Наступні Ісусові слова показують, що багато тих, які заявлятимуть бути Його послідовниками не виправдають своєї надії: „Багато-хто скажуть Мені того дня: ,Господи, Господи, хіба ми не Ім’ям Твоїм пророкували,

Вони питатимуть: „Хіба ми не пророкували [тобто, висловлювали божественну комунікацію й можливо передрікали майбутні події] Ім’ям Твоїм?” Але таке ,пророкування’ не ототожнює людину як правдивим християнським учнем. Так як бачимо в Святому Письмі, пророкування, яке деколи сповнялось, як також звістки передані неначе божественним авторитетом, також проголошувались фальшивими пророками.— 5 Мойсеєва 13:1-3; Єремії 14:14.

Правдивих християн не ототожнюють з надприродним пророкуванням, виганянням демонів або якими-небудь іншими „великими чудами”. Коли Ісус передсказав ознаку Його присутності й закінчення теперішньої системи, то сказав: „Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних”. (Матвія 24:24) Такі фальшиві пророки, обманщики, появляться саме в християнському зборі й будуть старатись звести багато його членів.— Дії 20:29; 2 Петра 2:2, 3, 10-22; Юди 4, 8-13, 16-19.