Той, хто приносив жертву, клав руку на голову тварини; тварину різали; священик кропив її кров’ю жертовник з усіх боків (Лв 3:2, 8, 13);

1. За гріх первосвященика, який цим стягував вину на весь народ (Лв 4:3). Первосвященик приводив бика до входу в намет зборів і клав руку на його голову; бика різали; його кров приносили у Святе і кропили нею перед завісою; частиною крові намащували роги жертовника для спалювання фіміаму, а решту виливали біля основи жертовника для цілопалень; увесь жир (як при складанні мирних жертв) спалювали на жертовнику для цілопалень (Лв 4:4—10); а тушу бика (разом зі шкурою) спалювали в чистому місці за межами міста, там, де висипали попіл з жертовника (Лв 4:11, 12).

2. За гріх цілого збору, про який провідники дізналися лише згодом (Лв 4:13). Збір приводив до намету зборів бика; старійшини громади клали руки на його голову; бика різали; далі все робили так само, як і у випадку з жертвою за гріх первосвященика (Лв 4:14—21).

Первосвященик представляв перед Єговою увесь народ, тому скоївши гріх, він стягував вину на цілий збір. Гріхом первосвященика могли бути помилки в застосуванні Закону, у прийнятті судових рішень і в питаннях національного значення. У цьому випадку, а також у випадку, коли грішив цілий народ, необхідно було принести найціннішу жертву, а саме бика (Лв 4:3, 13—15).

Кров жертви, яку складали за гріх когось із народу, приносили лише до жертовника для цілопалень. Однак коли складали жертву за гріх первосвященика або цілого збору, кров тварини вносили у Святе, тобто в перший відділ святого намету або храму, і кропили нею перед завісою, за якою символічно перебував Єгова, на що вказувало світло над ковчегом угоди в Найсвятішому. (У Найсвятіше, друге відділення святого намету або храму, вносили тільки кров жертв, які щороку складали в День примирення; Лв 16.) Священики не мали права їсти м’ясо жертв, кров яких вносили у Святе (Лв 6:30).

3. За гріх провідника народу. Жертвоприношення відрізнялось від попередніх лише тим, що в жертву приносили козла, а кров не вносили у Святе. Кров’ю тварини намащували роги жертовника для цілопалень; решту крові виливали біля основи жертовника;