Допомагай іншим приймати звістку про Царство

«Аґриппа ж до Павла: «Ще трохи, і ти мене переконаєш стати християнином!» (ДІЇ 26:28, Хом.).

1, 2. Чому апостол Павло опинився перед намісником Фестом і царем Іродом Агріппою II?

У 58 році н. е. римського намісника Порція Феста відвідав у Кесарії цар Ірод Агріппа II зі своєю сестрою Вернікою. На запрошення намісника Феста вони прийшли «з превеликою пишнотою, і на залю судову ввійшли разом з тисяцькими та значнішими мужами міста». За наказом Феста до залу привели християнського апостола Павла. Як сталося, що цей послідовник Ісуса Христа опинився перед судним престолом намісника Феста? (Дії 25:13—23).

² Знайти відповідь на це запитання допомагають слова, з якими Фест звернувся до своїх гостей. Він сказав: «О царю Агріппо, та з нами присутні всі мужі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи, що йому не повинно більш жити. Я ж дізнавсь, що нічого, вартого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його. Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, царю Агріппо, щоб після переслухання мав що писати. Бо здається мені нерозважливим ув’язненого посилати, і не означити обвинувачень на нього» (Дії 25:24—27).

3. Чому релігійні провідники висунули проти Павла обвинувачення?

³ Слова Феста показують, що Павла було фальшиво звинувачено, ніби він закликає юдеїв до заколоту — злочину, за який передбачалася смертна кара (Дії 25:11). Проте Павло не був винний. Звинувачення з’явилися внаслідок того, що релігійні провідники в Єрусалимі заздрили йому. Вони протистояли Павловій праці, котру він виконував як вісник Царства, і глибоко обурювалися через те, що він допомагав іншим стати послідовниками Ісуса Христа. Під посиленою охороною Павла відвели з Єрусалима до портового міста Кесарії, де він заявив, що вимагає суду цезаря. Звідти Павла мали провадити до Рима.

4. Які слова несподівано прозвучали з уст царя Агріппи?

⁴ Уявіть собі, як Павло стоїть у палаці намісника перед групою людей, серед яких правитель значної частини Римської імперії. Цар Агріппа каже, звертаючись до Павла: «Дозволяємо тобі говорити». У той час коли Павло промовляє, відбувається щось несподіване. Сказане Павлом починає діяти на царя. Тож цар Агріппа каже: «Ще трохи, і ти мене переконаєш стати християнином!» (Дії 26:1—27; 26:28, Хом.).

5. Чому Павлові слова, звернені до Агріппи, були такі ефективні?

⁵ Лише подумайте! Завдяки майстерно підібраним словам, які Павло сказав на свій захист, правитель відчув на собі, що Боже Слово здатне глибоко проникати в серце (Євреїв 4:12). Чому Павлові висловлювання були такі ефективні? І як його приклад допоможе нам виконувати працю підготовки учнів? Якщо аналізувати те, що Павло сказав на свій захист, то можна виділити дві основні складові його успіху: 1) він говорив переконливо і 2) майстерно застосовував знання з Божого Слова, подібно до ремісника, який уміло користується інструментом.

Переконуючи, досягай сердець

10. Як Павло розпочав свій захист перед Агріппою?

¹⁰ А тепер детальніше розгляньмо Павлові слова, записані в 26-му розділі книги Дії. Зауважте, як він розпочав промову на свій захист. Перш ніж перейти до головної теми, Павло знайшов те, за що Агріппу можна було небезпідставно похвалити, хоча той і мав неморальні стосунки зі своєю сестрою Вернікою. Павло сказав: «О царю Агріппо! Уважаю себе за щасливого, що сьогодні я перед тобою боронитися маю з усього, у чім мене винуватять юдеї, особливо ж тому, що ти знаєш усі юдейські звичаї та суперечки. Тому я прошу мене вислухати терпляче» (Дії 26:2, 3).

11. Як у Павлових словах до Агріппи виявлялася повага і яку це принесло користь?

¹¹ Чи помітили ви, що Павло визнав високе положення Агріппи, звернувшись до нього за титулом — «царю»? Цим Павло виявив повагу. Мудрим вибором слів він ушанував Агріппу (1 Петра 2:17). Апостол визнав також, що Агріппа дуже добре розуміється на складних традиціях і законах своїх єврейських підданих. Крім того, Павло сказав, що захищатися перед правителем, який стільки знає,— це щастя для нього. Павло, будучи християнином, не поводився так, ніби вважав себе вищим за нехристиянина Агріппу (Филип’ян 2:3). Натомість він попросив царя терпеливо вислухати його. Таким чином Павло створив атмосферу, яка могла б посприяти тому, щоб Агріппа та інші присутні прийняли все, що апостол збирався викласти. Він готував підґрунтя для взаєморозуміння, аби потім на ньому будувати свою аргументацію.

12. Як можна досягати сердець тих, кому ми проповідуємо про Царство?

¹² Коли ми ділимося з іншими звісткою про Царство, намагаймося від самого початку й до завершення розмови, як і Павло перед Агріппою, досягати сердець осіб, що нас слухають. Нам це вдасться, коли будемо показувати, що поважаємо людину, якій проповідуємо, і щиро цікавимося її життям та поглядами (1 Коринтян 9:20—23).

Майстерно використовуй Боже Слово

13. Як ти можеш, подібно до Павла, заохочувати своїх слухачів до дій?

¹³ Павло бажав заохотити своїх слухачів діяти згідно з доброю новиною (1 Солунян 1:5—7). З цією метою він намагався досягти їхнього символічного серця, з якого походять спонуки. Повернувшись до ситуації, в котрій Павло захищав себе перед Агріппою, зауваж, як він ‘добре орудував словом правди’, посилаючись на твердження Мойсея та пророків (2 Тимофія 2:15, Лев.).

14. Поясніть, як Павло застосував уміння переконувати, захищаючи себе перед Агріппою.

¹⁴ Павло знав, що Агріппа вважається юдеєм. Спираючись на обізнаність Агріппи в юдаїзмі, Павло пояснив, що насправді він проповідує, «нічого не розповідаючи, окрім того, що сказали Пророки й Мойсей, що статися має» (Дії 26:22, 23). Звертаючись безпосередньо до Агріппи, Павло запитав: «Чи віруєш, царю Агріппо, Пророкам?» Агріппа опинився в скрутному становищі. Якби він сказав, що не визнає пророків, то зруйнував би свою репутацію правовірного юдея. Але коли б він погодився з аргументацією Павла, то публічно зайняв би його сторону, при цьому ризикуючи бути зарахованим до християн. Павло з мудрістю сам відповів на власне запитання: «Я знаю, що віруєш». До чого спонукало Агріппу його серце? Він сказав: «Ще трохи, і ти мене переконаєш стати християнином!» (Дії 26:27, курсив наш; 26:28, Хом.). Хоча Агріппа й не став християнином, Павло своєю звісткою, мабуть, певною мірою вплинув на його серце (Євреїв 4:12).