Єгова виконує свої обітниці

5. Що варте уваги у восьмому розділі Захарія?

⁵ У біблійній книзі Захарія ми читаємо про численні натхнені видіння й пророцтва, які зміцняли Божий народ у шостому сторіччі до н. е. Ці пророцтва й далі запевняють нас у підтримці Єгови. Вони дають нам усі підстави вірити, що і в наші дні Єгова дасть своєму народові мир. Наприклад, у восьмому розділі своєї книги пророк Захарій десять разів промовляє: «Так говорить Господь». Щоразу цим висловом знаменується божественне проголошення миру для Божого народу. Деякі з цих пророцтв сповнилися за днів Захарія. Усі вони вже сповнилися або сповняються сьогодні.

«Заздрю Я за Сіон»

6, 7. В якому розумінні Єгова був ‘заздрісним за Сіон великою люттю’?

⁶ Цей вислів з’являється вперше в Захарія 8:2, де читаємо: «Так говорить Господь Саваот: Заздрю Я за Сіон великою заздрістю, і великою ревністю [«люттю», НС] Я заздрю за нього». Обіцянка Єгови бути заздрісним, стати дуже ревним за свій народ, означала, що він мав виявляти пильність щодо повернення їм миру. Доказом цієї ревності стало те, що ізраїльтяни повернулися до рідної землі й відбудували храм.

⁷ А що сказати про тих, хто стояв на заваді народові Єгови? Ревність Єгови щодо його народу вилилася «великою люттю» на цих ворогів. Поклоняючись у відбудованому храмі, вірні євреї могли роздумувати про те, яка доля спіткала вже повалений могутній Вавилон. Вони також могли згадувати про повний провал ворогів, котрі намагалися перешкодити відбудові храму (Ездри 4:1—6; 6:3). І вони могли подякувати Єгові за виконання його обіцянки. Якому ж тріумфу сприяла його ревність!

«Місто Правди»

8. Чому за днів Захарія, на противагу минулим часам, Єрусалим міг стати містом правди?

⁸ Захарій пише другий раз: «Так говорить Господь». Що говорить Єгова цього разу? «Вернуся Я до Сіону, і буду пробувати в середині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим «Містом Правди», а гора Господа Саваота — «горою святою» (Захарія 8:3). Перед 607 роком до н. е. Єрусалим аж ніяк не можна було назвати містом правди. Його священики й пророки були розбещеними, а люди — віроломними (Єремії 6:13; 7:29—34; 13:23—27). Тепер же Божий народ відбудовував храм, виявляючи свою підтримку чистого поклоніння. Знову Єгова в духовному розумінні жив в Єрусалимі. У цьому місті знову звучали істини про чисте поклоніння, і тому Єрусалим можна було назвати «Містом Правди». Височину, на якій він був розташований, можна було назвати «горою Господа».

9. Яка дивовижна зміна стану «Ізраїля Божого» відбулася в 1919 році?

⁹ Так само як ці два проголошення мали глибоке значення для стародавнього Ізраїлю, вони також мають велике значення в кінці XX сторіччя для нас. Майже 80 років тому під час першої світової війни декілька тисяч помазанців, що на той час репрезентували «Ізраїль Божий», потрапили в духовну неволю, так само як у давнину ізраїльтяни потрапили в неволю до Вавилону (Галатів 6:16). У пророчому розумінні про них було сказано як про полишені на вулиці трупи. Проте вони мали щире бажання поклонятися Єгові «в дусі та в правді» (Івана 4:24). Отже, в 1919 році Єгова вивів їх з неволі, піднімаючи їх з духовно мертвого стану (Об’явлення 11:7—13). Таким чином Єгова гучно відповів «так» на пророче запитання Ісаї: «Чи зроджена буде земля в один день, чи народжений буде народ за одним разом?» (Ісаї 66:8). У 1919 році люд Єгови знову розпочав своє існування як духовний народ у своїй «землі», тобто у своєму духовному володінні на землі.

10. Які благословення з 1919 року мають помазані християни у своїй «землі»?

¹⁰ Безпечно живучи в цій землі, помазані християни почали служити у величному духовному храмі Єгови. Їх було призначено «вірним і мудрим рабом», і вони прийняли відповідальність дбати про Ісусів земний маєток — привілей, котрий посідають досі, у той час як наближається кінець XX сторіччя (Матвія 24:45—47). Вони докладно знають, що Єгова — «Бог миру» (1 Солунян 5:23).

11. Як релігійні провідники загальновизнаного християнства показують, що є ворогами Божого народу?

¹¹ А що можна сказати про ворогів Ізраїлю Божого? Ревність Єгови за свій народ відображається в його люті проти супротивників. Під час першої світової війни релігійні провідники загальновизнаного християнства старались розтоптати цю групку християн, які звіщали правду, і тому чинили на неї величезний тиск, але безрезультатно. У другій світовій війні священиків загальновизнаного християнства об’єднувало лиш одне: на двох боках цього конфлікту вони спонукували уряди придушити діяльність Свідків Єгови. Навіть сьогодні в багатьох країнах релігійні провідники наполягають, щоб уряди обмежили або заборонили християнську працю проповідування Свідків Єгови.

12, 13. Як лють Єгови виливається на загальновизнане християнство?

¹² Але це не проходить повз уваги Єгови. Після першої світової війни загальновизнане християнство з позосталою частиною Вавилона Великого пережили падіння (Об’явлення 14:8). Падіння загальновизнаного християнства стало широковідомим, коли починаючи з 1922 року було вилито серію символічних кар, що публічно викрило його духовно мертвий стан і стало передвістям його близького знищення (Об’явлення 8:7—9:21). Доказом того, що ці кари продовжують виливатися, стала промова «Кінець фальшивої релігії вже близько», виголошена по цілому світі 23 квітня 1995 року, після чого було розповсюджено сотні мільйонів примірників спеціального видання «Вістей Царства».

¹³ Сьогодні загальновизнане християнство в жалюгідному стані. У XX сторіччі прихильники загальновизнаного християнства вбивають одні одних у жорстоких війнах з благословення своїх священиків і пасторів. У декотрих країнах його вплив уже майже не відчутний. Воно приречене на знищення разом з рештою Вавилона Великого (Об’явлення 18:21).

Мир для народу Єгови

14. Як пророчо та образно описується людей, котрі мають мир?

¹⁴ Проте вже тепер, у 1996 році, народ Єгови має багатство миру у своїй відновленій землі, як це видно з третього проголошення Єгови: «Так говорить Господь Саваот: Ще будуть сидіти на єрусалимських майданах діди та баби, і кожен з палицею в своїй руці через довгий вік. А міські майдани будуть переповнені хлопцями та дівчатами, що будуть бавитися на майданах його» (Захарія 8:4, 5).

15. Який мир мають слуги Єгови, незважаючи на війни між народами?

¹⁵ Цей чудовий образний опис змальовує щось дивовижне в цьому пошматованому війною світі, а саме: людей, які мають мир. З 1919 року сповняються пророчі слова Ісаї: «Спокій, спокій далекому та близькому!» говорить Господь, і вздоровлю його. А... для безбожних спокою немає, говорить Господь» (Ісаї 57:19—21). Звичайно, хоча й люди Єгови не є частиною цього світу, їх таки уражає заколот, що відбувається серед народів (Івана 17:15, 16). У деяких країнах ці люди зносять великі труднощі, а декого з них навіть убивають. І все ж справжні християни мають мир у двох головних аспектах. По-перше, вони мають «мир із Богом через [свого] Господа... Ісуса Христа» (Римлян 5:1). По-друге, вони мають мир між собою. Вони розвивають «мудрість... зверху», яка «насамперед чиста, а потім спокійна» (Якова 3:17; Галатів 5:22—24). Крім того, вони сподіваються мати мир у повному розумінні цього слова, коли «покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим» (Псалом 37:11).

16, 17. а) Як «діди та баби», а також «хлопці та дівчата» зміцнюють організацію Єгови? б) У чому видно мир серед народу Єгови?

¹⁶ Серед народу Єгови все ще є «діди та баби», помазанці, котрі пам’ятають ранні перемоги організації Єгови. Усі ми надзвичайно цінуємо їхню вірність і витривалість. Молодші помазанці взяли провід під час напружених 30-х років нашого сторіччя й другої світової війни, а також під час захопливого росту в наступні роки. Відтак, зокрема з 1935 року, на сцену подій почав виходити «натовп великий» «інших овець» (Об’явлення 7:9; Івана 10:16). У міру того як помазані християни старіли й зменшувалась їхня кількість, за проповідницьку працю бралися інші вівці, що розширили її по цілій землі. За останні роки до землі Божого народу почав линути великий потік інших овець. Адже тільки минулого року 338 491 з них охрестилися на символ свого присвячення Єгові! Такі нові особи дуже молоді в духовному розумінні. Їхня свіжість і запал мають велике значення, коли вони вливаються в лави тих, хто із вдячністю співає хвалу «нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві» (Об’явлення 7:10).

¹⁷ Сьогодні «міські майдани... переповнені хлопцями та дівчатами», Свідками з молодечим запалом. У 1995 службовому році надійшли звіти з 232 країн і морських островів. Проте серед помазанців та інших овець немає міжнародної конкуренції, міжплемінної ненависті, заздрощів. Усі вони зростають духовно, об’єднані любов’ю. Всесвітнє братство Свідків Єгови є справді унікальним на світовій арені (Колосян 3:14; 1 Петра 2:17).

Чи це непосильне для Єгови?

18, 19. Як з 1919 року Єгова виконує те, що з людського погляду, здавалося б, є непосильним?

¹⁸ У 1918 році, коли помазаний останок складався лише з декількох тисяч збентежених душ у духовній неволі, ніхто не міг передбачити, яким буде хід подій. А втім, про це знав Єгова, що підтверджується його четвертим пророчим проголошенням: «Так говорить Господь Саваот: Коли дивне це в очах останку народу цього за цих днів, чи ж воно буде дивне в очах Моїх? промовляє Господь Саваот» (Захарія 8:6).

¹⁹ У 1919 році дух Єгови пробудив його народ для майбутньої праці. Однак щоб міцно триматися організації поклонників Єгови, потрібно було неабиякої віри. Адже їх було так мало і так багато чого вони не розуміли. Проте мало-помалу Єгова зміцнив їх організаційно та спорядив до християнської праці проповідування доброї новини й приготування учнів (Ісаї 60:17, 19; Матвія 24:14; 28:19, 20). Він поступово допомагав їм зрозуміти такі важливі питання, як нейтралітет і всесвітній суверенітет. Чи для Єгови було непосильним виконувати свою волю за допомогою цієї групки Свідків? Звичайно, відповіддю є «ні»! Це можна побачити зі сторінок 12—15 цього журналу, де подається таблиця-звіт діяльності Свідків Єгови в 1995 службовому році.

«Я стану їм Богом»

20. В яких масштабах мало відбуватися збирання Божого народу, згідно з пророцтвом?

²⁰ П’яте проголошення додатково показує радість Свідків Єгови сьогодні: «Так говорить Господь Саваот: Ото Я спасу Свій народ із східнього краю та з краю заходу сонця. І спроваджу Я їх, і вони будуть пробувати в середині Єрусалиму, і стануть народом Моїм, а Я стану їм Богом у правді та в праведності» (Захарія 8:7, 8).

21. Яким чином підтримується й поширюється багатство миру народу Єгови?

²¹ Можна без вагання сказати, що в 1996 році добра новина проповідується по цілому світі — «із східнього краю» аж до «краю заходу сонця». Йде підготовка учнів з людей усіх народів, і вони бачать сповнення обіцянки Єгови: «Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм» (Ісаї 54:13). Ми маємо мир, бо нас навчає Єгова. Для цього публікується література понад 300 мовами. Тільки в минулому році вона почала видаватися ще 21 мовою. Журнал «Вартова башта» тепер публікується одночасно 111 мовами, а «Пробудись!» — 54. Усенародні й міжнародні конгреси є яскравим доказом миру серед Божого народу. Щотижневі зібрання об’єднують нас і дають необхідне підбадьорення, щоб ми могли залишатися стійкими (Євреїв 10:23—25). Так, Єгова навчає свій народ «у правді та в праведності». Він дає своєму народові мир. Яке ж благословення для нас мати це багатство миру!

«Правду та мир кохайте!»’

«Було мені слово Господнє таке: «Правду та мир кохайте!» (ЗАХАРІЯ 8:18, 19).

1, 2. а) Яка історія людства стосовно миру? б) Чому цей світ ніколи не побачить справжнього миру?

«У СВІТІ ніколи не було миру. Війни завжди точилися в якійсь точці планети, а нерідко й у декількох місцях одночасно». Так висловився Мілтон Меєр, професор Массачусеттського університету (США). До чого ж дійшло людство! Щоправда, люди прагнуть миру. Політики випробовували всілякі методи, аби підтримувати його,— від Pax Romana за римських часів до політики взаємознищення в час «холодної війни». Проте всі їхні спроби зазнавали невдачі. Багато сторіч тому Ісая сказав, що «гірко плачуть провісники миру» (Ісаї 33:7). Чому?

² Оскільки тривкий мир має бути результатом відсутності ненависті й пожадливості, в його основі мусить лежати правда. Мир не може базуватися на брехні. Ось чому Єгова, обіцяючи стародавньому Ізраїлю відродження й мир, сказав: «Керую до нього Я мир, немов річку, і славу народів, немов той потік заливний» (Ісаї 66:12). Бог цієї системи речей Сатана Диявол є «душогубом», убивцею, а також «він неправдомовець і батько неправді» (Івана 8:44; 2 Коринтян 4:4). Як же світ, котрим править такий бог, може мати мир?

3. Які чудові дари Єгова дав своїм людям незважаючи на те, що вони живуть у неспокійному світі?

³ Проте надзвичайним є те, що Єгова дає мир своїм людям, хоча вони живуть у пошматованому війною світі Сатани (Івана 17:16). У шостому сторіччі до н. е. Бог виконав свою обіцянку через Єремію і дав «правду й мир» своєму особливому народу, повернувши цей народ на батьківщину (Єремії 33:6). І в ці останні дні він дає «правду й мир» своїм людям в їхній «землі», або земному духовному володінні, хоча вони живуть у найскрутніший час за цілої історії світу (Ісаї 66:8; Матвія 24:7—13; Об’явлення 6:1—8). Продовжуючи обговорення 8-го розділу пророцтва Захарія, ми здобудемо глибше розуміння Божого миру й правди, а також побачимо, що нам потрібно робити, аби зберігати їх.

«Нехай стануть сильними ваші руки»

4. До яких дій закликав ізраїльтян Захарій, щоб вони могли здобути мир?

⁴ Вшосте у 8-му розділі книги Захарія ми чуємо захопливе проголошення Єгови: «Так говорить Господь Саваот: Нехай стануть сильними ваші руки, ви, що слухаєте цими днями слова ці з уст пророків, що були в день закладин дому Господа Саваота, храму, щоб був побудований. Бо перед цими днями не було нагороди для людини, ані нагороди для худоби, і для того, хто виходив, і для того, хто входив не було спокою від ворога, і пускав Я всіх людей одного проти одного» (Захарія 8:9, 10).

5, 6. а) До якої ситуації в Ізраїлі призвів занепад духу серед ізраїльтян? б) Яку зміну пообіцяв здійснити Єгова, коли ізраїльтяни відведуть його поклонінню перше місце?

⁵ Ці слова Захарія прозвучали тоді, коли відбудовувався храм в Єрусалимі. Перед тим ізраїльтяни, які повернулися з Вавилону, занепали духом і припинили працю при відбудові храму. Через те що вони більш турбувалися своїми вигодами, у них не було благословення й миру Єгови. Хоча ізраїльтяни обробляли свою землю і доглядали свої виноградники, вони не процвітали (Огія 1:3—6). То було так, наче вони працювали, та їм «не було нагороди».

⁶ Тепер, коли відбудовувався храм, Захарій заохочував євреїв ‘стати сильними’, відважно відводячи поклонінню Єгові перше місце. Що мало статися, коли вони послухаються? «Я тепер для останку оцього народу не буду такий, як за тих давніх днів, промовляє Господь Саваот. Бо буде насіння миру: виноград дасть свій плід, а земля урожай свій подасть, а небо дасть росу свою, і вчиню Я, що решта оцього народу це все посяде. І станеться, як були ви прокляттям серед народів, доме Юдин та доме Ізраїлів, так Я вас спасу, і ви станете благословенням. Не бійтесь,— хай зміцніють ваші руки!» (Захарія 8:11—13). Якщо ізраїльтяни діятимуть рішуче, вони будуть процвітати. Раніше, коли язичники хотіли навести приклад прокляття, їм досить було згадати про ізраїльтян. Але тепер ізраїльтяни мали стати прикладом благословення. Який же це чудовий привід для ізраїльтян ‘зміцнити свої руки’!

7. а) Які захопливі зміни відбувалися серед народу Єгови аж до 1995 службового року? б) Які країни, згідно з річним звітом, мають надзвичайну кількість вісників, піонерів і годин?

⁷ А що сказати про наш час? До 1919 року людям Єгови трохи бракувало ревності. Вони не були повністю нейтральними під час першої світової війни й мали схильність наслідувати людину, а не свого Царя Ісуса Христа. Внаслідок цього декотрі зневірились через протистояння в організації та ззовні. Відтак у 1919 році з допомогою Єгови вони зміцнили свої руки (Захарія 4:6). Єгова дав їм мир, і вони домоглися великих успіхів. Це можна побачити з того, чого було досягнуто за 75 років до 1995 службового року. Як народ Свідки Єгови цураються націоналізму, племінного розбрату, упередження й решти того, що зумовлює ненависть (1 Івана 3:14—18). Вони служать Єгові в його духовному храмі зі справжньою ревністю (Євреїв 13:15; Об’явлення 7:15). Лише за минулий рік вони затратили понад мільярд годин, розповідаючи іншим про свого небесного Отця! Щомісяця вони проводили 4 865 060 біблійних вивчень. У середньому 663 521 особа брала участь у піонерському служінні щомісяця. Коли священики загальновизнаного християнства хочуть поставити за приклад людей, які виявляють справжній ентузіазм у своєму поклонінні, вони часами згадують Свідків Єгови.

8. Як кожен християнин зокрема може мати благо від «насіння миру»?

⁸ Завдяки ревності свого народу Єгова дає йому «насіння миру». Кожен, хто плекає це насіння, побачить, що мир зростає в його серці й житті. Кожен віруючий християнин, який шукає миру з Єговою та співхристиянами, поділяє правду й мир людей, що ходять під ім’ям Єгови. (1 Петра 3:11; порівняйте Якова 3:18). Чи ж це не чудово?

«Не бійтесь!»

9. Яку зміну пообіцяв здійснити Єгова у стосунках зі своїм народом?

⁹ Тепер ми читаємо сьоме проголошення від Єгови. Яке? «Так промовляє Господь Саваот: Як Я думав зробити вам зле, коли ваші батьки прогнівляли Мене,— промовляє Господь Саваот,— і не жалкував Я, так знову задумав Я днями оцими вчинити добро Єрусалимові та Юдиному домові. Не бійтесь!» (Захарія 8:14, 15).

10. Як історія Свідків Єгови показує, що вони не лякаються?

¹⁰ Хоча під час першої світової війни люди Єгови були розпорошені в духовному розумінні, у своїх серцях вони хотіли чинити правильне. Отже, після того як Єгова покарав своїх людей, він почав по-іншому обходитися з ними (Малахії 3:2—4). Сьогодні ми дивимось у минуле й щиро дякуємо йому за все зроблене ним. Щоправда, нас ‘ненавидять усі народи’ (Матвія 24:9). Багатьох було ув’язнено, а декотрі навіть загинули за свою віру. Часто ми зустрічаємося з байдужістю і ворожістю. Але ми не лякаємось. Ми знаємо, що Єгова сильніший від усіх видимих і невидимих ворогів (Ісаї 40:15; Ефесян 6:10—13). Нам не можна забувати слів: «Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце» (Псалом 27:14).

«Говоріть правду один одному»

11, 12. Що нам особисто потрібно пам’ятати, якщо хочемо повністю втішатися благословеннями Єгови, котрими він обдаровує свій народ?

¹¹ Щоб повністю втішатися благословеннями від Єгови, нам потрібно дещо пам’ятати. Захарій говорить: «Оце речі, які будете робити: Говоріть правду один одному, правду та суд миру судіть у ваших брамах. І не думайте зла в своїм серці один проти одного, і не любіть неправдивої присяги, бо це все оте, що зненавидів Я, промовляє Господь» (Захарія 8:16, 17).

¹² Єгова заохочує нас говорити правду (Ефесян 4:15, 25). Він не слухає молитов тих, хто складає підступні плани, приховує правду задля власної користі або дає кривоприсягу (Приповістей 28:9). Оскільки Єгова ненавидить відступництво, він хоче, щоб ми горнулися до біблійної правди (Псалом 25:5; 2 Івана 9—11). Крім того, подібно як старші чоловіки біля міських брам в Ізраїлі, старійшини, що розглядають судові справи, повинні класти в основу своїх вказівок і рішень не власні погляди, а біблійну правду (Івана 17:17). Єгова хоче, щоб вони шукали «суд миру», як християнські пастирі, намагаючись відновлювати мир між ворожими сторонами й допомагаючи покаянним грішникам відновити мир з Богом (Якова 5:14, 15; Юди 23). Разом з тим вони зберігають мир збору, відважно виключаючи тих, хто порушує цей мир, вперто залишаючись на шляху свідомого гріха (1 Коринтян 6:9, 10).

‘Радість і втіха’

13. а) Про яку зміну в пості пророкував Захарій? б) Якого посту дотримувалися в Ізраїлі?

¹³ Тепер ми чуємо восьме урочисте оголошення: «Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого, і піст п’ятого, і піст сьомого, і піст десятого місяця стане для Юдиного дому на радість і на втіху, та на веселі свята, але правду та мир кохайте!» (Захарія 8:19). Під Мойсеєвим Законом ізраїльтяни постили в день Окуплення, щоб виявити жаль за свої гріхи (Левит 16:29—31). Чотирьох постів, згаданих Захарієм, очевидно, дотримувалися, щоб оплакувати події, пов’язані з підкоренням і знищенням Єрусалима (2 Царів 25:1—4, 8, 9, 22—26). Тепер, однак, відбудовувався храм і наново заселявся Єрусалим. Жалоба перейшла в радість, а пости́ — у святковий час.

14, 15. а) Чому відзначання Спомину ви́кликало велику радість і про що воно повинно нагадувати нам? б) Які країни, згідно з річним звітом, мали виняткову кількість присутніх на Спомині?

¹⁴ Сьогодні ми не дотримуємося постів, згаданих Захарієм чи записаних у Законі. Оскільки Ісус віддав своє життя за наші гріхи, ми отримуємо благословення більшого дня Окуплення. Наші гріхи згладжуються не лише умовно, але повністю і по-справжньому (Євреїв 9:6—14). Виконуючи наказ небесного Первосвященика, Ісуса Христа, ми відзначаємо Спомин його смерті — єдине урочисте свято в календарі християн (Луки 22:19, 20). Чи ж ми не відчуваємо ‘радості і втіхи’, щороку збираючись на це свято?

¹⁵ Торік на відзначання Спомину зібралося 13 147 201 чоловік, а це на 858 284 особи більше, ніж у 1994 році. Яка ж сила! Уявіть собі радість, що панувала в 78 620 зборах Свідків Єгови, коли до їхніх Залів Царства на це відзначання почала сходитися маса людей. Безперечно, пригадуючи смерть Того, хто є ‘дорогою, і правдою, і життям’ і хто нині панує як «Князь миру», усі присутні відчули спонуку ‘кохати мир та правду’! (Івана 14:6; Ісаї 9:5). Це свято мало особливе значення для тих, хто відзначав його в країнах, виснажених розбратом і війною. У 1995 році декотрі з наших братів стали очевидцями невимовного жаху. Однак ‘мир Божий, який понад усяке розуміння, зберігав їхні серця і думки в Ісусі Христі’ (Филип’ян 4:7, Дерк.).

‘Ходімо умилостивити обличчя Господнє’

16, 17. Як люди можуть «умилостивити обличчя Господнє»?

¹⁶ Але звідки прийшли всі ці мільйони, які побували на Спомині? У дев’ятому проголошенні Єгови пояснюється: «Так каже Господь сил: «Прийдуть іще народи й мешканці багатьох міст. Мешканці одного міста прийдуть до другого й скажуть: Ходімо притьмом умилостивити обличчя Господнє, шукати обличчя Господа сил. Піду й я! І прийде велике число людей і сильні народи — шукати Господа сил у Єрусалимі й умилостивити обличчя Господнє» (Захарія 8:20—22, Хом.).

¹⁷ Люди, які прийшли на Спомин, хотіли «шукати Господа сил». Багато з них — його присвячені, охрещені слуги. Мільйони інших присутніх ще не дійшли до цього рівня. У деяких країнах кількість присутніх на Спомині в чотири, а то й у п’ять разів перевищила кількість усіх вісників Царства. Тим зацікавленим потрібно допомогти, щоб вони могли зростати. Навчаймо їх радіти знанню того, що Ісус помер за наші гріхи й тепер править у Божому Царстві (1 Коринтян 5:7, 8; Об’явлення 11:15). Заохочуймо їх присвятитися Богу Єгові й підкоритися його призначеному Царю. Таким чином вони ‘умилостивлять обличчя Господнє’ (Псалом 116:18, 19; Филип’ян 2:12, 13).

«Десятеро з усяких різномовних народів»

18, 19. а) Хто сьогодні є «юдеєм», згідно із сповненням пророцтва Захарія 8:23? б) Хто такі «десятеро» сьогодні, котрі ‘хапаються за полу юдея’?

¹⁸ Востаннє у восьмому розділі книги Захарія ми читаємо: «Так каже Господь сил». Яким є кінцеве проголошення Єгови? «У ті дні десятеро з усяких різномовних народів ухоплять за полу юдея й казатимуть: Ми підемо з вами, бо ми чули, що Бог з вами» (Захарія 8:23, Хом.). За днів Захарія корінні ізраїльтяни були вибраним Божим народом. Проте в першому сторіччі Ізраїль відкинув Месію Єгови. Отже, наш Бог вибрав своїм особливим народом «юдея», «Ізраїль Божий», який складається з духовних євреїв (Галатів 6:16; Івана 1:11; Римлян 2:28, 29). Їхнє повне число мало бути 144 000 вибраних з-поміж людства, щоб панувати з Ісусом у його небесному Царстві (Об’явлення 14:1, 4).

¹⁹ Більшість із цих 144 000 вже померли вірними й отримали свою небесну нагороду (1 Коринтян 15:51, 52; Об’явлення 6:9—11). На землі їх зовсім мало і їм відрадно бачити, що «десятеро», які вирішили йти далі з «юдеєм» — це справжній «натовп великий... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків» (Об’явлення 7:9; Ісаї 2:2, 3; 60:4—10, 22).

20, 21. Як ми можемо перебувати в мирі з Єговою, тимчасом як наближається кінець цього світу?

²⁰ Тимчасом як невблаганно наближається кінець цього світу, загальновизнане християнство скидається на Єрусалим за днів Єремії: «Ми чекаємо миру — й немає добра, і часу вздоровлення — та ось тільки жах» (Єремії 14:19). Цей жах досягне свого апогею, коли народи обернуться проти фальшивої релігії та брутально розправляться з нею. Невдовзі після цього самі народи будуть знищені в Божій остаточній війні Армагеддон (Матвія 24:29, 30; Об’явлення 16:14, 16; 17:16—18; 19:11—21). Який же це буде бентежний час!

²¹ Тоді Єгова захистить тих, хто любить правду й плекає «насіння миру» (Захарія 8:12; Софонії 2:3). Отже, безпечно перебуваймо в країні його народу, ревно прославляючи його перед людьми й допомагаючи якомога більшому числу людей «умилостивити обличчя Господнє». Якщо ми робимо це, то завжди матимемо мир Єгови. Так, «Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій!» (Псалом 29:11).