Чужинці в пророцтві

18. Що довело до повернення ізраїльтян з поневолення у Вавілоні?

¹⁸ Вертаючись до часу коли Ізраїль ще був під Законом-угодою, але невірний, ми бачимо, що Бог вирішив допустити, щоб вавілоняни спустошили Ізраїль. У 607 році до н. е. Ізраїль став поневолений на 70 років. Коли закінчився той час, Бог відкупив народ. З губернатором Зоровавелем на чолі, останок буквального Ізраїлю вернувся на свою батьківщину. Провідники мідян та персів, які повалили Вавілон, навіть допомагали вертаючимся вигнанцям з провізією. Ці події передрікались у пророцтві Ісаї (Ісаї 1:1​-9; 3:1​-26; 14:1​-5; 44:21​-28; 47:1​-4). І Ездра вдається в історичні подробиці про їхнє повернення на батьківщину (Ездри 1:1​-11; 2:1, 2).

19. Відносно повернення Ізраїлю, як пророцтво показало, що там будуть чужинці?

¹⁹ Однак передрікаючи відкуплення і повернення Божих людей на батьківщину, Ісая приголомшливо пророкує: «Підуть народи за світлом твоїм, а царі — за ясністю сяйва твого» (Ісаї 59:20; 60:3). Це означає щось більше ніж Божий прийом особливих чужинців, як Соломон молився. Ісая звертав увагу на надзвичайну зміну становища. «Народи» служитимуть разом з синами Ізраїлю: «Мури твої побудуть чужинці, а їхні царі тобі будуть служити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в своїм уподобанні змилуюся над тобою!» (Ісаї 60:10).

20, 21. Що подібного ми бачимо між поверненням Ізраїлю з поневолення а нашим часом? (б) Як додалось «синів і дочок» до духовного Ізраїлю?

²⁰ У багатьох відношеннях, поневолення ізраїльтян і їхнє повернення на батьківщину стосується духовного Ізраїлю в наш час. Перед першою світовою війною останок помазаних християн не був повністю в гармонії з Божою волею; він держався деяких поглядів і практик — пережитків від церков загальновизнаного християнства. Але під час істерії воєнного часу й частково через підбурення духівництвом, керівних членів з останка духовного Ізраїлю несправедливо ув’язнили. По закінченні війни, у 1919 році н. е., помазаних християн звільнили з буквальної тюрми й зняли з них вину. Це був доказ того, що Божі люди вже були звільнені від поневолення Вавілоном великим, всесвітньою імперією фальшивої релігії. Його народ почав будувати й займати місце в духовному раю (Ісаї 35:1​-7; 65:13, 14).

²¹ На це натякає те, що сказав Ісая: «Усі вони зібрані, і до тебе ідуть; сини Твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он несуть! Побачиш тоді — і роз’яснишся ти, сполохнеться й поширшає серце твоє, бо звернеться морське багатство до тебе, і прийде до тебе багатство народів!» (Ісаї 60:4, 5). У наступні роки «сини й дочки» продовжували приходити, будучи помазані духом, щоб заповнити останні місця духовного Ізраїлю.

22. Як сталось, що «чужинці» стали працювати разом з духовними ізраїльтянами?

²² А що сказати про «чужинців, що мури побудують»? Це теж відбулось у наш час. Коли закінчилося покликання 144 000, великий натовп почав товпитися зі всіх народів, щоб поклонятися разом з духовним Ізраїлем. Ці новоприбулі мають біблійну надію жити вічно в раю на землі. Хоч згодом вони будуть вірно служити в іншому місці, то радіють нагодою допомагати помазаному останкові проповідувати добру новину Царства (Матвія 24:14).

23. До якої міри «чужинці» допомагають помазаним?

²³ У наш час понад 4 мільйони «чужинців» разом з останком тих, яких «життя на небі», доказують свою відданість Єгові. Багато з них,— чоловіки й жінки, молоді, як і старші віком,— служать повночасними піонерами. У більшості з понад 66 000 зборів такі чужинці виконують відповідальності старійшин і службових помічників. Останок радіє, бо бачить у цьому сповнення пророцтва Ісаї: «Встануть чужинці та й пастимуть ваші отари, і сини чужинця будуть вам рільниками та вам винарями!» (Ісаї 61:5).

24. Чому ми можемо підбадьорюватися Божими стосунками з ізраїльтянами як і іншими в минулому?

²⁴ Отже, незважаючи на те якої країни ви є громадянином, імігруючим чи біженцем, то маєте чудову нагоду стати духовним чужинцем, якого Всемогутній сердечно приймає. В Його прийомі поміщається можливість втішатися привілеями служіння Йому тепер і на вічну майбутність.

Повернення ізраїльтян з Вавілона

4, 5. (а) Котрі ізраїльтяни вернулися з поневолення у Вавілоні? (б) Що в наш час, відповідає поверненню ізраїльтян з неволі?

⁴ Ездра й Неемія розказують, як останок ізраїльтян під керівництвом губернатора Зоровавеля, вернувся з Вавілона на свою батьківщину, щоб відновити правдиве поклоніння. Обидва кажуть, що повернених було 42 360. Тисячі осіб з цього числа були «людьми Ізраїлевого народу». У доповіді потім перераховуються священики, потім 350 левітів, включаючи левітів-співаків і сторожів. Ездра й Неемія також пишуть про додаткові тисячі, які здається були ізраїльтянами, а можливо, і священиками, але не могли доказати свого родоводу (Ездри 1:1, 2; 2:2​-42, 59​-64; Неемії 7:7​-45, 61​-66).

⁵ Цей поневолений останок Ізраїлю, який пізніше вернувся в Єрусалим і Іудею, був дуже відданий Богові й глибоко зобов’язаний правдивому поклонінню. Як уже було сказано, у наш час бачимо, що до нього подібний останок духовного Ізраїлю, визволений від поневолення Вавілоном великим у 1919 році.

6. Як Бог користується духовним Ізраїлем у наш час?

⁶ З часу їхнього визволення в 1919 році останок Христових помазаних братів запопадливо поширював правдиве поклоніння. Єгова поблагословив їхні зусилля зібрати останніх із 144 000 «Ізраїлю Божого» (Галатів 6:16; Об’явлення 7:3, 4). Як група, помазаний останок складає «вірного й мудрого раба», яким Єгова користувався, щоб забезпечити достаток життєдайної духовної поживи, яку вони дуже трудилися, щоб розповсюджувати по цілому світі (Матвія 24:45​-47).