ХАНА́НІ

(можливо, скорочена форма імені Хананія).

1. Один із 14 синів Гемана. За жеребком Ханані був призначений керувати 18-ю групою музикантів, які служили у святині в часи царя Давида (1Хр 25:4—6, 9, 25).

2. Прозорливець, або провидець, який докорив юдейському цареві Асі за те, що він уклав союз із царем Сирії, а не покладався на Єгову. Це розгнівало Асу, і він кинув Ханані до в’язниці (2Хр 16:1—3, 7—10). Ханані, очевидно, був батьком пророка Єгу, який передав присуд Єгови ізраїльському цареві Бааші і докорив юдейському цареві Йосафатові (1Цр 16:1—4, 7; 2Хр 19:2, 3; 20:34).

3. Священик «з синів Іммера»; один із тих, хто відгукнувся на заклик Ездри випровадити своїх дружин-чужинок (Езд 2:36, 37; 10:10, 11, 20, 44).

4. Брат Неемії. Прийшовши в Сузи, Ханані разом з іншими чоловіками з Юди розповів Неемії, що єрусалимський мур зруйнований (Не 1:2, 3). Після його відбудови Неемія поставив свого брата Ханані, а також Хананію над Єрусалимом (Не 7:1, 2).

5. Священик-левіт і музикант, який брав участь у процесії, організованій Неемією з нагоди присвячення єрусалимського муру (Не 12:31—36).