Вавилон змушено сидіти в поросі

3. Опишіть велич Вавилонської світової держави.

³ Прислухайтеся до хвилюючого божественного проголошення: «Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендітна та випещена» (Ісаї 47:1). Вавилон вже багато років сидів на троні як панівна світова держава. Він був «красою царств»: процвітав як релігійний, комерційний та військовий центр (Ісаї 13:19). У зеніті своєї слави Вавилонська імперія простягалася на південь аж до кордону з Єгиптом. А коли 607 року до н. е. вона завдала поразки Єрусалиму, видавалося, що навіть Бог не може зупинити її завоювань! Тому цій державі здається, що вона — «діва», яка ніколи не зазнає вторгнення чужоземцівb.

4. Чого зазна́є Вавилон?

⁴ Але цю зарозумілу «діву» буде скинено з трону, який вона займає як незборима світова держава, її принижать: змусять ‘сидіти в поросі’ (Ісаї 26:5). Тоді ніхто не вважатиме, що вона «тендітна та випещена», як розбещена цариця. Тому Єгова наказує: «Візьми жорна — й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки» (Ісаї 47:2). Тепер до Вавилонської імперії, яка тримала в неволі увесь народ Юди, будуть ставитись як до рабині! Мідяни та перси, які усунуть цю імперію з панівного становища, змусять її виконувати для них принизливу роботу.

5. а) Як з Вавилонської держави буде стягнено ‘намітку та закачано поділ’ її сукні? б) Про що, мабуть, свідчить наказ: «Бреди через ріки», даний Вавилонській імперії?

⁵ Отже, з Вавилонської держави буде стягнено ‘намітку та закачано подолок’ її сукні, вона втратить усі сліди колишньої величі та почестей. «Бреди через ріки»,— накажуть її наглядачі. Можливо, декотрі вавилоняни справді отримають наказ виконувати рабську працю просто неба. А може, пророцтво вказує на те, що когось з них буквально тягнутимуть через ріки, коли забиратимуть у неволю. Хоч би як там було, Вавилонська держава більше не подорожуватиме з усіма почестями цариці, яку перевозять через водний потік на кріслі або в паланкіні. Натомість, наче рабиня, вона мусить забути про скромність: піднімає поділ сукні і виставляє ноги, аби перейти вбрід річку. Яке приниження!

6. а) В якому розумінні буде відкрито наготу Вавилона? б) Як пояснити те, що Бог ‘нікого не зустріне приязно’? (Дивіться примітку).

⁶ Єгова продовжує глузування: «Буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини» (Ісаї 47:3)c. Вавилон зазна́є сорому й зневаги. Зло та жорстокість, заподіяні ним Божому народові, стануть явними. Жодна людина не відверне Божої помсти!

7. а) Як зреагують єврейські вигнанці, дізнавшись про падіння Вавилона? б) В якому розумінні Єгова викупить свій народ?

⁷ Божий народ надзвичайно радітиме, коли після 70 років неволі в могутньому Вавилоні побачить падіння цієї імперії! Він вигукуватиме: «Наш Відкупитель, Господь Саваот [«Єгова військ», НС] Йому Ймення, Святий Ізраїлів» (Ісаї 47:4). Згідно з Мойсеєвим законом, якщо ізраїльтянин продав себе в рабство, аби сплатити свої борги, його міг викупити відкупитель (кровний родич) (Левит 25:47—54). Оскільки євреїв буде продано в рабство до Вавилона, їх необхідно відкупити, тобто визволити. Зазвичай рабам нічого не приносить перемога над державою, яка їх поневолювала, змінюється тільки власник. Але Єгова спонукає завойовника, царя Кіра, визволити євреїв з рабства. Замість євреїв Бог дасть Кірові «на викуп» Єгипет, Етіопію та Севу (Ісаї 43:3). Ізраїлів Відкупитель має відповідне ім’я — «Єгова військ». Хоча війська Вавилона здаються могутніми, вони дуже слабкі у порівнянні з невидимим воїнством ангелів Єгови.

Ціна жорстокості

8. Яким чином Вавилон ‘ввійде до темряви’?

⁸ Єгова знову продовжує пророче осудження Вавилона: «Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств» (Ісаї 47:5). На Вавилон чекає лише темнота й морок. Ця імперія не пануватиме більше над іншими царствами, як жорстока пані (Ісаї 14:4).

9. Чому Єгова розлютився на євреїв?

⁹ Чому Бог взагалі дозволив завдати шкоди своєму народові? Єгова пояснює: «Розлютився Я на народ свій, збезчестив спадщину Свою, та й віддав їх у руку твою» (Ісаї 47:6а). Єгова небезпідставно розлютився на євреїв. Колись він застерігав їх, що неслухняність до його Закону призведе до вигнання з Обітованої землі (Повторення Закону 28:64). Якщо вони сходили на шлях ідолопоклонства чи статевої неморальності, Єгова з любов’ю посилав пророків, аби допомогти їм навернутися до чистого поклоніння. Але «вони соромили Божих послів, і погорджували їхніми словами, і насміхалися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку» (2 Хронік 36:16). Тому Бог дозволив збезчестити свою спадщину, Юду, коли Вавилон вторгся в цей край і осквернив Його святий храм (Псалом 79:1; Єзекіїля 24:21).

10, 11. Чому Єгова розгнівався на Вавилон, хоча ця держава завоювала Юду з його волі?

¹⁰ Хіба з огляду на це не можна сказати, що, поневоливши євреїв, Вавилон попросту виконав Божу волю? Ні, оскільки Бог каже: «Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким, та й сказала: «Навіки я панею буду!» І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець» (Ісаї 47:6б, 7). Бог не наказував Вавилону виявляти таку надзвичайну жорстокість, щоб навіть не мати ласки «до старих» (Плач Єремії 4:16; 5:12). Крім того, він не заохочував, щоб вони, як садисти, насміхалися над єврейськими полоненими (Псалом 137:3).

¹¹ Вавилон не зміг збагнути, що його контроль над євреями тимчасовий. Ця держава не зважала на застереження Ісаї, що з часом Єгова визволить свій народ. Вона поводиться так, неначе її уповноважено безперервно панувати над євреями та повіки залишатися панею підлеглих народів. Вавилонська імперія не звернула уваги на звістку про те, що настане «кінець» її гнобительському правлінню!

Падіння Вавилона передречене

12. Чому Вавилонську державу названо ‘жінкою, яка віддається втіхам’?

¹² Єгова проголошує: «Тепер це послухай, розпещена [«жінко, що віддаєшся втіхам», НС], що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: «Я,— і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей» (Ісаї 47:8). Вавилон був добре знаний за любов до втіх. Історик Геродот, який жив у V столітті до н. е., розповідає про «найганебніший звичай» вавилонян: всі жінки були зобов’язані займатися проституцією, віддаючи шану богині любові. Подібно висловився стародавній історик Курцій Руф: «Немає іншого міста з такими зіпсутими звичаями та стількома спокусами, що розпалюють нестримні пристрасті».

13. Як прагнення утіх прискорить падіння Вавилона?

¹³ Прагнення втіх, яке панує у Вавилоні, прискорить падіння цієї держави. Напередодні падіння Вавилона цар та його придворні будуть бенкетувати й нап’ються до нестями. Тому вони не звернуть жодної уваги на мідо-перські війська, які нападуть на місто (Даниїла 5:1—4). Ця столиця буде ‘безпечно сидіти’, думаючи, ніби мури та рови, які здаються неприступними, захистять її від навали. Вона каже собі, що «більше ніхто» ніколи не займе її панівного місця. Ця держава не уявляє, що стане «вдовою», втративши свого правителя — імператора, а також «дітей», тобто народ. Але жоден мур не може захистити її від помсти, яка прийде з руки Бога Єгови! Єгова скаже пізніше: «Коли б Вавилон аж до неба піднісся, і коли б уміцнив свою силу він на височині, то все таки прийдуть від Мене до нього спустошники» (Єремії 51:53).

14. Яким чином Вавилонську імперію спіткає «страта дітей та вдівство»?

¹⁴ Чим це скінчиться для Вавилона? Єгова продовжує: «Та прийдуть на тебе несподівано те й те в один день, страта дітей та вдівство, вони в повній мірі на тебе спадуть при усій многоті твоїх чарів, при силі великій твоїх заклинань» (Ісаї 47:9). Вавилон несподівано втратить панівну позицію, котру він займає як світова держава. У країнах стародавнього Сходу найгіршим лихом для жінки було стати вдовою і втратити дітей. Ми не знаємо, скільки «дітей» втратив Вавилон у ніч свого падінняd. Проте в призначений час це місто буде повністю покинуте (Єремії 51:29). Воно також овдовіє, оскільки його царів буде скинуто з престолу.

15. Окрім того, що Вавилон жорстоко ставився до Божого народу, з яких ще причин Єгова розгнівався на цю державу?

¹⁵ Однак Єгову розлютило не тільки погане ставлення Вавилона до євреїв. Божий гнів розпалився ще й через ‘многоту його чар’. Божий закон, даний Ізраїлю, засуджує спіритизм, проте Вавилон уперто йде шляхом окультизму (Повторення Закону 18:10—12; Єзекіїля 21:26). У книжці «Суспільне життя ассирійців та вавилонян» (англ.) говориться, що вавилоняни «вважали, ніби їх оточує велика кількість демонів, і жили в постійному страху перед ними».

Надія на зло

16, 17. а) У чому виявляється те, що Вавилон ‘надію складає на злобу свою’? б) Чому кінця Вавилона неможливо відвернути?

¹⁶ Чи ворожбити Вавилона врятують це місто? Єгова відповідає: «Ти ж бо надію складала на злобу свою, говорила: «Ніхто не побачить мене!» Звела тебе мудрість твоя та знання твоє, і сказала ти в серці своїм: «Я,— і більше ніхто» (Ісаї 47:10). Вавилонська імперія гадає, що, вдаючись до світської й релігійної мудрості, послуговуючись військовою могутністю, а також виявляючи підлу жорстокість, збереже становище світової держави. Вона вважає, що ніхто не «побачить» її, тобто не покличе до відповідальності за злі вчинки. До того ж ця імперія не помічає вдалині суперника. «Я,— і більше ніхто»,— говорить вона до себе.

¹⁷ Але Єгова, послуговуючись своїм іншим пророком, застерігає: «Чи може хтось денебудь у потайне місце сховатись, де б я його не побачив?» (Єремії 23:24, Хом.; Євреїв 4:13). Тому він проголошує: «Прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде, що не зможеш його окупити, і прийде на тебе раптово спустошення, про яке ти не знаєш» (Ісаї 47:11). Ані вавилонські боги, ані ‘ворожіння’ чаклунів не зможуть відвернути прийдешнього горя — найбільшого горя в історії цієї держави!

Неспроможність вавилонських дорадників

18, 19. Чому надія, яку покладає Вавилон на своїх дорадників, приведе його до трагедії?

¹⁸ Говорячи з їдким сарказмом, Єгова наказує: «Ставай же [«залишайся», Хом.] з своїми закляттями та з безліччю чарів своїх, якими ти мучилася від юнацтва свого,— може зможеш ти допомогти, може ти настрахаєш» (Ісаї 47:12). Бог пропонує Вавилону ‘залишатися’ з магією, тобто наполегливо й незмінно покладатися на неї. Зрештою, як народ вавилоняни посилено працювали над розвитком окультних наук ще з «юнацтва».

¹⁹ Єгова висміює цю державу, кажучи: «Змучилась ти від великої кількості рад [«дорадників», Хом.] своїх,— хай же стануть і хай допоможуть тобі ті, хто небо розрізує, хто до зір придивляється, хто провіщує кожного місяця, що має на тебе прийти» (Ісаї 47:13)e. Вавилон побачить цілковиту неспроможність своїх дорадників. Щоправда, аби сприяти розвитку астрології, вавилоняни вже багато століть проводили астрономічні спостереження. А втім, у ніч падіння Вавилона, коли астрологи виявлять жалюгідну безпорадність, усі переконаються в даремності віщування (Даниїла 5:7, 8).

20. Яка доля чекає на вавилонських дорадників?

²⁰ Єгова завершує цю частину пророцтва такими словами: «Ось стали вони, мов солома: огонь їх попалить,— не врятують своєї душі з руки полум’я,— це не жар, щоб погріти себе, ані полум’я, щоб сидіти біля нього... Такими тобі стануть ті, що співпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого,— кожен буде блудити на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував» (Ісаї 47:14, 15). Незабаром на цих фальшивих дорадників прийдуть полум’яні часи. Це полум’я не буде затишним, біля якого люди можуть зігрітися, але руйнівне, нищівне; воно покаже, що фальшиві дорадники — це нічого не варта солома. Тож не дивно, що вавилонські дорадники втікатимуть у паніці! Остання підтримка Вавилона зникне, більше ніхто не врятує його. На нього чекає така ж доля, яку він принесе Єрусалимові (Єремії 11:12).

21. Як і коли сповнилися пророчі слова Ісаї?

²¹ У 539 році до н. е. ці натхнені слова почали сповнюватись. Під проводом Кіра війська мідян та персів захопили Вавилон і вбили царя Валтасара, який правив на той час у місті (Даниїла 5:1—4, 30). За одну ніч Вавилон втратив своє панівне становище у світі. Так закінчилося панування семітів, яке тривало багато століть. Тепер світ потрапив під контроль арійців. А для Вавилона настав багатовіковий період занепаду. До IV століття н. е. від цього міста залишилася тільки «руїна» (Єремії 51:37). Пророцтво Ісаї цілком сповнилося.

[Ілюстрації на сторінці 111]

Вавилон, який любить утіхи, буде змушений сидіти в поросі.

[Ілюстрація на сторінці 114]

Астрологи Вавилона не зможуть передректи його падіння.