² У 456 році до н. е. «позосталі, що лишилися з полону» — останок євреїв, який повернувся до Єрусалима,— не мали успіху. Вони були в жалюгідному становищі (Неем. 1:3). Міський мур був розвалений, а люди стали посміховищем в очах своїх повсюдних противників. Це засмучувало Неемію. А втім, прийшов визначений Єговою час відновити мури Єрусалима. Чи були вороги, чи ні, таки існувала потреба у відбудові Єрусалима та його захисного муру. Це мало означати початок часу, пов’язаного з пророцтвом про з’явлення Месії, яке Єгова дав Даниїлу (Дан. 9:24—27). Тому Єгова покерував подіями так, щоб сповнити свою волю, послуговуючись вірним і ревним Неемією.

Крім того, ця книга визначає початок сповнення Даниїлового пророцтва про відбудову Єрусалима, яка просуватиметься не без перешкод і «за тяжкого часу» (Дан. 9:25).

⁵ А що можна сказати про 455 рік до н. е., коли Неемія вирушив до Єрусалима, аби відбудувати міський мур? За достовірними історичними джерелами Греції, Персії та Вавилону, Артаксеркс сів на трон 475 року до н. е., а 474 рік до н. е. був першим роком його царюванняa. Відповідно 20-й рік його панування припадає на 455 рік до н. е. Слова з Неемії 2:1—8 вказують, що навесні того року, в місяці нісані (за єврейським календарем), царський чашник Неемія отримав дозвіл царя відновити й відбудувати Єрусалим, його мури та брами. У Даниїловому пророцтві говорилося, що «від виходу наказу, щоб вернути Ізраїля й збудувати [«відновити й відбудувати», НС] Єрусалим, аж до Владики Месії» промине 69 тижнів-років, тобто 483 роки, і воно з дивовижною точністю сповнилося 29 року н. е. в час помазання Ісуса. Ця дата узгоджується зі світською та біблійною історієюb (Дан. 9:24—27; Луки 3:1—3, 23).