Єгова ненавидить підробку. У Божому зборі, всіх, хто намагається говорити «ложе» «заколять», тобто відкинуть як відступників. «Дві частини» в країні будуть відкинені, а третя буде очищена огнем. Подібно цьому, Єгова сьогодні вже відкинув більшість людей, які заявляють себе бути християнами, тобто прихильників так званого християнства. З 1919 року далі, тільки менша частина вірних, помазаних християн кликали Ім’я Єгови й підкорились Його процесові очищення (13:1-9).

Слуги Єгови можуть покладати надію на Його охорону. Коли вороги стараються знищити правдивих поклонників, то Бог охоронятиме Своїх людей, але знищить натовп Сатани. З роздвоєння Оливної гори виникає символічна долина в якій помазані християни мають охорону під усесвітнім Царством Єгови й Месіанським урядом Його Сина. Світло засяє Божим вірним слугам, а народам — темрява. Людство мусить вибирати: Або поклонятися Єгові разом з Його людьми, або зазнати вічне знищення (14:1-21).

2:1-5 — Правдоподібно, юнак вимірював Єрусалим, щоб збудувати захисний мур довкола міста. Але Божий ангел указав на те, що ріст міста не буде обмежуватись муром. Жодна людина не перешкодить росту Єрусалима. Єгова буде його охороною, так як Він сьогодні охороняє помазаного останка, який стане частиною небесного Нового Єрусалима (Об’явлення 21:2).

○ 6:11-15 — Коронування Первосвященика Ісуса [сина Єгосадакового] не дало йому позиції священика-царя, бо він не був з роду Давида. Краще, Ісус, син Єгосадака, став пророчим прообразом на Месію, через Якого повністю сповниться пророцтво про «Пагонця» (Захарія 3:8; Єремії 23:5). Цей Ісус докінчив відбудовувати храм у Єрусалимі. Небесний Священик-Цар, Ісус Христос, завершує будування духовного храму.

○ 11:4-11 — «Отара, яка на заріз» — це вівцеподібні люди, у значенні, що урядові пастухи експлуатували їх. Одним києм, якого звано «Милість» («Приємність», НС), а другим «Згода» («З’єднання», НС) Захарій виступав у ролі пастуха носячого кия, щоб ним давати отарі керівництво, і жезло, на охорону від звірин (Псалом 23:4). Захарій був прообразом на Ісуса Христа, Якого Бог послав у ролі духовного пастуха, але Якого євреї відкинули. Так як Захарій поламав кий «Приємності», так і Бог перестав приємно поводитися з ними, і зламав з ними Свою угоду. Так як Захарій поламав кий «З’єднання», так і Бог скасував Закон-угоду з Ізраїлем, залишаючи євреїв без теократичного союзу єдності. Трагічним наслідком їхнього релігійного роз’єднання було знищення Єрусалима римлянами в 70 році н. е.