10. Як священики зневажали стіл Єгови?

¹⁰ Священики Юди, які служили в Єрусалимському храмі за днів Малахії, не жертвували Єгові найліпше. У Малахії 1:6—8 (Хом.) говориться: «Син шанує батька, а слуга господаря, коли ж я батько, то де моя пошана? Коли я господар, де страх передо мною? — каже Господь сил до вас, священики, що моє ім’я зневажаєте». «Чим зневажаємо ми твоє ім’я?» — питали священики. «Тим, що приносите на мій жертовник хліб нечистий»,— відповів Єгова. «Чим ми його осквернили?» — питали священики. Отже, Єгова їм сказав: «Та тим, що думаєте, мовляв, стіл Господній можна зневажати». Ті грішні священики зневажали стіл Єгови щоразу, коли приносили в жертву сліпих, кульгавих та хворих тварин, кажучи: «То не зле».

11. а) Що Єгова сказав про неприйнятні жертви? б) В чому були винні звичайні люди?

¹¹ Тож Єгова пояснив, чому ці жертви неприйнятні: «Попробуй принести його начальникові твоєму, чи він буде тобою радий, чи він тебе ласкаво прийме?». Ні, їхній начальник не був би радий такому дару. Тим більше не прийме кволих жертв Всесвітній Суверен! Та докору заслуговували не тільки священики. Це правда, приносячи такі жертви, вони зневажали славетне ім’я Єгови. Але чи звичайні люди були чисті від вини? Аж ніяк! Адже то вони вибирали сліпих, кульгавих і хворих тварин та приносили їх священикам для жертвоприношення Єгові. Який же гріх!

Кожен має дати відповідь Богові

17, 18. а) Чому Єгова прокляв «обманця»? б) Чого не брали до уваги ті обманці?

¹⁷ Сучасники Малахії несли особисту відповідальність за свої вчинки, несемо її також і ми (Римлян 14:12; Галатів 6:5). Тому в Малахії 1:14 говориться: «Проклятий обманець, що в стаді його є самець [без вади], а він обіцяє та в жертву дає Господеві зіпсуте». Будь-який власник череди не мав лише одну тварину, скажімо лише одну вівцю, через що у нього не було б вибору. Тому для жертвоприношення господар не був змушений брати сліпу, кульгаву або хвору тварину. Якби він вибирав таку кволу тварину, це виявляло б зневагу до розпорядку Єгови про жертвоприношення, бо власникові череди було неважко знайти тварину без таких вад!

¹⁸ Отже, недарма Єгова прокляв «обманця», який мав підхожого самця, але приводив (можливо, навіть притягував) сліпу, кульгаву або хвору істоту до священиків для жертвоприношення. Проте в цих словах немає навіть і натяку на те, що якийсь священик, посилаючись на Божий закон, пояснював, що кволі тварини — неприйнятні (Левит 22:17—20). Розсудливі особи розуміли, що вони не минули б лиха, якби намагалися підсунути такий дар своєму начальнику. Але вони мали справу з Усесвітнім Сувереном, Єговою, котрий набагато більший, ніж будь-який людський начальник. У Малахії 1:14 про це говориться так: «Я Цар великий,— говорить Господь,— і серед народів грізне Моє Ймення!»

19. Чого ми з нетерпінням чекаємо і що нам слід робити?

¹⁹ Як віддані Божі слуги, ми з нетерпінням чекаємо дня, коли все людство буде благоговіти перед Великим Царем — Єговою. Тоді «земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!» (Ісаї 11:9).