Публічно звіщайте про ім’я Єгови

«Приносім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я» (ЄВРЕЇВ 13:15, Хоменко).

1. До яких дій закликав співізраїльтян пророк Осія?

ПРОРОК Єгови Осія мав важливу звістку для співізраїльтян. У восьмому сторіччі до нашої ери він заклика́в невтихомирних сучасників до покаяння. Він наполягав: «Візьміть із собою слова, та й зверніться до Господа, до Нього промовте: «Прости нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесемо у жертву плода своїх уст!» (Осії 14:3). Закликом приносити в жертву Єгові ‘плід своїх уст’ ізраїльтян заохочувалося у пророцтві Осії покаятися і приносити жертви щирої хвали Богові.

2. Яку жертву заохочує приносити апостол Павло християн?

² Сьогодні Свідки Єгови приносять у жертву ‘плід своїх уст’. Вони також тримаються напучування апостола Павла, який посилаючись на ці слова з пророцтва Осії, написав: «Через нього [Ісуса Христа] приносім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають його ім’я» (Євреїв 13:15, Хом.). Отже, Божі слуги радісно славлять Єгову, беручи участь у праці проповідування про Царство (Матвія 24:14).

3. Як ми можемо приносити «жертву хвали» Єгові і чию діяльність ми тепер переглядатимемо?

³ Публічно звіщати про ім’я Єгови — це незаслужений привілей для недосконалих людей. Як же нам радісно розповідати іншим про нашого Бога і цим самим приносити Єгові «жертву хвали», тобто ‘плід своїх уст’! Щоб сьогодні отримати підбадьорення в публічному проповідуванні доброї новини про Царство, перегляньмо, що говорить нам стосовно Божих пророків та інших слуг Єгови Біблія. З їхнього життя ми можемо багато чого навчитися, і це допоможе нам з радістю займатися нашою проповідницькою діяльністю (Римлян 15:4).

Роль пророків

4, 5. а) Яке основне значення слів, що перекладаються словом «пророк», в мовах, котрими писалася Біблія? б) Що вказує на вагому роль пророків у Божому розпорядку?

⁴ Пророки Єгови мали привілей публічно проголошувати його звістку. Етимологія єврейського слова на·вı́ʼ — «пророк» — точно не відома, але вживання цього слова в Біблії вказує на те, що правдиві пророки були промовцями Єгови, Божими людьми, котрі мали натхнені звістки. Грецьке слово про·фе́·тес, відповідником якого є «пророк», буквально означає «оповісник», той, котрий говорить щось «попереду» або «перед» кимось. Пророком є той, хто проголошує звістки, які походять від божественного джерела. Часто, але не завжди, Божі правдиві пророки провіщали майбутні події.

⁵ Стосовно вагомої ролі пророків у Божому розпорядку «Енциклопедія» Мак-Клінтока і Стронґа (англ.) стверджує: «Іноді до них зверталися за порадою... Але найчастіше вони самі, коли до них і не зверталися, відчували внутрішню спонуку промовляти до людей; вони не боялися приходити туди, де їхня поява, можливо, виклика́ла обурення і неспокій» (том VIII, сторінка 640). Перегляньте декілька прикладів того, що спонукувало пророків відважно займати таку позицію.

Почуття і спонуки

6, 7. Що з’їв пророк Єгови Єзекіїль і який був результат цього?

⁶ Перед знищенням Єрусалима 607 року до н. е. Єгова звертався до єврейських вигнанців у Вавилоні через свого пророка Єзекіїля. Єгова сказав йому: «Сину людський, з’їж, що знайдеш! З’їж цього звоя, і йди, говори до Ізраїлевого дому!» Єзекіїль послухався. Він сказав: «І відкрив я свої уста, і Він дав мені з’їсти цього звоя. І сказав Він до мене: «Сину людський, нагодуй свого живота, і наповни своє нутро тим звоєм, що даю Я тобі!» І я з’їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед» (Єзекіїля 3:1—3).

⁷ Наш організм вибирає з харчу поживні речовини, і ці речовини стають у певному значенні нашою невід’ємною частиною. Так само ‘сувій’, що його з’їв Єзекіїль,— звістка Єгови, яку мусив проголосити цей пророк,— мав стати його невід’ємною частиною, впливаючи на його емоції. Божі слова настільки зворушили серце Єзекіїля, що публічне проголошення цих слів стало для нього насолодою. Якщо ти є Свідком Єгови, то чи отримуєш насолоду від публічного проголошення Божої звістки?

8, 9. Що спонукувало Амоса пророкувати?

⁸ Зверніть також увагу на пророка Амоса. Він жив у дев’ятому сторіччі до н. е. і був серед перших єврейських пророків, що написали біблійні книги, які названо їхніми іменами. Подібно до Єзекіїля, Амос був рішучим вісником слова Єгови. Адже вислів «так говорить Господь» повторюється 11 разів у книзі, що названа Амосовим ім’ям! (Амоса 1:3, 6, 9, 11, 13; 2:1, 4, 6; 3:12; 5:4, Хом.; 7:17). Амос відчував велику потребу звіщати Божі слова публічно.

⁹ Божий пророк Амос відповідав на божественні вістки, діючи без зволікань. Через Амоса Бог сказав: «Лев зареве,— хто того не злякається? Господь Бог заговорить,— хто пророкувати не буде?» (Амоса 3:8). Цей пророк палав непереборним бажанням проголошувати звістку Єгови.

10. Як реагують сучасні слуги Єгови, коли постає опір їхній проповідницькій діяльності?

¹⁰ Судові звістки Єгови, наче рик лева, розлягаються над сьогоднішньою злою світовою системою. Сучасні слуги Єгови, немов Амос, відчувають сильне бажання публічно звіщати Божі слова. Навіть коли їм загрожують гонителі, ці слуги йдуть за прикладом апостола Петра й Івана, які рішуче оголосили: «Не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!» Апостоли також заявили: «Бога повинно слухатися більш, як людей!» (Дії 4:20; 5:29). А що ж можна сказати про нас? Було б добре переглянути своє ставлення до публічного сповіщення про ім’я Єгови.

«Від повноти серця»

11. Що повинно спонукувати нас наполегливо звіщати про ім’я Єгови публічно?

¹¹ Не може бути й сумніву, що пророки Єгови відчували глибоку вдячність за свої привілеї. Подібна вдячність Єгові повинна і нам давати поштовх публічно звіщати про ім’я Єгови. У Псалмі 145:1, 2 стверджується: «Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку! Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!» Чи в цих словах відображається ваш спосіб мислення? Регулярне біблійне вивчення допомагає нам збільшувати свою вдячність за те, що Єгова зробив для нас, що він робить і що зробить у майбутньому. І коли ми вивчаємо Біблію цілою сім’єю, то чи ж не відчуваємо, що Боже Слово додає сили, викликає в нас бажання говорити про Бога та про його наміри? (Євреїв 4:12). Щоб бути ефективними, публічно звіщаючи про ім’я Єгови, ми також мусимо повністю використовувати християнські публікації, які Бог Єгова дає через помазаного «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47).

12. Як християнські зібрання і роздуми допомагають нам публічно звіщати?

¹² Якщо ми хочемо славити Єгову серцем, сповненим вдячності, нам потрібно регулярно приходити на християнські зібрання. Усі Свідки Єгови повинні зважати на вказівку апостола Павла: «Уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той» (Євреїв 10:24, 25). Чи ви регулярно приходите на християнські зібрання? Чи ви часто говорите про біблійні істини, розповідаєте цікаві випадки з проповідування та захопливі новини про теократичне розширення, котрі ви почули на зібраннях Божого народу? Якщо ви не відчуваєте спонуки говорити про Єгову та його наміри, відкладіть час для роздумів над його Словом, аби його думки глибоко проникли вам у серце (Псалом 77:13; 143:5). Дійсно, як християнські зібрання, так і регулярні роздуми над Божим Словом повинні допомогти вам цінувати чудовий привілей — публічно звіщати про ім’я Єгови.

13. Яким чином ми ‘виносимо добре’ із своїх сердець?

¹³ Ми робимо добро, бо наші серця сповнені вдячності Єгові. «Добра людина з доброї скарбниці серця свого виносить добре,— наголосив Ісус,— а зла людина зі злої скарбниці серця свого виносить зле, бо від повноти серця, говорять уста її» (Луки 6:45, Деркач). Чи може бути щось ліпше, ніж ‘виносити добре’ — публічно звіщати про ім’я Єгови і говорити про його наміри нашим сусідам і родичам — справді, усім людям?

Результати публічного сповіщення

14. а) Що можуть відчути на собі вісники і слухачі звістки про Царство? б) Що було виконано завдяки праці проповідування про Царство?

¹⁴ Божі пророки мали радість у своєму служінні, і те, що вони говорили, приносило користь сприйнятливим слухачам. Так само і публічне проголошення звістки про Царство дає велику радість її вісникам (Дії 20:35). А який же благотворний вплив вона справляє на вдячних слухачів! Якщо люди приймають добру новину, вона допомагає їм перебороти депресію або навчитися справлятися з нею. Ті, хто втратив дорогу людину, радіють перспективам на воскресіння. Поневолені нікотином, героїном та іншими речовинами, які викликають залежність, визволяються від цього. Чимало таких людей підвищують свої моральні норми, і всі, хто приймає біблійну правду, отримують духовну свободу (Івана 5:28, 29; 8:32). Проголошення про те, що Царство — це єдина надія для людства, також служить попередженням злим і водночас веде до того, що щиросерді люди радісно відгукуються. Таким чином, тепер відбувається розділення людей — тих, хто піде на «вічне відрізання», від тих, що отримають «вічне життя», коли виконається божественний вирок над цим злим світом (Матвія 24:14; 25:31—46, НС; Єзекіїля 33:1—9; 1 Тимофія 2:3, 4). Наша проповідницька діяльність є небувалою рятівною кампанією — найдалекосяжнішим і найпоширенішим публічним сповіщенням, яке будь-коли виконувалося на землі!

15. Що можна зробити, аби допомогти перспективним достойним людям у нашій проповідницькій території?

¹⁵ Як сучасні Свідки Єгови, ми охоче і слухняно служимо нашому небесному Отцеві (Римлян 12:11). Тому ми з радістю відкладаємо час, щоб регулярно брати участь у праці проповідування доброї новини публічно і від дому до дому (Дії 5:42; 20:20). Всесвітні повідомлення показують, що на наших теренах ще є достойні люди. Світові обставини змінюються, і це по-різному відбивається на людях. Багато людей несподівано стали біженцями, чужинцями в закордонних краях. Можливо, дехто із цих людей оселився в нашій проповідницькій території. Коли так, робімо все залежне від нас, щоб допомогти їм духовно, наполегливо продовжуючи виконувати «святу службу Євангелії» (Римлян 15:16). Аби звіщати добру новину про Царство таким людям, декотрі християни вивчають іншу мову.

16. Що нам може допомогти наполегливо продовжувати звіщати про ім’я Єгови?

¹⁶ Чимало Божих пророків мали вкрай важкі завдання. Їм не було легко звіщати божественні звістки несприйнятливим людям. Подібно не кожній людині, присвяченій Єгові, легко публічно звіщати про Його ім’я, зокрема в територіях, де люди здебільшого байдужі. Проте з упевненістю, яка приходить внаслідок вивчення Божого Слова з молитвою, ми за допомогою сили від Єгови можемо наполегливо проголошувати звістку про Царство (Филип’ян 4:13; Об’явлення 14:6). Взявши це до уваги, чого ми ще можемо навчитися від пророків Єгови і від інших слуг давнини?

Товариські стосунки в служінні на ниві

17. Які у нас є біблійні приклади благотворних товариських стосунків у служінні Богові?

¹⁷ Виконуючи Боже завдання, його пророк Мойсей від самого початку мав підтримку свого старшого брата Аарона. Єгова сказав до Мойсея: «[Аарон] буде говорити за тебе до народу. І станеться,— він буде тобі устами» (Вихід 4:16). Подумайте також про дні, коли жили пророки Ілля та Єлисей, дні процвітання «пророчих синів». Вони, мабуть, були громадами Божих слуг, які співпрацювали і, безумовно, втішалися приємними товариськими стосунками одні з одними. (2 Царів 2:3—5; 4:38; порівняйте 1 Самуїла 10:5, 10). Ясна річ, Мойсей, Аарон і «пророчі сини» не звіщали добру новину про Царство. А втім, їхні стосунки благотворно впливали на всіх них. Минули сторіччя, й Ісус Христос послав 70 учнів у служіння «по двох», і, безсумнівно, вони скористали з таких товариських стосунків. (Луки 10:1—16; порівняйте Дії 17:10, 11; 20:20).

18. Як товариські стосунки в служінні сьогодні стали благотворними?

¹⁸ У 1953 році Свідки Єгови розпочали програму, в якій вісники Царства служили разом на ниві. Звичайно, це не робилося лише заради товариських стосунків. Ця навчальна програма мала посприяти більшій ефективності Божих слуг як вчителів та проповідників доброї новини. Поставивши собі це за мету, більш досвідчені вісники Царства брали участь у служінні з новішими вісниками. Ця навчальна програма проповідування від дому до дому стала дуже корисною і допомогла народу Єгови поліпшитися в публічному сповіщенні про ім’я Єгови (1 Тимофія 4:16). Безпека — це ще один фактор, що робить сьогодні служіння «по двох» в декотрих теренах доцільним для християн.

19. Що слід пам’ятати про особисті цілі в служінні?

¹⁹ Коли ти працюєш із співвіруючим чи йдеш до дверей сам, докладай зусиль, щоб досягнути певних особистих цілей або виконати особистий план. Такі цілі й плани повинні бути реалістичними і досяжними. Чи тобі потрібна допомога в тому, як пристосовувати свої вступи так, аби викликати зацікавленість людей у твоїй території? Якщо так, ти, мабуть, можеш долучитися до піонера, повночасного вісника Царства, або вісника, який особливо успішний у використанні доречних вступів. Твій партнер, мабуть, може допомогти тобі приготувати і використати вступи з «Нашого служіння Царству» або з брошурки «Як починати і вести біблійні розмови». І коли ви разом проповідуєте від дому до дому, уважно прислухайся до вступів свого партнера. Тоді сам постарайся використовувати подібний вступ, аж поки не станеш вмілим у цій галузі служіння.

20, 21. Що може зробити товариські стосунки в проповідницькому служінні особливо корисними?

²⁰ А що, коли тобі потрібна допомога в проведенні ефективних повторних відвідин, аби розпочати домашнє біблійне вивчення? Можливо, через твого ведучого книговивчення у зборі можна домовитися, щоб ти ходив у проповідницьке служіння з вісником Царства, який є досить успішним у започаткуванні біблійних вивчень. Коли ви разом проводите повторні відвідини, не будь німим партнером. Натомість, коли твій партнер показав, як він або вона проводить обговорення під час одного з візитів, ти можеш використати подібний вступ під час наступних повторних відвідин. Твій партнер буде поруч, щоб допомогти тобі й опісля дати пораду. (Порівняйте Галатів 6:6).

²¹ Така сердечна допомога партнера в проповідницькому служінні може посприяти досягненню твоїх цілей у служінні. Ця допомога і твоя безмежна вдячність за сердечну доброзичливість Єгови, який дозволив тобі виконувати цю привілейовану працю, дасть тобі сили бути ще ефективнішим проповідником Царства. Тому дорожи своїм привілеєм благословляти Єгову, завжди добре відзиваючись про нього і регулярно звіщаючи про його ім’я публічно (Псалом 145:1, 2, 9—13).

22. На які запитання нам допоможе відповісти наступна стаття?

²² Як Свідки Єгови, у своєму служінні від дому до дому ми проводимо повторні відвідини. Чимало людей слухають добру новину з глибокою вдячністю. А втім, деякі, можливо, несхильні слухати звістку про Царство. Що ж нам тоді робити? Як ми можемо наполегливо продовжувати працю, яку Єгова призначив своєму народу? Які біблійні приклади можуть допомагати нам або давати керівництво? На ці запитання буде дано відповідь у наступній статті.

Візьміть за приклад Божих пророків

«Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння,— вони промовляли Господнім Ім’ям!» (ЯКОВА 5:10).

1. Що допомагає слугам Єгови не втрачати радість навіть під час гоніння?

ПОПРИ морок, який поширюється по всьому світі в ці останні дні, слуги Єгови випромінюють радість. Вони радіють, бо знають, що приємні Богові. Свідки Єгови також стійко виконують своє публічне служіння під час гоніння і переслідування, бо усвідомлюють, що страждають за правду. Ісус Христос сказав своїм послідовникам: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться,— нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами» (Матвія 5:10—12). Безперечно, хоч коли Божі слуги зустрічаються з випробуванням віри, вони вважають це підставою для радості (Якова 1:2, 3).

2. Що може допомогти нам виявляти терпіння, як сказано в Якова 5:10?

² Учень Яків написав: «Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння,— вони промовляли Господнім Ім’ям!» (Якова 5:10). В. Ф. Арнт та Ф. В. Ґінґріх визначають грецьке слово, перекладене тут словом «приклад» (гі·по́·деіґ·ма), як «взірець, еталон, приклад у позитивному розумінні, як те, що спонукує або повинно спонукувати людину наслідувати його». Як зазначається в Івана 13:15, «це щось більше, ніж тільки приклад. Це — визначений прототип» («Теологічний словник Нового Завіту», англ.). Отже сучасні слуги Єгови можуть взяти цих вірних пророків за взірець «страждання» і «довготерпіння». Що ще можна побачити, вивчаючи їхнє життя? І як це може допомогти нам у праці проповідування?

Вони зазнавали лиха

3, 4. Як пророк Амос відреагував на опір Амації?

³ Пророки Єгови не раз зазнавали лиха або наруги. Приміром, у дев’ятому сторіччі до н. е. священик Амація, який поклонявся теляті, злісно противився пророку Амосу. Амація віроломно заявляв, що Амос вчинив змову проти Єровоама II, бо пророкував, що цар помре від меча і що Ізраїль піде у вигнання. Амація сказав зневажливо до Амоса: «Ясновидче, іди, утікай собі до Юдиного краю, і їж там хліб, і там пророкуй. А в Бет-Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він святиня царя та дім царства». Не злякавшись цього словесного нападу, Амос відповів: «Я не був ні пророком, ані сином пророка не був я. Я пастухом був і порав сикомори. Та Господь узяв мене від отари і сказав до мене: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві» (Амоса 7:10—15, Хоменко).

⁴ Дух Єгови дав Амосу силу відважно пророкувати. Уявіть собі реакцію Амації, коли Амос сказав: «Послухай Господнього слова: Ти кажеш: Не будеш пророкувати на Ізраїля, і не будеш проповідувати на Ісаків дім. Тому так промовляє Господь: Твоя жінка в місті буде блудлива, і сини твої та дочки твої попадають від меча, а земля твоя буде поділена шнуром, і ти помреш на нечистій землі, а Ізраїль конче піде на вигнання з своєї землі!» Це пророцтво сповнилось (Амоса 7:16, 17). Як же це, напевно, приголомшило відступницького Амацію!

5. Яку паралель можна провести між ситуацією сучасних слуг Єгови і ситуацією пророка Амоса?

⁵ Подібною є ситуація народу Єгови сьогодні. Ми зазнаємо лиха, як ті люди, що проголошували Божі звістки, і чимало осіб зневажливо відзиваються про нашу проповідницьку діяльність. Це правда, ми не уповноважені проповідувати духовною семінарією. Радше святий дух Єгови спонукує нас звіщати добру новину про Царство. Ми ані не змінюємо, ані не послаблюємо Божої звістки. Замість того, як Амос, ми слухняно проголошуємо її, без різниці, якою буде реакція наших слухачів (2 Коринтян 2:15—17).

Вони виявляли терпіння

6, 7. а) Що характеризувало пророкування Ісаї? б) В якому значенні сучасні слуги Єгови діють так, як Ісая?

⁶ Божі пророки виявляли терпіння. Наприклад, терпіння виявляв Ісая, який служив пророком Єгови у восьмому сторіччі до н. е. Бог сказав до нього: «Іди, і скажеш народові цьому: Ви будете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити завжди, але не пізнаєте. Учини затужавілим серце народу цього, і тяжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима своїми, й вухами своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не навернувся, і не був уздоровлений він» (Ісаї 6:9, 10). Люди власне так і реагували. Але чи це змусило Ісаю зупинитися? Ні. Навпаки, він терпеливо і запопадливо проголошував попереджальні звістки Єгови. Єврейська будова щойно цитованих Божих слів підтверджує думку, що Ісая проголошував це «довгий час» і люди чули це «постійно» (Ґенесій, «Граматика єврейської мови», англ.).

⁷ Сьогодні чимало людей реагують на добру новину саме так, як реагували люди на слова Єгови, переказувані Ісаєю. Подібно до цього вірного пророка, ми «постійно» повторюємо звістку про Царство. Ми виконуємо це із запопадливістю і терпеливою наполегливістю, бо така воля Єгови.

«Так учинили вони»

8, 9. Стосовно чого пророк Єгови Мойсей є гарним прикладом?

⁸ Пророк Мойсей був зразковим у терпінні та слухняності. Він вибрав залишитися з поневоленими ізраїльтянами, але йому потрібно було терпеливо чекати часу їхнього визволення. Він 40 років жив у країні Мідіян, аж поки Бог не використав його, щоб вивести ізраїльський народ з неволі. Коли Мойсей зі своїм братом Аароном стояли перед правителем Єгипту, вони слухняно говорили і робили все те, що наказав Бог. Дійсно, «так учинили вони» (Вихід 7:1—6; Євреїв 11:24—29).

⁹ Мойсей терпеливо витримав у пустині 40 суворих років для Ізраїлю. Він також покірно дотримувався божественних вказівок стосовно будівництва ізраїльської скинії та вироблення інших речей, які використовувалися в поклонінні Єгові. Цей пророк настільки точно тримався Божих настанов, що ми читаємо: «Зробив Мойсей усе,— як Господь наказав був йому, так він зробив» (Вихід 40:16). Виконуючи своє служіння разом з організацією Єгови, пам’ятаймо про послух Мойсея і застосовуймо пораду апостола Павла ‘слухатись своїх наставників’ (Євреїв 13:17).

У них був позитивний склад думок

10, 11. а) Що вказує на те, що в пророка Осії був позитивний спосіб мислення? б) Як ми можемо зберігати позитивний склад думок, йдучи до людей у наших територіях?

¹⁰ Пророкам потрібно було мати позитивний склад думок, коли вони виголошували судові звістки і коли пророкували, відображаючи Божу сердечну турботу про вірних людей, що були розпорошені по цілому Ізраїлю. Цього було потрібно Осії, який служив пророком не менше ніж 59 років. Зберігаючи позитивний склад думок, він безупинно виголошував звістки Єгови і закінчив свою пророчу книгу словами: «Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний — і пізнає, бо прості Господні дороги, і праведні ходять по них, а грішні спіткнуться на них!» (Осії 14:10). Беручи до уваги те, що Єгова дозволяє нам свідкувати, зберігаймо позитивний склад думок і продовжуймо шукати тих, хто розсудливо прийме Божу незаслужену ласку.

¹¹ Щоб ‘довідуватись про достойних’, нам потрібно бути наполегливими і мати позитивний підхід до цієї справи (Матвія 10:11, Деркач). Наприклад, загубивши ключі, ми, можливо, пригадуємо собі всі свої кроки і шукаємо всюди, де перед цим були. Ми можемо знайти ключі лише після повторних пошуків. Так само наполегливо шукаймо і вівцеподібних осіб. Як же нам радісно, коли в часто опрацьовуваній території вони позитивно реагують на добру новину! І як тішимось ми, що Бог благословляє нашу працю в тих краях, де колись наше публічне служіння обмежувалося забороною! (Галатів 6:10).

Джерело підбадьорення

12. Яке Йоілове пророцтво сповняється у XX сторіччі і як?

¹² Слова пророків Єгови можуть стати для нас у служінні великим підбадьоренням. Приміром, розгляньмо пророцтво Йоіла. Тут записані судові звістки до відступницьких ізраїльтян та інших осіб у дев’ятому сторіччі до н. е. Крім того, Йоіла також було натхнено пророкувати: «Виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння. І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого» (Йоіла 3:1, 2). Це підтвердилося щодо Ісусових послідовників, починаючи з П’ятидесятниці 33 року н. е. І яке ж грандіозне сповнення цього пророцтва ми бачимо у нашому XX сторіччі! Сьогодні мільйони «пророкують», або проголошують звістку Єгови, і з-поміж них число осіб, що проводять повночасне піонерське служіння, набагато перевищує 600 000.

13, 14. Що може допомогти молодим християнам знаходити радість у проповідницькому служінні?

¹³ Чимало вісників Царства є молодими людьми. Їм не завжди легко розмовляти про Біблію зі старшими особами. Інколи молодим слугам Єгови говорять: «Ви марнуєте свій час, ліпше візьміться за щось інше, ніж тут проповідувати». Молоді Свідки Єгови можуть тактовно сказати, що їм шкода, що ця особа так думає. Один юний проповідник доброї новини вважає доречним додати: «Я думаю, мені дуже корисно розмовляти з такими старшими людьми, як ви, мені справді подобається робити це». Звісна річ, проповідування доброї новини далеко не є марнуванням часу. Під загрозою стоїть життя людей. Через Йоіла Бог відтак проголосив: «Станеться,— кожен, хто кликати буде Господнє Ім’я, той спасеться» (Йоіла 3:5).

¹⁴ Діти, котрі йдуть зі своїми батьками проповідувати про Царство, отримують батьківську допомогу, щоб встановити особисті цілі. Поступово вони переходять від читання біблійного вірша до пояснення своєї надії, що ґрунтується на Біблії, та пропонування відповідної літератури зацікавленим особам. Коли ці молоді вісники Царства бачать свій прогрес і благословення Єгови, вони отримують чималу радість від проповідування доброї новини (Псалом 110:3; 148:12, 13).

Ревність і вміння чекати

15. Як приклад Єзекіїля може допомогти, аби наша ревність до праці проповідування про Царство знову запалала?

¹⁵ Божі пророки також були зразковими у ревності та вмінні чекати — цих рис нам сьогодні потрібно в служінні. Вперше дізнавшись про правду з Божого Слова, ми, напевно, палали ревністю, яка спонукала нас відважно говорити. Але відтоді, можливо, минули роки, і ми, можливо, уже багато разів опрацьовували свою проповідницьку територію. Тепер, мабуть, ще менше людей приймають звістку про Царство. Чи це послабило нашу ревність? Якщо так, тоді візьмімо до уваги пророка Єзекіїля, ім’я якого означає «Бог зміцнює». Хоча Єзекіїль мав справу із жорстокосердими людьми в стародавньому Ізраїлі, Бог зміцнив цього пророка і образно зробив його чоло таким твердим, як камінь. Тому Єзекіїль міг виконувати своє служіння протягом довгих років, незалежно від того, чи люди слухали його, чи ні. Його приклад показує, що ми можемо робити те саме, і це може допомогти нам, аби ревність до проповідницької праці знову запалала (Єзекіїля 3:8, 9; 2 Тимофія 4:5).

16. Який склад розуму Михея нам слід розвивати?

¹⁶ Визначним у своєму терпінні був Михей, який пророкував у восьмому сторіччі до н. е. «Я ж,— написав він,— на Господа буду споглядати, надіятись на Бога мого спасіння, і мій Бог мене почує» (Михея 7:7, Хом.). Довір’я Михея було глибоко вкорінене в його міцній вірі. Як і пророк Ісая, Михей знав, що обіцянки Єгови обов’язково збудуться. Ми також знаємо це (Ісаї 55:11). Отже розвиваймо вміння чекати сповнення Божих обіцянок. Також ревно проповідуймо добру новину, навіть у теренах, де люди не виявляють особливої зацікавленості звісткою про Царство (Тита 2:14; Якова 5:7—10).

Виявляти терпіння сьогодні

17, 18. Які приклади давнини і сьогодення можуть допомогти нам виявляти терпіння?

¹⁷ Деяким пророкам Єгови треба було терпеливо роками виконувати свої завдання, але вони так і не побачили сповнення своїх пророцтв. Все ж таки їхня терпелива стійкість, котра не раз супроводжувалася наругами, допомагає нам усвідомити, що ми можемо виконувати своє служіння. Ми також можемо скористати з прикладів вірних помазанців у перших десятиріччях XX століття. Хоча вони не отримали небесної нагороди тоді, коли сподівалися цього, ці помазанці таки не дозволили розчаруванню через уявне зволікання зменшити свою запопадливість у виконуванні Божої волі, яку він їм виявив.

¹⁸ Протягом багатьох років чимало цих християн регулярно розповсюджували «Вартову башту» і її супровідний журнал «Пробудись!» (колишній «Золотий вік» і трохи пізніше «Вістник потіхи»). Вони запопадливо розповсюджували ці цінні журнали людям на вулицях та приносили до їхніх домів, сьогодні ми це називаємо доставкою літератури сталим читачам. Після того як одна старенька сестра скінчила свій земний шлях, перехожі, котрі вже звикли бачити, як вона проповідує на вулиці, відразу помітили її відсутність. Яке ж чудове свідчення дала вона за довгі роки свого вірного служіння, як це видно з висловів вдячності тих, хто спостерігав за її публічним проповідуванням! Будучи вісником Царства, чи ти регулярно даєш «Вартову башту» і «Пробудись!» тим, кого зустрічаєш у своєму служінні?

19. Яке підбадьорення ми отримуємо з Євреїв 6:10—12?

¹⁹ Також зверніть увагу на терпіння і вірне служіння братів, які є членами Керівного органу Свідків Єгови. Деяким з них нині вже поза вісімдесят або дев’яносто років, але вони як і раніше є вісниками Царства і заповзятливо виконують призначені їм обов’язки (Євреїв 13:7). А що можна сказати про інших людей похилого віку, які мають небесну надію, а також декотрих осіб серед «інших овець», які дожили до глибокої старості? (Івана 10:16). Вони можуть бути впевненими, що Бог не є несправедливий, аби забути їхню працю та любов, яку вони виявили до його ім’я. Поряд із молодшими співвіруючими, нехай старші Свідки Єгови безупинно роблять усе що можуть, виявляючи віру і терпіння в Божому служінні (Євреїв 6:10—12). Тоді, чи то через воскресіння, як пророки давнини, чи шляхом збереження в близькій «великій скорботі», вони пожнуть рясну нагороду вічного життя (Матвія 24:21).

20. а) Чого ви навчилися з «прикладу» пророків? б) Як нам може допомогти таке ж терпіння, яке мали пророки?

²⁰ Який же гарний взірець залишили нам Божі пророки! Оскільки вони зносили страждання, терпіли і виявляли інші Божі риси, їм було дано привілей промовляти в ім’я Єгови. Як його сучасні Свідки, вподібнюймось до них і будьмо такими ж непохитними, як пророк Авакум, що звістив: «Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що [Бог] буде казати мені» (Авакума 2:1). Маймо подібну рішучість, виявляючи терпіння і радісно продовжуючи публічно звіщати про славетне ім’я нашого Величного Творця, Єгови! (Неемії 8:10; Римлян 10:10).