Ми маємо причину співати з радості

«Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть» (ІСАЇ 35:10).

1. Хто сьогодні має особливу причину радіти?

МОЖЛИВО, ви вже помітили, що мало людей у наш час мають справжню радість. Проте, як правдиві християни, Свідки Єгови таки мають радість. А інші мільйони ще неохрещених — молодих і старших, які спілкуються зі Свідками Єгови, мають перспективу отримати таку ж саму радість. Сам факт, що ви тепер читаєте ці слова з часопису, вказує на те, що ви вже відчуваєте цю радість або що до неї лише рукою подати.

2. Як радість, котру мають християни, відрізняє їхній стан від загального стану більшості людей?

² Більшість людей відчувають, що в їхньому житті чогось бракує. А що можна сказати про вас? Щоправда, ви, можливо, не маєте всіх матеріальних благ, які мають у цьому світі багаті й впливові особи. Може бути, що ви хотіли б мати ліпше здоров’я або більше сили. І все-таки ми переконано кажемо, що ви маєте більшу й світлішу радість, ніж хтось інший з мільярдів на землі. В якому значенні?

3. Які глибокі слова заслуговують нашої уваги й чому?

³ Пригадайте Ісусові слова: «Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!» (Івана 15:11). «Щоб повна була ваша радість». Який вираз! Детально вивчаючи християнський спосіб життя, ви віднайдете багато причин того, чому наша радість може бути повною. Але вже тепер зверніть увагу на глибоке значення слів з Ісаї 35:10. Вони мають глибоке значення тому, що багато в чому стосуються нас сьогодні. Там ми читаємо: «Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!»

4. Яка радість згадується в Ісаї 35:10 і чому нам потрібно звертати на це увагу?

⁴ Тут згадується «радість довічна». Отже радість буде безконечна за обставин, які дозволятимуть, так, даватимуть достатньо підстав радіти вічно. Чи ж не відрадно чути це? Можливо, у вас створюється враження, що цей вірш описує абстрактну ситуацію, полишаючи вас приблизно з таким відчуттям: «Насправді це не про мене з моїми щоденними проблемами й турботами». Але факти свідчать про щось зовсім інше. Пророча обіцянка з Ісаї 35:10 має значення для вас сьогодні. Щоб переконатися в цьому, дослідімо цей чудовий 35-й розділ книги Ісаї, розглядаючи кожну частину в її контексті. Будьте певні, вас втішить те, про що ми дізнаємось.

Люди, які потребували радості

5. За яких історичних обставин писалося пророцтво в 35-му розділі Ісаї?

⁵ Ми глибше зрозуміємо це захопливе пророцтво, коли переглянемо, як і за яких історичних обставин воно писалося. Єврейський пророк Ісая написав його десь коло 732 року до н. е. Це було задовго до того, як вавилонське військо сплюндрувало Єрусалим. В Ісаї 34:1, 2 говориться, що Бог передрік свій намір вилити помсту на народи разом з Едомом, про який згадується в Ісаї 34:6. Очевидно, для цього він використав старожитніх вавилонян. Так само за допомогою вавилонян Бог спустошив Юдею через невірність євреїв. А що сталося потім? Божі люди були забрані в неволю, а їхня батьківщина лежала спустошена 70 років (2 Хронік 36:15—21).

6. Чим різнилося те, що мало прийти на едомлян та на євреїв?

⁶ А втім, між едомлянами та євреями є велика різниця. Божественне покарання едомлян було незмінним, і з часом вони просто щезли як народ. Щоправда, ви все ще можете відвідати райони безлюдних руїн, де колись жили едомляни, як, скажімо, всесвітньовідомі залишки міста Пе́тра. Та сьогодні немає народу або людей, яких можна було б ототожнити з ‘едомлянами’. Але чи навіки вавилоняни спустошили Юдею, чи назавжди позбавили цей край радості?

7. Якою могла бути реакція поневолених у Вавилоні євреїв на пророцтво в 35-му розділі Ісаї?

⁷ В 35-му розділі Ісаї знаходимо чудове пророцтво із захопливим значенням. Його можна назвати пророцтвом про відродження, бо воно вперше сповнилося, коли євреї повернулись на свою батьківщину 537 року до н. е. Поневолені у Вавилоні ізраїльтяни отримали право повернутися на свою батьківщину (Ездри 1:1—11). Але ще перед тим як це сталося, євреї, котрі, перебуваючи у вавилонській неволі, задумувалися над цим божественним пророцтвом, напевно, цікавилися, з якими умовами вони зустрінуться, повернувшись на свою батьківщину, в Юдею. Яким буде їхнє становище? Відповіді на ці запитання безпосередньо пояснюють, чому ми маємо причину співати з радості. Подивімося.

8. В які умови повернулися євреї з Вавилона? (Порівняйте Єзекіїля 19:3—6; Осії 13:8).

⁸ Ситуація не обіцяла нічого доброго євреям навіть тоді, коли вони почули про можливість повернутися на свою батьківщину. Їхня країна лежала спустошена сім десятиріч, а це тривалість цілого життя. Що сталося із землею? Будь-яке оброблене поле, виноградник або фруктовий сад могли здичавіти. Зрошувані сади та земельні ділянки могли перетворитися на безводні пустища або пустелі (Ісаї 24:1, 4; 33:9; Єзекіїля 6:14). Подумайте й про безліч диких тварин. Серед них були такі м’ясоїдні тварини, як леви та леопарди (1 Царів 13:24—28; 2 Царів 17:25, 26; Пісня над піснями 4:8). Євреї не могли не бачити там ведмедів, які в стані одним махом вбити чоловіка, жінку або дитину (1 Самуїла 17:34—37; 2 Царів 2:24; Приповістей 17:12). Зайвим є згадувати про гадюк та інших отруйних змій або скорпіонів (Буття 49:17; Повторення Закону 32:33; Йова 20:16; Псалом 58:5; 140:4; Луки 10:19). Якби ви поверталися з євреями з Вавилона 537 року до н. е., то не наважилися б гуляти по такій місцевості. Коли вони прийшли туди, це був далеко не рай.

9. Чому повернені мали причину надіятись на ліпше й почуватися впевненіше?

⁹ І все ж таки Єгова привів своїх поклонників додому, і він може повністю змінити розпачливе становище. Чи вам тяжко повірити, що Творцю це під силу? (Йова 42:2; Єремії 32:17, 21, 27, 37, 41). Отже, що він мав зробити і що він зробив для євреїв, які поверталися додому, і для їхнього краю? Як це впливає на Божий народ сьогодні й на ваші обставини — сьогоднішні й майбутні? Подивімось спочатку, що було далі.

Радість з приводу зміненого становища

10. Яку зміну було передречено в Ісаї 35:1, 2?

¹⁰ Що мало статися після того, як Кір дозволив євреям повернутися до тої похмурої країни? Прочитаймо хвилююче пророцтво в Ісаї 35:1, 2: «Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда,— розцвітаючи, буде цвісти та радіти, буде втіха також та співання, бо дана йому буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону,— вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!»

11. Що Ісая використав як приклади?

¹¹ За біблійних часів Ліван, Кармел і Сарон славилися красою своєї рослинності (1 Хронік 5:16; 27:29; 2 Хронік 26:10; Пісня над піснями 2:1; 4:15; Осії 14:6—8). Ісая використав їх як приклади, щоб змалювати, якою стане з Божою допомогою та земля. Але чи тут йшлося просто про землю? Звичайно, що ні!

12. Чому ми можемо сказати, що пророцтво в 35-му розділі Ісаї головно стосується людей?

¹² В Ісаї 35:2 (Хом.) говориться про землю, яка «радіє радістю і ликує». Ми знаємо, що земля й рослини буквально не «раділи радістю». Але їхня урожайність та родючість могли принести втіху людям (Левит 23:37—40; Повторення Закону 16:15; Псалом 126:5, 6; Ісаї 16:10; Єремії 25:30; 48:33). Буквальні зміни в самій країні відповідали змінам, що сталися з цими людьми, бо це пророцтво в першу чергу стосується людей. Отже, ми маємо підстави вважати, що Ісаєві слова стосуються головним чином змін серед євреїв, які повернулися, зокрема їхньої радості.

13, 14. Яку зміну в людях передречено в Ісаї 35:3, 4?

¹³ Відповідно до цього глибше дослідімо це підбадьорливе пророцтво, щоб зрозуміти, як воно сповнилося після визволення й повернення євреїв з Вавилона. У 3-му й 4-му віршах Ісая говорить про інші зміни в людях, які повертались: «Зміцніть руки охлялі, і підкріпіть спотикливі коліна! Скажіть тим, що вони боязливого серця: «Будьте міцні, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста прийде, як Божа відплата,— Він прийде й спасе вас!»

¹⁴ Чи ж не втішає те, що наш Бог, який зміг відновити спустошену землю, так цікавиться своїми поклонниками? Він не хотів, щоб поневолені євреї були ослаблені, занепалі духом або занепокоєні майбутнім (Євреїв 12:12). Подумайте про становище тих євреїв-невільників. Хоч би яку надію щодо майбутнього вони черпали з Божих пророцтв, їм важко було залишатись оптимістами. Вони почувалися неначе у темній в’язниці, без права вийти та активно служити Єгові. Це було так, неначе вони не бачили попереду жодного просвіту. (Порівняйте Повторення Закону 28:29; Ісаї 59:10).

15, 16. а) Що можна сказати про здійснене Єговою для повернених? б) Чому повернені не сподівалися надприродних фізичних зцілень, але що Бог зробив згідно із записаним в Ісаї 35:5, 6?

¹⁵ Як же ця ситуація змінилася, коли Єгова спонукав Кіра відпустити їх додому! У нас немає біблійних свідчень, що в той час Бог чудом зцілив сліпих євреїв, буквально відчинив глухі вуха, вилікував калік або зцілив безруких і безногих. А втім, він зробив щось набагато величніше. Він повернув світло й свободу їхньому улюбленому краю.

¹⁶ Немає жодної вказівки на те, що повернені сподівалися таких надприродних фізичних зцілень від Єгови. Вони чітко розуміли, що Бог не зробив цього для Ісака, Самсона та Ілія (Буття 27:1; Суддів 16:21, 26—30; 1 Самуїла 3:2—8; 4:15). Але якщо вони сподівалися, що Бог змінить їхнє становище у символічному значенні, то не були розчаровані. Звичайно, 5-й і 6-й вірші дійсно сповнились у переносному значенні. Ісая точно передрік: «Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим, тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик».

Земля стає немов Рай

17. Які буквальні зміни здійснив Єгова?

¹⁷ Повернені мали всі підстави співати з радості через становище, яке далі описав Ісая: «Бо води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу! І місце сухе стане ставом, а спрагнений край — збірником вод джерельних; леговище шакалів, в якім спочивали, стане місцем тростини й папірусу» (Ісаї 35:6б, 7). Хоча сьогодні ми не побачимо таких умов у цілому тому регіоні, докази свідчать, що територія Юдеї колись була «раєм для пастухів»a.

18. Як, напевно, відреагували на Божі благословення повернені?

¹⁸ Подумайте, яку радість повинен був відчувати останок євреїв, коли повернувся до Обітованої землі! Ці люди могли до невпізнання змінити пустище, населене колись шакалами та іншими дикими тваринами. Чи не раділи б ви такій праці оновлення, знаючи, що Бог благословляє ваші зусилля?

19. З чого видно, що перед тими, хто повертався з вавилонської неволі стояли певні умови?

¹⁹ Проте не кожен полонений у Вавилоні єврей міг вільно повернутися до Обітованої землі, щоб брати участь у цьому радісному перетворенні. Бог поставив умови. Ніхто із заплямованих поганськими релігійними звичаями Вавилону не мав права повернутися (Даниїла 5:1, 4, 22, 23; Ісаї 52:11). Жоден з тих, хто безглуздо подався шляхом нерозсудливості, не міг повернутися. Усі такі особи були позбавлені права на це. З другого боку, ті, хто відповідав нормам Бога, кого він вважав відносно святими, могли повернутися в Юдею. Вони могли йти немов святою дорогою. Ісая чітко виявив усе це у 8-му вірші: «Буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята,— не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати народові його; [«і безрозсудні не ходитимуть нею», НС]».

20. Чого не мали боятися євреї, коли поверталися, і яким був результат?

²⁰ Їм не потрібно було боятися нападу хижих, наче звірі, людей або зграй грабіжників. Чому? Тому що Єгова не дозволив би таким людям перебувати на цій дорозі разом з його відкупленим народом. Отже, вони могли подорожувати із серцями, сповненими радості й щасливих сподівань. Розгляньте, як Ісая описав це, закінчуючи своє пророцтво: «Не буде там лева, і дика звірина не піде на неї, не знайдеться там, а будуть ходити лиш викуплені. І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть» (Ісаї 35:9, 10).

21. Як ми сьогодні повинні ставитись до вже сповнених слів 35-го розділу Ісаї?

²¹ Яка ж гарна пророча картина! Однак ми не повинні думати, що вона стосується лише минулого, та вважати її цікавою історією, яка не має нічого спільного з нашою ситуацією або з майбутнім. Факти показують, що це пророцтво дивовижно сповнюється серед Божого народу саме сьогодні, а тому воно по-справжньому торкається кожного з нас. Це дає нам справжню причину співати з радості. Усе це, що пов’язане з вашим нинішнім та майбутнім життям, ми розглянемо в наступній статті.

Радісні нині й назавжди

«Навіки радійте та тіштеся тим, що творю Я, бо ось Я створю Єрусалима на радість, а народа його — на веселість!» (ІСАЇ 65:18).

1. Як правдиве поклоніння впливало на людей впродовж сторіч?

ВПРОДОВЖ сторіч дуже багато людей знаходило невимовну радість у служінні правдивому Богу Єгові. Одним із тих, хто радів правдивому поклонінню, був Давид. Біблія розповідає, що, коли було принесено ковчег угоди в Єрусалим, «Давид та ввесь Ізраїлів дім несли Господнього ковчега з окриком» (2 Самуїла 6:15). Таку радість у служінні Єгові відчували не тільки в минулому. Ви так само зможете відчувати її, а в недалекому майбутньому можете спізнати ще більшої радості!

2. Кого ще, окрім євреїв, які повернулися, стосується сповнення 35-го розділу Ісаї?

² У попередній статті ми довідалися про перше сповнення захопливого пророцтва, записаного в 35-му розділі Ісаї. Ми не помилимось, якщо назвемо його пророцтвом про відродження, бо саме цим воно і стало для старожитніх євреїв. Це пророцтво подібно сповняється і в наш час. Яким чином? З дня П’ятидесятниці 33 року н. е. Єгова, почавши з Ісусових апостолів та інших учнів, перебував з духовними ізраїльтянами. Ці помазані Божим святим духом люди входять до складу групи, названої апостолом Павлом «Ізраїлем Божим» (Галатів 6:16; Римлян 8:15—17). Також пригадайте, що в 1 Петра 2:9 цих християн названо «вибраним родом, священством царським, народом святим, людом власности Божої». Петро продовжує говорити про завдання, дане духовному Ізраїлю: «Щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого».

Сповнення в наш час

3, 4. За яких обставин сповнялися слова 34-го розділу Ісаї в наш час?

³ На початку цього сторіччя члени останку духовного Ізраїлю на землі не завжди активно проголошували цю звістку. Вони не тішились сповна Божим чудовим світлом. По суті, вони перебували в досить глибокій темряві. Коли це було? І що Бог Єгова зробив, аби виправити ситуацію?

⁴ Це було під час першої світової війни, невдовзі після встановлення в 1914 році на небі Божого Месіанського Царства. Під’юджувані кліром церков у різних краях, народи розлютилися одні на одних (Об’явлення 11:17, 18). Звичайно, Бог був проти відступницького загальновизнаного християнства з його піднесеним духівництвом, так само як був колись проти зарозумілого едомського народу. Отже, загальновизнане християнство, прообразом якого є Едом, чекає на сучасне сповнення пророцтва з 34-го розділу Ісаї. Це сповнення пророцтва, що принесе довічне знищення, є таким же певним, як і його перше сповнення на давньому Едомі (Об’явлення 18:4—8, 19—21).

5. В якому значенні сповнився 35-й розділ пророцтва Ісаї сьогодні?

⁵ А що можна сказати про 35-й розділ пророцтва Ісаї та про наголошення в ньому на радості? Це теж сповнилось у наш час. Яким чином? Воно сповнилось поверненням духовного Ізраїлю з певного роду неволі. Перегляньмо події з недавньої історії теократії, які ще багато хто пам’ятає.

6. Чому можна сказати, що останок духовного Ізраїлю потрапив у становище невільників?

⁶ У першій світовій війні впродовж порівняно короткого періоду останок духовного Ізраїлю не був бездоганним щодо виконання Божої волі. Деякі його члени були заплямовані доктринальними помилками й пішли на компроміс зі світом, не зайнявши чіткої позиції по стороні Єгови, коли їх примушували підтримувати народи на полях битви. У ті воєнні роки останок зносив різного роду переслідування, а в багатьох місцях навіть було заборонено їхню біблійну літературу. Зрештою було засуджено та ув’язнено за фальшивими звинуваченнями декотрих з більш видатних братів. Дивлячись у минуле, не важко побачити, що в певному розумінні, замість втішатися свободою, Божі люди потрапили в становище невільників. (Порівняйте Івана 8:31, 32). Їм по-справжньому бракувало духовної проникливості (Ефесян 1:16—18). Вони були дещо німими, бо не несли хвали Єгові, а це вилилось в їхню духовну безплідність (Ісаї 32:3, 4; Римлян 14:11; Филип’ян 2:11). Чи ви бачите, наскільки це подібно до ситуації стародавніх євреїв у вавилонській неволі?

7, 8. В якому розумінні був відроджений сучасний останок?

⁷ Та чи залишить Бог своїх сучасних слуг у такому становищі? Ні, як було передречено через Ісаю, він постановив визволити їх. Таким чином, це пророцтво з 35-го розділу чітко сповнюється в наш час — воно стосується повернення останку духовного Ізраїлю процвітання й здоров’я в духовному раю. В Євреїв 12:12 Павло застосував слова з Ісаї 35:3 у переносному розумінні, що й підтверджує те, чому ми застосовуємо цю частину пророцтва Ісаї в духовному значенні.

⁸ У післявоєнний період останок помазанців духовного Ізраїлю немовби вийшов з неволі. Щоб визволити їх, Бог Єгова використав Більшого Кіра, Ісуса Христа. Тому цей останок міг виконувати працю відбудови, подібно до останку стародавніх євреїв, які повернулися у свій край для відбудови буквального храму в Єрусалимі. Крім того, ці духовні ізраїльтяни змогли в наш час взятися за створення й обробку квітучого духовного раю, символічного Едемського саду.

9. Як у наш час почало відбуватися щось подібне до описаного в Ісаї 35:1, 2, 5—7?

⁹ Пам’ятаючи вищезгадане, знову перегляньмо 35-й розділ Ісаї та подивімося спочатку на вірші 1 і 2. Край, який здавався безводним, почав пишно розквітати й став родючим, немов давні рівнини Сарону. Тепер розгляньмо вірші з 5 по 7. Останкові, декотрі члени якого все ще живі й активно служать Єгові, відкрилися очі розуміння. Він зміг глибше зрозуміти значення 1914 року й наступних подій. Це також вплинуло на багатьох з нас, тих, з кого складається «великий натовп», який сьогодні пліч-о-пліч служить з останком (Об’явлення 7:9).

Чи пророцтво сповнюється на вас?

10, 11. а) Яким чином сповнення слів Ісаї 35:5—7 відбувається на вас? б) Що ви думаєте про ці зміни?

¹⁰ Подумайте, наприклад, про себе. Чи ви регулярно читали Біблію, перш ніж встановити контакт зі Свідками Єгови? Якщо навіть і регулярно, скільки ви розуміли? Тепер ви, приміром, знаєте правду про стан померлих. Можливо, ви вже показували якійсь зацікавленій особі відповідні біблійні тексти в 2-му розділі Буття, 9-му Екклезіяста й 18-му Єзекіїля, а також багато інших віршів. Так, ви, напевно, розумієте погляд Біблії на цілий ряд тем або питань. Коротко кажучи, ви розумієте загальну тему Біблії та можете пояснити багато чого з неї іншим, що, безсумнівно, й робите.

¹¹ Але кожному з нас було б добре запитати себе: «Як я навчився всієї цієї біблійної правди? Чи я сам знайшов усі ці вірші, перш ніж почав вивчати з народом Єгови? Чи я зрозумів їхню глибину й чи дійшов правильного висновку відносно їхнього значення?» Відвертою відповіддю на ці запитання, мабуть, є ні. Жодного з нас не повинні образити наступні слова, але можна сказати, що в основному ви були сліпими щодо цих віршів та їхнього значення. Чи ж не так? Вони були в Біблії, але ви не могли розпізнати їх і збагнути їхній зміст. Як же тоді було відкрито духовно ваші очі? Це було здійснено завдяки тому, що спершу Єгова сповнив Ісаї 35:5 на помазаному останку. А потім були відкриті й ваші очі. Ви вже не блукаєте в духовній темряві. Ви можете бачити. (Порівняйте Об’явлення 3:17, 18).

12. а) Чому ми можемо сказати, що тепер не час буквальних надприродних зцілень? б) Як приклад брата Ф. В. Франца зображає спосіб сповнення в наш час слів Ісаї 35:5?

¹² Проникливі люди, котрі досліджують Біблію і вчаться про Божі дії впродовж сторіч, знають, що тепер не час на буквальні надприродні зцілення (1 Коринтян 13:8—10). Тому ми не сподіваємось, що Ісус Христос відкриватиме очі сліпим на доказ того, що є Месією, Божим пророком (Івана 9:1—7, 30—33). Він також не повертатиме глухим здатності чути. Наближаючись до свого 100-річчя, Фредерік В. Франц, один із помазанців і колишній президент Товариства Вартової башти, майже осліп та не міг обходитися без слухового апарату. Декілька років він більше не міг самостійно читати, але хто сказав би, що він сліпий або глухий у розумінні слів Ісаї 35:5? Його гостра духовна проникливість стала справжнім благословенням для Божого народу по цілому світі.

13. Яка зміна або відновлення відбулося серед Божого народу сьогодні?

¹³ А що можна сказати про наш язик? Божі помазанці були безмовними під час свого духовного поневолення. Але тільки-но Бог змінив цей стан, їхні язики почали співати з радості, бо ці люди знали про встановлене Царство Бога та його обіцянки на майбутнє. Вони, можливо, допомогли й вам долучити свої голоси до цього співу. Чи ви колись багато говорили з іншими про біблійну правду? Можливо, ви колись розмірковували: «Я вивчатиму, але ніколи не буду ходити й розмовляти з незнайомими». А втім, чи ж не правда, що «безмовний язик» тепер ‘співає’ з радості? (Ісаї 35:6).

14, 15. Яким чином багато людей нині стають на ‘святу дорогу’?

¹⁴ Перед визволеними з Вавилона стародавніми євреями лежав довгий шлях на батьківщину. А чого це стосується в наш час? Подивіться Ісаї 35:8: «Буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята,— не ходитиме нею нечистий».

¹⁵ Після визволення з духовної неволі помазаний останок, з яким нині перебувають мільйони інших овець, вийшов з Вавилона Великого на символічну биту дорогу, чисту й святу дорогу, що веде в духовний рай. Ми докладаємо всіх старань, щоб бути гідними залишатися на цій святій дорозі. Подумайте про себе. Чи ж тепер ваші моральні норми й принципи не стали значно вищими, ніж тоді, коли ви були у світі? Чи ж ви не докладаєте більших зусиль, щоб мислити й поводитись так, як хоче того Бог? (Римлян 8:12, 13; Ефесян 4:22—24).

16. В яких умовах ми можемо перебувати, йдучи святою дорогою?

¹⁶ Йдучи цією святою дорогою, вам не потрібно боятися хижих людей. Щоправда, вам слід пильнувати, аби корисливі й ненависні люди не пожерли вас у переносному значенні. У наш час дуже багато людей по-хижацьки ставляться до інших. Як же відрізняється від них Божий народ! Тут ви перебуваєте в захищеному середовищі. Звичайно, співхристияни не є досконалі — інколи хтось може зробити помилку або навіть образити вас. Але ви знаєте, що ваші брати не намагаються заподіяти вам зла або пожерти вас (Псалом 57:5; Єзекіїля 22:25; Луки 20:45—47; Дії 20:29; 2 Коринтян 11:19, 20; Галатів 5:15). Навпаки, вони цікавляться вами, допомагають вам і хочуть служити з вами.

17, 18. В якому розумінні сьогодні існує рай і як це впливає на нас?

¹⁷ Подивімося, що говориться в 35-му розділі Ісаї, та пригадаймо собі теперішнє сповнення слів у віршах з 1 по 8. Чи ж не ясно, що ми знайшли те, що по праву можна назвати духовним раєм? Він ще не досконалий. Та він є справжнім раєм, бо тут, як записано в 2-му вірші, ми вже можемо ‘бачити славу Господа, велич нашого Бога’. А що відбувається завдяки цьому? Вірш 10 відповідає: «Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть». Дійсно, те, що ми покинули фальшиву релігію і тримаємося чистого поклоніння, маючи Боже схвалення, вселяє велику радість.

¹⁸ Чи ж не зростає радість, пов’язана з правдивим поклонінням? Ви бачите, як новозацікавлені роблять зміни й стають обізнаними в біблійних істинах. Ви бачите, як дорослішає молодь та робить у зборі духовний поступ. Ви спостерігаєте, як хрестяться ті, кого ви знаєте. Чи все це не є сьогодні підставою для безмежної радості? Так, велику радість приносить те, що інші втішаються з нами духовною свободою та райськими умовами!

Сповнення все ще попереду!

19. Яким багатонадійним сподіванням сповнює нас 35-й розділ Ісаї?

¹⁹ Ми розглянули, як слова з 35-го розділу Ісаї спочатку сповнилися на євреях у час їхнього повернення, а також як вони сповняються сьогодні в духовному значенні. Але це ще не все. Існує ще щось, пов’язане з біблійним запевненням про майбутнє відновлення буквальних райських умов на землі (Псалом 37:10, 11; Об’явлення 21:4, 5).

20, 21. Чому логічно та у згоді з Біблією вірити, що відбудеться ще інше сповнення 35-го розділу Ісаї?

²⁰ Було б зовсім невідповідним, якби Єгова яскраво описав рай, а потім обмежив сповнення цього опису тільки до духовних речей. Це, звичайно, не означає, що духовні сповнення є маловажними. Буквальний рай не приносив би нам задоволення, якби, перебуваючи в чудовому оточенні й серед мирних тварин, ми жили б з духовно зіпсованими людьми, які поводяться, немов люті звірі. (Порівняйте Тита 1:12). Безсумнівно, духовність повинна стояти на першому місці, бо це найважливіше.

²¹ Проте прийдешній Рай — це не лише духовні благословення, які ми маємо сьогодні та ще більше матимемо в майбутньому. У нас є всі підстави чекати буквального сповнення таких пророцтв, як пророцтво, записане в 35-му розділі Ісаї. Чому? Тому що в 65-му розділі Ісая передрік про «нове небо та землю нову». Апостол Петро використав цей вірш, змальовуючи те, що прийде після дня Єгови (Ісаї 65:17, 18; 2 Петра 3:10—13). Петро вказав, що, коли «земля нова» стане реальністю, умови, описані Ісаєю, вже існуватимуть. Це стосується описів, з якими ви, можливо, вже знайомі: побудова домів та життя в них, насаджування виноградників і споживання їхніх плодів, тривале задоволення працею своїх рук, мирне співіснування вовка та ягняти й відсутність зла по всій землі. Іншими словами — це довге життя, безпечні доми, безліч їжі, приємна праця, мир між тваринами, а також між тваринами й людьми.

22, 23. Які підстави для радості дасть майбутнє сповнення 35-го розділу Ісаї?

²² Чи ж така перспектива не переповнює ваше серце радістю? Напевно, бо Бог власне створив нас для такого життя (Буття 2:7—9). Отже, що означає для нас перегляд пророцтва з 35-го розділу Ісаї? Те, що ми маємо додаткову причину співати з радості. Відрадно буде бачити, як розквітають буквальні пустелі й безводні землі. Тоді побачать незрячі голубі, карі чи ще якогось іншого гарного кольору очі. Наші брати й сестри, які є глухі або мають труднощі зі слухом, будуть виразно розрізняти звуки. Наскільки ж радісно чути, як читають і пояснюють Боже Слово, а також прислухатися, як вітерець гуляє в кронах дерев, сміється дитинча й співає пташка!

²³ Це також означає, що кульгаві та уражені артритом сьогодні тоді будуть зцілені й ходитимуть без жодного болю. Яке ж полегшення! Тоді хлинуть у пустелі буквальні водні потоки. Ми побачимо, як там плескоче вода, і зможемо почути її дзюрчання. Ми зможемо прогулюватися і гладити зелену траву та папірус. Це буде справжній відновлений Рай. Чи ж не приємно перебувати з левом чи подібними тваринами й зовсім не боятися їх? Було б зайвим описувати це, бо всі ми вже уявляли собі таку картину.

24. Чому ви погоджуєтеся з тим, що говориться в Ісаї 35:10?

²⁴ Ісая запевняє нас: «Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові». Отже ми можемо погодитись, що маємо причину співати з радості. Ми радіємо тим, що́ Єгова вже тепер здійснює для свого народу в духовному раю, а також тим, чого можемо сподіватися в буквальному Раю, який уже не за горами. Про радісних людей, тобто про нас, Ісая пише: «Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть!» (Ісаї 35:10).