ЙОНА є справжнім місіонером IX століття до н. е.! Як він ставився до свого призначення від Єгови? Яких нових вражень зазнав завдяки цьому? Чи люди, яких він зустрів у новому призначенні, відгукувались на звістку? Наскільки успішним було його проповідування? Вражаюча оповідь з книги Йони дає відповіді на ці запитання. Його книга написана у час, коли вибраний народ Єгови порушив угоду з Ним і віддався язичницькому ідолопоклонству. Вона підтверджує, що Боже милосердя не поширюється на якийсь один народ, навіть якщо це вибраний Ізраїль. Більш того, вона прославляє велике милосердя Єгови та його сердечну доброзичливість, а це є повною протилежністю браку милосердя, терпіння і віри, що можна помітити у недосконалій людині.

² Ім’я Йона (єврейською Йона́г) означає «голуб». Він був сином пророка Аміттая з Ґат-Гахефера в Галілеї, у місцевості Завулона. У 2 Царів 14:23—25 ми читаємо, що цар Ізраїлю Єровоам розширив межі царства за словом Єгови, яке було дано через Йону. Тому логічно припустити, що час пророкування Йони припадає приблизно на 844 рік до н. е.— час, коли в Ізраїлі зацарював Єровоам II, і задовго до того, як над Ізраїлем почала панувати Ассирія зі столицею Ніневією.

⁵ Поведінка Йони й те, до чого вона привела, має послужити нам пересторогою. Йона втік від даного Богом призначення; він повинен був узятися за доручене йому завдання і покластися на Бога, який би його підтримав (Йони 1:3; Луки 9:62; Прип. 14:26; Ісаї 6:8). Зробивши хибний крок, Йона виявив негативний склад розуму, коли не розповів морякам, що є поклонником «Господа [«Єгови», НС], Небесного Бога». Він втратив сміливість (Йони 1:7—9; Еф. 6:19, 20). Егоїзм Йони допровадив його до того, що він почав сприймати вияв милосердя Єгови до ніневітян як особисту образу. Цей пророк намагався врятувати свою репутацію, коли сказав Єгові, що давно знав, чим це все закінчиться, і тому, мовляв, не потрібно було посилати його пророкувати. Йона отримав докір за своє нешанобливе ставлення і нарікання, тому нам слід почерпнути для себе багато цінного з цього випадку та не критикувати Єгову за милосердя та за спосіб його дій (Йони 4:1—4, 7—9; Фил. 2:13, 14; 1 Кор. 10:10).