1, 2. За яких обставин Самуїл промовляв до ізраїльтян і чому він спонукував їх розкаятися?

УВЕСЬ народ зібрався в місті Ґілґал. Його скликав Самуїл, вірний Богу чоловік, котрий уже десятиліттями служить суддею і пророком. Надворі спека, адже настала посушлива пора — травень або червень за сучасним календарем. Поля довкола переливаються золотом стиглої пшениці. Самуїл пильно вдивляється в обличчя людей. У натовпі западає тиша. Як пророкові досягти їхніх сердець?

² Ізраїльтяни не усвідомлюють, наскільки серйозний їхній гріх. Вони захотіли, щоб ними правила звичайна людина, і цим виявили крайню зневагу до свого Бога, Єгови, і його пророка. По суті, вони відкинули Єгову, свого Царя. Чи вдасться Самуїлу спонукати народ до каяття?

3, 4. а) Чому Самуїл згадав про свою молодість? б) Чому для нас є повчальним приклад Самуїлової віри?

³ Самуїл починає промовляти до натовпу: «Я постарів та посивів». Сиве волосся додає ще більшої ваги його словам. Пророк продовжує: «Я ходив перед вами від своєї молодости аж до цього дня» (1 Сам. 11:14, 15; 12:2). Самуїл уже постарів, але не забув своїх молодих років. Його спогади й досі яскраві. Ще хлопцем Самуїл постановив залишатись вірним Єгові і завжди тримався цього рішення.

⁴ Самуїл розвивав і зміцняв свою віру, хоча його постійно оточували люди, котрі нехтували Божими законами. Нині також нелегко мати віру, адже ми живемо в зіпсованому й безбожному світі. (Прочитайте Луки 18:8). Подивімося, чого можна навчитися з прикладу Самуїла, котрий полюбив Бога ще в юності.

Хлопчик «служив перед Господнім лицем»

5, 6. Чим було незвичним дитинство Самуїла і чому батьки були впевнені, що про нього добре дбали?

⁵ Дитинство Самуїла було не таке, як в інших. Коли хлопчика відлучили від грудей (очевидно, коли йому було 3 роки або трохи більше), він почав служити при священній скинії Єгови в Шіло. Від Рами, де народився Самуїл, до Шіло було понад 30 кілометрів. Самуїлові батьки, Елкана та Анна, віддали його для особливого служіння Єгові: до кінця життя їхній син мав залишатись назореємa. Чи це означало, що батьки не любили Самуїла і відмовились від нього?

⁶ Зовсім ні. Вони знали, що в Шіло про їхнього сина добре дбатимуть. Дитиною піклувався сам первосвященик Ілій, адже малий Самуїл служив біля нього. Крім того, при вході до скинії служили жінки (Вих. 38:8; Суд. 11:34—40).

7, 8. а) Як Самуїлові батьки з року в рік підбадьорювали його? б) Чого сучасні батьки можуть навчитися від батьків Самуїла?

⁷ Елкана й Анна ніколи не забували свого любого первістка, народження якого було відповіддю на молитву. Анна благала Бога подарувати їй сина і пообіцяла, що віддасть його на священне служіння Богові. Щороку вона шила сину верхню одежу для служіння при скинії і приносила її в Шіло. Хлопчик дуже радів, коли його відвідували батьки. Вони пояснювали йому, що служити Єгові в такому особливому місці — велика честь. Можна уявити, як батьківська похвала і заохочення зміцнювали Самуїла.

⁸ Батьки можуть багато навчитись з прикладу Елкани та Анни. Чимало людей думають лише про те, як забезпечити своїх дітей матеріально, і не зважають на їхні духовні потреби. Однак батьки Самуїла ставили духовні справи на перше місце, і це добре вплинуло на подальше життя їхнього сина. (Прочитайте Приповістей 22:6).

9, 10. а) Якою була скинія і як юний Самуїл ставився до неї? (Дивіться також примітку). б) Які обов’язки виконував Самуїл і як нинішня молодь може наслідувати його?

⁹ Поки хлопець ріс, він, мабуть, з цікавістю оглядав довколишні пагорби, з яких відкривалась панорама міста. Щоразу, коли погляд Самуїла зупинявся на скинії Єгови, серце хлопця переповнювала радість і гордість. Скинія була священним місцемb. Її збудували 400 років до того під наглядом Мойсея, і тепер вона була єдиним у світі центром чистого поклоніння Єгові.

¹⁰ Молодий Самуїл полюбив скинію Єгови. Пізніше він записав про себе такі слова: «Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом» (1 Сам. 2:18). Самуїл носив лляний ефод (простий безрукавий халат), і це, очевидно, вказувало на те, що він допомагав священикам при скинії. Хоча Самуїл не належав до священицького роду, він мав обов’язок щоранку відкривати браму, а також прислуговувати літньому Ілієві. Самуїлу дуже подобалось служити при скинії. Проте незабаром цей щирий юнак почав непокоїтись: у наметі Єгови коїлося щось жахливе.

Самуїл зберіг непорочність

11, 12. а) У чому полягала головна провина Хофні та Пінхаса? б) Яке зло чинили Хофні та Пінхас при скинії? (Дивіться також примітку).

¹¹ Ще в юному віці Самуїл стикнувся з несправедливістю і злом. В Ілія було два сини, Хофні та Пінхас. Ось що про них сказано в оповіді Самуїла: «Сини Ілія були люди негідні,— вони не знали Господа» (1 Сам. 2:12). У цьому вірші є дві думки, які тісно пов’язані між собою. Єврейський вислів, переданий як «люди негідні», буквально означає «сини нікчемності». Самуїл пояснив, чому Хофні та Пінхас були негідними — «вони не знали Господа». Ті чоловіки нехтували Божими нормами, і це призвело до численних гріхів.

¹² У Божому Законі чітко говорилося, які обов’язки мали священики при скинії і як потрібно приносити жертви. Жертвоприношення було важливим заходом, адже завдяки йому можна було отримати прощення гріхів, стати чистим в очах Бога та гідним його благословень. Проте Хофні та Пінхас спонукували інших священиків зневажати Божі вимоги щодо жертвоприношеньc.

13, 14. а) Як, мабуть, впливало на щирих людей зло, котре чинилося при скинії? б) У чому полягала помилка Ілія як батька і первосвященика?

¹³ Уявіть, як така зухвалість обурювала юного Самуїла. Його хвилювало, чому ніхто не виправляв поведінки тих священиків. Він бачив, що багато людей, у тому числі бідні, принижені і засмучені, приходили до скинії в пошуках духовної потіхи й підбадьорення. Однак чимало з них повертались додому розчаровані, скривджені та зневажені. А як почувався Самуїл, коли довідався, що Хофні і Пінхас ще й порушували Божі вимоги щодо статевої моралі? Ці священики чинили блуд з деякими жінками, котрі служили при скинії (1 Сам. 2:22). Можливо, Самуїл сподівався, що Ілій якось виправить ситуацію.

¹⁴ Ілій був наділений владою. Як первосвященик він мав наглядати за скинією, а як батько — за своїми синами. Зрештою його діти завдавали збитків і собі, і багатьом іншим. Проте Ілій нехтував цими обов’язками. Він лише м’яко дорікнув синам. (Прочитайте 1 Самуїла 2:23—25). Хофні та Пінхас потребували набагато суворішого покарання. За свої гріхи вони заслуговували смерті.

15. Який вирок Єгова виголосив Ілієві і як до цього поставилась його родина?

¹⁵ Усе зайшло так далеко, що Єгова послав до Ілія «Божого чоловіка». Це був невідомий пророк, котрий передав первосвященикові звістку осуду. Єгова сказав Ілію: «Ти вшанував синів своїх більш, як Мене». Бог передрік, що злі сини Ілія помруть в один день і через провину Ілія весь його рід страждатиме та навіть втратить честь бути священицьким. Чи ця сувора пересторога вплинула на членів Ілієвої сім’ї? Біблія не каже, що вони змінились (1 Сам. 2:27—3:1).

16. а) Що в Біблії розповідається про духовний ріст Самуїла? б) Чим вас підбадьорює ця розповідь? Поясніть.

¹⁶ Чи таке моральне зіпсуття вплинуло на молодого Самуїла? Історія, яку записав Самуїл, досить сумна, але вона містить і підбадьорливі слова. Це слова про самого Самуїла. Пригадайте, в 1 Сам. 2:18 говориться, що він вірно «служив перед Господнім лицем», коли був ще малий. Уже тоді хлопець зосереджував своє життя на служінні Богу. А записане у 21-му вірші того ж розділу зворушує ще більше. Там сказано: «Самуїл ріс із Господом». Самуїл підростав, і його стосунки з небесним Батьком ставали щораз міцнішими. Такі хороші взаємини з Єговою були надійним захистом від згубного впливу зіпсованих людей.

17, 18. а) Як християнська молодь може наслідувати приклад Самуїла, стикаючись із зіпсуттям? б) З чого видно, що Самуїл зробив правильний вибір?

¹⁷ Звичайно, Самуїл міг думати: «Якщо первосвященик та його сини грішать, то і я робитиму все, що схочу». Однак неправильна поведінка інших, у тому числі й тих, хто займає високе становище, не є підставою для виправдання власного гріха. Нині багато молодих християн наслідують Самуїла і продовжують «рости із Господом», навіть якщо хтось подає їм поганий приклад.

¹⁸ Який пожиток принесла Самуїлу його праведна поведінка? Біблія каже: «Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей» (1 Сам. 2:26). Самуїл здобув хорошу репутацію, принаймні в очах тих, чия думка була важливою. Єгова цінував цього юнака за його вірність. Безумовно, Самуїл був упевнений, що Бог виправить усе зло, яке коїлося в Шіло. Залишалося тільки чекати, коли Єгова це зробить. І ось настав той час.

«Говори, Господи, бо раб твій слухає»

19, 20. а) Що відбувалось у скинії однієї ночі, коли Самуїл спав? б) Як Самуїл довідався, хто промовляв до нього, і як він ставився до Ілія?

¹⁹ Надворі було темно. Мерехтливі вогні великого світильника, котрий стояв у скинії, ще горіли. У цій передранковій тиші Самуїл почув, як хтось його кличе. Хлопець подумав, що це Ілій. На той час Ілій уже постарів і майже осліп. Самуїл встав і поспішив до старенького чоловіка. Уявіть, як хлопець босоніж біжить до Ілія, щоб довідатися, чого той потребує. Варте уваги те, що Самуїл виявляв до Ілія повагу і турботу. Юнак розумів: незважаючи на всі гріхи, Ілій усе ще був первосвящеником Єгови (1 Сам. 3:2—5).

²⁰ Самуїл розбудив Ілія, кажучи: «Ось я, бо ти кликав мене». Але Ілій сказав, що не кликав хлопця та відіслав його спати. Те саме повторилося кілька разів. Нарешті Ілій зрозумів, що́ відбувається. У ті часи Єгова рідко посилав видіння або пророчі звістки своєму народові, і це не дивно. Однак тепер Єгова знову дає знак — цього разу юному Самуїлові. Ілій наказав хлопцю піти до свого ліжка і пояснив, як правильно відповідати. Самуїл послухався. Невдовзі він почув голос, який кликав: «Самуїле, Самуїле!» Хлопець відповів: «Говори, Господи, бо раб Твій слухає» (1 Сам. 3:1, 5—10).

21. Як ми слухаємо Єгову за нашого часу і чому це варто робити?

²¹ Тепер у Шіло був служитель, який слухав Єгову. Відтоді Самуїл завжди виявляв послух Богові. Чи можете ви сказати те саме про себе? Не варто чекати, поки до вас уночі заговорить голос з неба. За нашого часу Бог промовляє в інший спосіб. Він робить це через своє Слово, Біблію. Ваша віра зростатиме, якщо будете пильно прислухатись до Божих слів. Саме так було з Самуїлом.

22, 23. а) Як виконалися слова, котрі Самуїл спершу боявся передати? б) Як зростала повага людей до Самуїла?

²² У ту ніч життя хлопця назавжди змінилося. Його стосунки з Єговою стали особливими, адже він почав служити Божим пророком. Спочатку Самуїл боявся передавати Ілію звістку від Єгови. Вона була останнім нагадуванням про те, що незабаром Бог виконає присуд, винесений сім’ї первосвященика. Проте Самуїл набрався мужності і виконав Боже доручення. Ілій смиренно підкорився Божій волі. Минуло небагато часу, як виконалися слова Єгови: Ізраїль виступив на війну проти філістимлян, і Хофні та Пінхас загинули в один день. Ілій помер після того, як почув, що вороги забрали священний ковчег (1 Сам. 3:10—18; 4:1—18).

²³ Самуїл, як вірний пророк, набував дедалі більшої поваги серед людей. «Господь був із ним» — говориться в Біблії. Єгова подбав, щоб кожне слово пророка виконалося. (Прочитайте 1 Самуїла 3:19).

«Кликнув Самуїл до Господа»

24. Чого з часом захотів ізраїльський народ і чому це був серйозний гріх?

²⁴ Чи слухались ізраїльтяни Самуїла і чи були духовними та відданими Богу людьми? Ні. Згодом вони навіть не захотіли, щоб їх судили Божі пророки. Ізраїльтяни прагнули, аби над ними поставили царя, як це було в інших народів. Єгова сказав Самуїлу виконати їхнє прохання. Але пророк мав показати ізраїльтянам, наскільки великий їхній гріх. Відкинувши Самуїла, вони відкинули не людину, а самого Єгову. Отже пророк покликав народ до Ґілґала.

25, 26. Як постарілий Самуїл показав людям у Ґілґалі, наскільки великим був їхній гріх проти Єгови?

²⁵ Перенесімось думками в той час. Літньому Самуїлові нелегко промовляти до ізраїльтян у Ґілґалі. Він пригадує їм, що все життя вірно служив Богові. Далі біблійна оповідь каже: «Кликнув Самуїл до Господа». Пророк просить Єгову послати грозу (1 Сам. 12:17, 18).

²⁶ Грозу?! Чи може бути гроза у таку посуху? Дехто з народу сумнівається і навіть висміює Самуїла, але це триває недовго. Раптом небо затягнуло чорними хмарами, а пшеничні поля сколихнуло від сильного вітру. Пролунав оглушливий гуркіт грому, і з неба полив дощ. Як зреагували люди? «Ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла». Тепер вони побачили, який великий їхній гріх (1 Сам. 12:18, 19).

27. Що думає Єгова про тих, хто наслідує Самуїлову віру?

²⁷ Сердець цих непокірних людей досягнув не Самуїл, а його Бог, Єгова. Він бачив, як Самуїл від самого дитинства до глибокої старості покладався на нього, і винагородив пророка за це. Єгова не змінився. Він і тепер підтримує тих, хто має таку ж віру, як у Самуїла.

1. Чому Шіло охопив сум і горе?

САМУЇЛ з болем дивився на згорьовані сім’ї. Здавалося, місто потопає в сльозах. У багатьох домівках лунав жалібний плач жінок і дітей, які почули жахливу новину: їхні батьки, чоловіки, сини і брати вже ніколи не повернуться додому. Невідомо, скільки сімей у Шіло втратило своїх рідних, але Біблія каже, що від рук філістимлян загинуло близько 30 000 ізраїльських воїнів. Перед тим в іншій битві полягло 4000 (1 Сам. 4:1, 2, 10).

2, 3. Які біди спричинились до ганьби і втрати слави Шіло?

² Ця подія — лише одна з багатьох бід, які спіткали народ. Два сини первосвященика Ілія, Хофні та Пінхас, винесли з Шіло священний ковчег заповіту. Ця дорогоцінна скриня символізувала присутність Бога. Зазвичай її зберігали в храмі-наметі, у відділі, який називався Найсвятіше. Ізраїльтяни взяли ковчег на війну. Вони вважали його талісманом, що має принести перемогу. Яке ж безглузде сподівання! Філістимляни захопили ковчег і вбили Хофні та Пінхаса (1 Сам. 4:3—11).

³ Ковчег заповіту стояв у скинії в Шіло вже кілька століть. Тепер його було втрачено. Почувши таку новину, 98-річний Ілій упав навзнак зі стільця й помер. Його невістка, яка овдовіла того ж дня, померла під час пологів. Перед смертю вона сказала: «Відійшла слава від Ізраїля». І дійсно, Шіло вже ніколи не буде таким, як раніше (1 Сам. 4:12—22).

4. Що ми обговоримо в цьому розділі?

⁴ Як Самуїл долатиме розчарування, пов’язане з цими подіями? Чи не забракне йому віри, щоб допомагати народу, який втратив схвалення і захист Єгови? Інколи кожен з нас стикається з труднощами та розчаруваннями, які можуть випробовувати нашу віру. Тож подивімось, чого можна навчитись від Самуїла.

Він «обстоював праведність»

5, 6. Що Біблія розповідає про 20-річний період ізраїльської історії і чим у цей час займався Самуїл?

⁵ Після опису поразки ізраїльтян біблійна розповідь зосереджується на ковчезі заповіту. У ній ідеться про страждання, яких зазнали філістимляни, забравши ковчег, і про те, як вони були змушені його повернути. Розповідь про це охоплює період приблизно у 20 років, і в ній нічого не згадується про Самуїла (1 Сам. 7:2). Що він робив усі ці роки?

⁶ Про час перед тим періодом Біблія каже: «Було Самуїлове слово для всього Ізраїля» (1 Сам. 4:1, курсив наш). У Біблії також розповідається, що після того часу Самуїл за своїм звичаєм щороку ходив до трьох ізраїльських міст, де розсуджував різні справи та суперечки. Тоді він повертався до рідної Рами (1 Сам. 7:15—17). Як бачимо, Самуїл завжди був зайнятий у служінні Богу. Тож упродовж тих 20 років Самуїл теж мав чимало роботи.

7, 8. а) Що сказав Самуїл народові після двох десятиліть наполегливої праці? б) Як люди сприйняли Самуїлове запевнення?

⁷ Через неморальність і зіпсуття синів Ілія люди втратили віру. Можливо, саме тому багато хто почав поклонятись фальшивим богам. І все ж після двох десятиліть наполегливої праці Самуїл зміг сказати народові: «Якщо ви цілим вашим серцем вертаєтеся до Господа, повикидайте з-поміж себе чужих богів та Астарт, і міцно прихиліть свої серця до Господа, і служіть Самому Йому,— і Він спасе вас із руки филистимлян» (1 Сам. 7:3).

⁸ «Рука филистимлян» була дуже важкою. Розбивши військо Ізраїля, ці вороги вважали, що можуть безкарно гнобити Божий народ. Але Самуїл запевнив ізраїльтян: усе зміниться, якщо вони повернуться до Єгови. Як люди зреагували на заклик Самуїла? Ізраїльтяни повикидали ідолів і відтак «служили Господеві, Самому Йому». Це дуже потішило Самуїла. Він зібрав народ у Міцпі, містечку в гористім краї на північ від Єрусалима. Там люди постили і каялися, що зрадили Єгову. (Прочитайте 1 Самуїла 7:4—6).

9. Яку нагоду хотіли використати філістимляни і як повівся Божий народ?

⁹ Філістимляни довідалися про ці збори і відіслали військо до Міцпи, щоб побити служителів Єгови. Ізраїльтяни почули про небезпеку і, налякавшись, просили Самуїла молитися за них. Він послухався, а також приніс Богові жертву. Під час жертвоприношення філістимляни підійшли до Міцпи. Тоді Єгова відповів на молитву Самуїла і вилив свій гнів, спричинивши оглушливий гуркіт. У Біблії сказано: «Загримів Господь того дня сильним громом на филистимлян, та й привів їх у замішання» (1 Сам. 7:7—10).

10, 11. а) Чому грім, яким Єгова налякав армію філістимлян, був незвичний? б) Якими були наслідки битви біля Міцпи?

¹⁰ Філістимських воїнів не було легко налякати, адже вони не малі діти, які ховаються за маминою спідницею, почувши удари грому. То були сильні чоловіки, загартовані у численних боях. Мабуть, грім, який вони почули, був незвичайний. Що їх так вразило? Гучність? Можливо, грім линув з безхмарного блакитного неба або ж відбивався загадковою луною від гірських схилів. Хоч би як там було, він дуже налякав воїнів. У повному сум’ятті вони з лютих нападників перетворилися на жалюгідних утікачів. Ізраїльські чоловіки вийшли з Міцпи і розбили філістимлян. Вони гналися за ними ще багато кілометрів на південний захід від Єрусалима (1 Сам. 7:11).

¹¹ Ця битва мала історичне значення. У період, коли Самуїл був суддею, ізраїльтяни витісняли філістимлян і повертали завойовані ними міста (1 Сам. 7:13, 14).

12. Що означає, що Самуїл «обстоював праведність», і які риси допомагали йому бути в цьому успішним?

¹² Через багато століть після цього апостол Павло згадав Самуїла серед вірних пророків і суддів, які «обстоювали праведність» (Євр. 11:32, 33). Самуїл справді робив усе для того, щоб ізраїльтяни чинили добре і правильне в Божих очах. Він залишався витривалим, тому що терпеливо чекав на Єгову і віддано виконував його працю попри розчарування. Крім того, Самуїл завжди був вдячний Богові. Після перемоги в Міцпі він поставив камінь у пам’ять про те, що Єгова визволив свій народ (1 Сам. 7:12).

13. а) Які риси треба розвивати, щоб наслідувати Самуїла? б) Коли доречно розвивати риси, які мав Самуїл?

¹³ Чи ви теж прагнете обстоювати праведність? Ви можете багато почерпнути з прикладу Самуїла, який виявляв терпеливість, лагідність і вдячність. (Прочитайте 1 Петра 5:6). Хто з нас не потребує цих рис? Самуїл розвинув їх ще в юності, і це допомагало йому долати глибоке розчарування в подальші роки.

«Сини твої не йдуть дорогами твоїми»

14, 15. а) Якого глибокого розчарування зазнав Самуїл, коли постарів? б) Чи був Самуїл таким поганим батьком, як Ілій? Поясніть.

¹⁴ У наступній згадці про Самуїла сказано, що він уже постарів. Його сини, Йоїл і Авійя, були вже дорослі, тож Самуїл доручив їм важливий обов’язок — допомагати йому вирішувати судові справи. Але ці чоловіки не виправдали його довіри. На противагу своєму чесному і справедливому батькові вони зловживали своїм становищем. Йоїл та Авійя судили несправедливо і брали хабарі (1 Сам. 8:1—3).

¹⁵ Одного дня до Самуїла прийшли старші чоловіки. Вони нарікали: «Сини твої не йдуть дорогами твоїми» (1 Сам. 8:4, 5). Чи знав Самуїл про цю проблему? Біблія про це не говорить. А втім, Самуїл, на відміну від Ілія, був бездоганним батьком. Єгова докорив Ілію і покарав за те, що він шанував своїх синів більше, ніж його, поблажливо ставлячись до їхньої ганебної поведінки (1 Сам. 2:27—29). Єгова не побачив подібних помилок у Самуїла, тож і не мав підстав для докору.

16. Яких почуттів зазнають батьки, що мають бунтарських дітей, і як приклад Самуїла може потішити і навчити батьків?

¹⁶ Біблія не описує, який сором, тривогу і розчарування відчував Самуїл через лихі вчинки своїх дітей. Але чимало батьків добре зрозуміють почуття пророка. У теперішній буремний час діти масово бунтують проти батьківської влади. (Прочитайте 2 Тимофія 3:1—5). Приклад Самуїла несе потіху тим, хто стикнувся з подібною проблемою, і показує, як поводитись у такій ситуації. Пророк не дозволив, щоб невірність синів вплинула на його віддане служіння Богу. Пам’ятайте: навіть якщо слова та виправні заходи не дають бажаних результатів, добрий батьківський приклад справляє могутній вплив. Ви, батьки, як і Самуїл, завжди можете потішати серце свого Батька, Бога Єгови.

«Настанови нам царя»

17. Чого вимагали від Самуїла старші чоловіки і як він до цього поставився?

¹⁷ Сини Самуїла, мабуть, не уявляли, які наслідки матиме їхня пожадливість та егоїзм. Старші чоловіки Ізраїля вимагали: «Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів». Що відчував Самуїл? Чи почувався відкиненим? Зрештою, він судив цей народ від імені Єгови протягом десятиліть. А тепер ізраїльтяни хотіли, щоб їхнім суддею був не звичайний пророк, як-от Самуїл, а цар. Довколишніми народами правили царі, тож ізраїльтяни також захотіли мати над собою царя. Як до цього поставився Самуїл? Біблія говорить: «Була та річ зла в Самуїлових очах» (1 Сам. 8:5, 6).

18. Як Єгова потішив Самуїла і вказав, наскільки серйозним є гріх Ізраїлю?

¹⁸ Зверніть увагу, що сказав Єгова, коли Самуїл розповів йому про бажання ізраїльтян. «Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними»,— промовив Бог. Ці слова, мабуть, заспокоїли Самуїла. Але як же сильно ізраїльтяни образили Всемогутнього Бога. Єгова наказав пророкові попередити їх про тягарі, які вони матимуть, коли над ними правитиме людина. Самуїл переповів народу слова Єгови, але люди далі наполягали: «Ні,— нехай тільки цар буде над нами!» Тоді пророк, в усьому слухаючись свого Бога, пішов і помазав царя, якого обрав Єгова (1 Сам. 8:7—19).

19, 20. а) Як Самуїл виконав наказ Єгови помазати Саула на царя Ізраїлю? б) Як Самуїл і далі допомагав народові Єгови?

¹⁹ Яким був послух Самуїла? Чи пророк виконував Боже завдання недбало і неохоче? Чи дозволив він розчаруванню перерости в озлобленість? У такій ситуації багато хто мав би подібні почуття, але не Самуїл. Він помазав Саула і визнав його обраним Єговою царем. Пророк поцілував Саула, привітавши його як царя і показавши, що підкоряється йому. Крім того, звернувшись до людей, він сказав: «Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого, як він, серед усього народу» (1 Сам. 10:1, 24).

²⁰ Самуїл зосереджувався не на вадах, а на добрих рисах чоловіка, якого Єгова призначив царем. Замість того щоб прагнути схвалення непостійних людей, він дорожив схваленням Єгови (1 Сам. 12:1—4). Також Самуїл віддано виконував свої обов’язки: застерігав Божий народ перед духовними небезпеками і заохочував залишатись вірними Єгові. Люди послухались його пересторог і почали благати, щоб він молився за них. У відповідь Самуїл промовив такі зворушливі слова: «Не дай мені, Боже, грішити проти Господа, щоб перестав я молитися за вас! І я буду наставляти вас на дорогу добру та просту» (1 Сам. 12:21—24).

21. Як приклад Самуїла може допомогти нам у час розчарування, коли хтось отримує якесь становище або особливе завдання?

²¹ Чи ви колись були розчаровані через те, що хтось інший отримував становище, якого прагнули ви? Приклад Самуїла показує, що не варто заздрити чи озлоблюватись. (Прочитайте Приповістей 14:30). Для кожного вірного служителя Єгова має багато цікавої та захопливої праці.

«Аж доки ти сумуватимеш за Саулом?»

22. Чому Самуїл спочатку бачив у Саулові добрі риси?

²² Саул мав добрі риси, і Самуїл бачив це. Саул був високий на зріст і показний, мужній та винахідливий, і водночас скромний та невибагливий (1 Сам. 10:22, 23, 27). Він, подібно до всіх людей, мав свободу волі та міг самостійно вирішувати, як поводитись (Повт. 30:19). Чи мудро він використовував цей дар?

23. Яку цінну рису спочатку втратив Саул і як він виявляв щораз більшу зухвалість?

²³ На жаль, дуже часто буває, що скромність людини зникає, як тільки вона відчує смак влади. Невдовзі Саул став самовпевненим. Він нехтував наказами Єгови, які передавав Самуїл. Одного разу Саулу забракло терпіння і він приніс жертву Богові, хоча це було завданням Самуїла. За цей учинок Самуїл суворо докорив цареві й передрік, що його рід втратить царську владу. Замість того щоб прийняти докір, Саул виявив ще більший непослух (1 Сам. 13:8, 9, 13, 14).

24. а) Як Саул виявив непослух Єгові у війні з амаликитянами? б) Як Саул поставився до виправлення і що вирішив Єгова?

²⁴ Через Самуїла Єгова наказав Саулові воювати з амаликитянами. Цар мав убити їхнього злого царя Аґаґа. Однак Саул не лише зберіг Аґаґу життя, а й забрав собі найкращу здобич, яку теж мав знищити. Коли Самуїл прийшов, щоб вказати на його провину, стало видно, наскільки сильно змінився Саул. Він не виявив смирення і почав виправдовуватись. Цар хотів уникнути розмови та намагався скласти вину на народ. Саул думав пом’якшити покарання, пояснюючи, що збирався принести частину здобичі у жертву Єгові. Проте Самуїл промовив слова, які стали добре відомими: «Послух ліпший від жертви». Самуїл сміливо осудив царя і проголосив вирок Єгови: царська влада над Ізраїлем буде передана іншому, ліпшому від Саулаa (1 Сам. 15:1—33).

25, 26. а) Чому Самуїл дуже сумував за Саулом і як Єгова делікатно докорив цьому пророкові? б) Чого навчився Самуїл, коли пішов до дому Єссея?

²⁵ Самуїл засмутився через гріхи Саула. Пророк цілу ніч палко молився до Єгови про це. Він дуже сумував через Саула. Колись Самуїл мав великі сподівання щодо Саула, бо бачив його здібності й добрі риси. Але цар не виправдав цих сподівань. Саул вже не такий, яким його знав пророк — він втратив свої хороші риси та відвернувся від Єгови. Самуїл більше не хотів бачити Саула. Згодом Єгова лагідно докорив пророкові: «Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди,— пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його» (1 Сам. 15:34, 35; 16:1).

²⁶ Невірність людини ніколи не перешкодить Єгові здійснити свій намір. Навіть якщо хтось з його служителів стає невірним, Бог знайде іншу людину, котра виконає його волю. Тож Самуїл перестав сумувати за Саулом. За наказом Єгови пророк прийшов у Віфлеєм, до дому Єссея. Там він побачив кількох показних чоловіків, Єссеєвих синів. Коли Самуїл побачив найстаршого, Єгова порадив йому не судити людину за її зовнішністю. (Прочитайте 1 Самуїла 16:7). Зрештою Самуїл познайомився з наймолодшим сином, Давидом. Саме його вибрав Єгова.

27. а) Завдяки чому зростала Самуїлова віра? б) Що думаєте ви про приклад Самуїла?

²⁷ В останні роки свого життя Самуїл ще чіткіше побачив, яким слушним було рішення Єгови поставити Давида замість Саула. Саул розвинув руйнівну заздрість і відступив від Бога. Натомість Давид залишився вірним Єгові, виявляючи чудові риси — мужність, непорочність, віру і відданість. Життя Самуїла добігало кінця, але його віра ставала щораз міцнішою. Він переконався, що Єгова може розвіяти і навіть обернути на добро будь-яке розчарування. Самуїл прожив майже століття. Коли цей вірний чоловік помер, його смерть оплакував весь Ізраїль. І не дивно. Сучасним служителям Єгови було б добре запитати себе: «Чи я наслідуватиму віру Самуїла?»