса зрадить близький друг (Пс 41:9; Ів 13:18), місце якого займе інший (Пс 69:25; 109:8; Дії 1:20), що проти Ісуса повстануть правителі (Ірод та Понтій Пилат) разом з людьми з інших народів (як-от римські воїни) і з народів Ізраїля (Пс 2:1, 2; Дії 4:24—28), що його відкинуть юдейські релігійні провідники («будівельники») (Пс 118:22, 23; Мт 21:42; Мр 12:10, 11; Дії 4:11) і що проти нього виступлять лжесвідки (Пс 27:12; Мт 26:59—61).

Коли Ісус прийшов на місце страти, йому запропонували вина, змішаного з жовчю (Пс 69:21; Мт 27:34). До Ісусової страти на стовпі можна віднести такі пророчі слова: «Вороги оточили мене, наче пси, обступили мене, ніби зграя злочинців. Вони, наче леви, кусають мене за руки і ноги» (Пс 22:16). Римські воїни розділили його вбрання між собою, кинувши жеребок (Пс 22:18; Мт 27:35; Лк 23:34; Ів 19:24). Релігійні противники насміхалися з Ісуса, вживаючи висловлювання з Псалмів (Пс 22:8; Мт 27:41—43). Страждаючи від спраги, він попросив пити (Пс 22:15; Ів 19:28), і цього разу йому дали кислого вина (Пс 69:21; Мт 27:48; Ів 19:29, 30). Перед смертю на сповнення слів з Псалма 22:1 Ісус скрикнув: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?» (Мт 27:46; Мр 15:34). Перш ніж віддати останній подих, Ісус, цитуючи Псалом 31:5, вигукнув: «Батьку, у твої руки ввіряю свій дух» (Лк 23:46). Як псалмоспівець передрік далі, жодна з його кісток не була зламана (Пс 34:20; Ів 19:33, 36).

Хоча Ісуса поклали в гробницю, він не залишився в могилі (гадесі) і його тіло не побачило тління — він воскрес із мертвих (Пс 16:8—10; Дії 2:25—31; 13:35—37). Піднявшись на небо, він сів праворуч від Бога і чекав, поки Бог не покладе його ворогів йому під ноги (Пс 110:1; Дії 2:34, 35). Також він став священиком на подобу Мелхиседека (Пс 110:4; Єв 5:6, 10; 6:20; 7:17, 21) і дав людей, які стали дарами (Пс 68:18; Еф 4:8—11). Усі ці подробиці були передречені в Псалмах. У майбутньому Ісус прийде як виконавець Божого вироку і розтрощить народи (Пс 2:9; Об 2:27; 19:14, 15). Відтак царювання Христа принесе його вірним підданим вічні благословення. Хоча Псалом 72 був написаний про Соломона, опис його правління більшою мірою стосується Месії. На це вказує пророцтво з Захарія 9:9, 10, яке перегукується з Псалмом 72:8 і стосується Ісуса Христа (Мт 21:5).

Інші приклади сповнення слів з книги Псалмів можна побачити, порівнявши Псалом 45 з Євреїв 1:8, 9; Об’явлення 19:7—9, 11—15; 21:2, 9—11.

Пророцтва, які сповнились на Месії

Походив з царського роду Давида (89:3, 4, 29, 36, 37; 132:11)

Ревність до дому Єгови з’їдала його (69:9)

Наводив приклади (78:2)

Його зрадив близький друг (41:9; 55:12—14)

Передречено, як саме його стратять (22:16, NW, прим.)

До нього ставилися з презирством, його зневажали (22:6—8; 69:9)

Кинули жеребок, щоб вирішити, кому припаде його одяг (22:18)

Йому дали пити оцет (69:21)

Жодна з його кісток не була зламана (34:20)

Він був піднятий з могили (16:10)

Камінь, який відкинули будівельники, став головним наріжним каменем (118:22)

Він піднявся у височину і дав людей, які стали дарами (68:18)

Він був увінчаний славою і поставлений над усім (8:5—8)

Отримав царську владу (2:6; 110)

Він знищить народи, які чинять йому опір (2:8, 9; 45:3—5)

Укладає царський шлюб; призначить князів по всій землі (45:2, 6—17)

Він буде правити над землею справедливо і зі співчуттям (72)