Перша релігія

Визнають, що людство є одною родиною, і це погоджується з тим, що Біблія говорить про одну оригінальну людську пару, Адама й Єву. Єгова, Творець, виявив Себе їм. Він виявив Адамові й Єві їхню роль у Його намірі й їхнє правдиве споріднення з Ним. Бог зробив Адама Своїм першим пророком, відповідальним переказувати божественні відкриття своїй дружині, а зрештою їхнім нащадкам, тобто, всьому людству.— 1 Мойсеєва 1:27—30; 2:15—17.

Це була єдина релігія, єдине поклоніння виявлене Богом Єговою. Це поклоніння виражалось слухняністю до Божої волі. Від них не вимагалось жодних обрядів, жертвувань, місць поклоніння, або оракулів.

З другого боку, Єгова зберіг правдиву релігію дану в Едемі. Він додав до неї більше інформації, щоб збільшити наше знання про Нього й нашу відповідальність відносно сповнення Його намірів. Правдиві пророцтва виявляють правду про Бога, Його волю й Його норму моральності. Вони прояснюють споріднення людини з Богом, щоб привернути людство назад у гармонію з Його цілями, доводячи до завершення тих цілей.— Ісаї 1:18—20; 2:1—5; 55:8—11.

Спочатку, коли людина збунтувалась проти Єгови, то Він промовив пророцтво, яке дало надію нащадкам Адама й Єви. Він виявив їм, що буде Визволитель, „насіння”, Яке знищить Сатану з його насінням. (1 Мойсеєва 3:15) Пізніші пророцтва допомогли ототожнити те обіцяне „насіння”, або Божого „Помазанця”, показуючи, що Воно гратиме головну роль у сповненні Божих намірів.— Псалом 2:2; 44 (45):7; Ісаї 61:1.

Отже, основна ціль пророцтва була виявити Божі наміри й „Помазанця”, або „Христа”, в Якому сповняться ті пророцтва. Тому що цей вибраний доказався бути Ісус, то ангел Єгови сказав: „Богові вклонися! Бо засвідчення про Ісуса,— це надихає [або дух] пророцтво”. (Об’явлення 19:10, НС) Ця заява розяснює два факти. По-перше, жоден агент правдивого пророцтва не вимагатиме поклоніння, тому що слід поклонятись тільки Богові Єгові. (Матвія 4:4; Івана 4:23, 24) По-друге, основний намір усього правдивого пророцтва мусить виявляти події й факти, які стосуються до Ісуса. Це визнає головну роль, яку Єгова призначив Йому в сповненню Своїх намірів оправдати Своє Ім’я й відновити землю до її правильного місця в Його розпорядку.— Івана 14:6; Колосян 1:19, 20.

З цієї причини, натхненні звістки від Бога звертали увагу головно на Ісуса. Дух, або намір, такого правдивого пророцтва був засвідчити про Нього. Крім того, сповнення всіх тих пророцтв у Ісусові показує, що вони всі правдиві. Тому то Біблія каже, що „правда з’явилася через Ісуса Христа”. „Скільки бо Божих обітниць, то в Ньому ,так’”.— Івана 1:17; 2 Коринтян 1:20; Дії 10:43; 28:23.

Чому ізраїльтянам?

Єгова почав Свої „свідчення Ісусові” Своїм пророцтвом відносно обіцяного „насіння”. Пізніше Бог виявив земний родовід того „насіння”, яке мало народитись через Ноя, Сима, Авраама, Ісака (не Ізмаїла), і Якова. Ці чоловіки були вірні правдивій релігії, і доказались вірними пророками Єгови, тоді як всі народи були зіпсовані поклонінням фальшивим богам. (1 Мойсеєва 6:9; 22:15—18; Євреїв 11:8—10, 16) Родовід продовжувався через потомків цих чоловіків — народ ізраїльський, а особливо в родині Давида, найславнішого царя Ізраїлю.— 2 Самуїлова 7:12—16.

Виявляючи чому Він вибрав Ізраїль, Єгова сказав: „Не через численність вашу понад усі народи... [але] що присягнув був вашим батькам”, Авраамові, Ісакові, і Якові. (5 Мойсеєва 7:6—8; 29:13) Очевидно, тільки один народ міг постачити родовід обіцяного „насіння”. Проте, правдиву релігію не обмежувалось тільки до ізраїльтян. Тоді як іншим народам не було дане відкриття правди, то особи з-поміж них могли приєднуватись до ізраїльтян у поклонінні, і декотрі з цих були включені в родоводі того „насіння”. (4 Мойсеєва 9:14; Рут 4:10—22; Матвія 1:5, 6) Коли б Єгова був давав відмінні відкриття іншим народам, то це було б спричинило велике релігійне розділення, а намір Єгови є возз’єднати людей одним поклонінням.— 1 Мойсеєва 22:18; Ефесян 1:8—10; 2:11—16.

Божі вимоги є однакові для всіх рас. Тому що Його норма моральності й намір незмінні, то Його стосунки з ізраїльтянами показують як Він буде поводитись з подібними обставинами в який-небудь інший час. (Малахії 3:6) Отже, Ізраїль послужив як приклад усім народам. Через нього Бог виявив користі правдивого поклоніння, а також безглуздя фальшивих культів. Коли ізраїльтяни були вірні Йому, то Він охороняв і благословив їх. Коли вони повертались до фальшивих богів інших народів, то ті народи гнобили їх, так як Єгова був перестеріг.— 5 Мойсеєва 30:15—20; Даниїла 9:2—14.

Ізраїль теж був зразковим пророчим взірцем, а Давид став пророчим прикладом Ісуса, Який успадкував угоду про Боже Царство зроблену з Давидом. (1 Хронік 17:11, 14; Луки 1:32) Закон даний Ізраїлеві, з його вимогами жертвувати й священство були прообразом на Ісусову жертву й вказували на Його небесне Царство та священство. Таким то чином Закон став „виховником до Христа”.— Галатів 3:19, 24; Дії 2:25—36; Євреїв 10:1—10; Об’явлення 20:4—6.

Книга правдивого пророцтва

Цю важливу інформацію неможливо зберегти усною традицією або відмінним відкриттям різним народам. Найкращий спосіб зберігання й передання його всім народам було через писаний список. І Біблія виповнює цю роль. Тільки Біблія поміщає Божі натхненні відкриття й зберігає історичну та пророчу історію Його стосунків з людьми. Тільки Біблія звертає увагу на Ісуса Христа як на Божого Агента спасіння й вона поміщає останні пророцтва відносно майбутнього завершення Його Месіанського призначення. Таким то чином Біблія є довершеним натхненним писаним Словом Божим.— Римлян 15:4; 1 Коринтян 10:11; 2 Петра 1:20, 21.

Тому що Біблія вже закінчена, то ті, хто вносить нові „пророцтва”, релігії й секти, не можуть бути натхнені Богом. Правдиві пророцтва не були дані, щоб виявляти нові релігії. Вони зберігали одну правдиву релігію поточною й виявляли завершення наміру Єгови. Їхнє сповнення є доказом на Його виняткове божество й силу, показуючи, що тільки Він може передсказувати події століття заздалегідь і точно сповняти їх.— Ісаї 41:21—26; 46:9—11.

Отже всі, які бажають познайомитись з правдивим пророцтвом і практикувати правдиву релігію, мусять повернутись до Біблії. Це Божа книга пророцтва — Його закінчена звістка людству.— 2 Тимофія 3:16, 17.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Родовід обіцяного „насіння”

Ной

Сим

Авраам

Ісак

Яків

Давид

Ісус