²³ Єгова чітко вказав ізраїльтянам, хто має бути об’єктом їхнього поклоніння: «Не май інших богів, крім мене» (Вих. 20:3—5). Народ мав приносити Богові жертви лише найліпшої якості. Наприклад, тварини, яких приносили в жертву, мали бути безвадними (Лев. 1:3; Повт. 15:21; порівняйте Малахії 1:6—8). Частину тих жертв отримували левіти, але вони теж складали Єгові приношення. Про якість їхніх жертв у Законі говорилося: «Зі всіх дарів, які ви отримаєте, з усього, що найліпше, ви дасте пожертви для Єгови» (Чис. 18:29). У Законі був також чітко окреслений спосіб поклоніння: що́ приносити в жертву, де і як. Ізраїльтяни отримали понад 600 законів, які стосувалися різних сфер їхнього життя. Їм було сказано: «Старанно виконуйте все, що наказав ваш Бог Єгова. Не відхиляйтесь ні праворуч, ні ліворуч» (Повт. 5:32).

²⁴ Чи справді мало значення те, в якому місці ізраїльтяни приносили жертви? Так. Єгова наказав своєму народу збудувати святий намет, який став осередком чистого поклоніння (Вих. 40:1—3, 29, 34). Щоб жертви ізраїльтян були прийнятні для Бога, вони мали приносити їх у святому наметіd (Повт. 12:17, 18).

25. Що було найважливішим у жертвоприношеннях? Поясніть.

²⁵ Але найважливішими для Бога були спонуки ізраїльтян. Приносити жертви їх мало спонукувати серце, сповнене любові до Єгови і його норм. (Прочитайте Повторення Закону 6:4—6.) Коли ізраїльтяни поклонялися Єгові лише з почуття обов’язку, він не приймав їхніх жертв (Ісаї 1:10—13). Через пророка Ісаю Єгова виявив, що його не ввести в оману показною відданістю. Він сказав: «Ці люди... шанують мене своїми устами, але серце їхнє далеко від мене» (Ісаї 29:13).

Поклоніння у храмі

26. Яку роль у чистому поклонінні відігравав спочатку Соломонів храм?

²⁶ Через кілька століть після того, як ізраїльтяни оселилися в Обіцяному краї, цар Соломон побудував храм — осередок чистого поклоніння, набагато величніший, ніж святий намет (1 Цар. 7:51; 2 Хр. 3:1, 6, 7). Спочатку в цьому храмі приносили жертви лише Єгові — лише він був об’єктом поклоніння. Соломон і його піддані склали величезну кількість жертв високої якості і зробили це у спосіб, описаний в Божому Законі (1 Цар. 8:63). Однак поклоніння в храмі було прийнятним для Єгови не через вартість будівлі чи кількість жертв. Важливішими для нього були спонуки людей, які туди приходили. Соломон наголосив на цьому під час присвячення храму. Він промовив: «Нехай ваше серце буде повністю віддане Єгові, нашому Богу. Живіть за його постановами і дотримуйтесь його заповідей, як ви це робите сьогодні» (1 Цар. 8:57—61).