Наприклад, Товариство Червоного Хреста здобуло 300 мільйонів доларів «надлишку над витратами» у 1980—1987 роки.

Сховища крові заявляють про те, що вони бездоходні організації. Вони кажуть, що не так як великі корпорації на Уолл-Стріт, їхні гроші не йдуть акціонерам. Коли б у Товаристві Червоного Хреста були акціонери, то ця організація була б між найбільшими прибутковими корпораціями в Сполучених Штатах, так як Дженерал моторс.

Один службовець сховища крові різко відповідає цьому запереченню так: «Це майже доводить мене до безумності, коли Червоний Хрест каже, що він не продає крові. Це таке саме, як би магазин самообслуговування казав, що бере від покупців гроші тільки за коробку, а не за молоко».

Всесвітній ринок

Так як торгівля плазмою, торгівля кров’ю поширилася по цілому світі, як і критикування цієї торгівлі. Наприклад, Товариство Червоного Хреста в Японії заворушило шаленство в жовтні 1989 року, коли вторгувалося в японський ринок, продавало кров’яні компоненти за дуже знижені ціни. Лікарні пожинали великий прибуток, тоді як на анкетах страхування заявляли, що купували кров за звичайні ціни.