Бог вимагав, щоб вони закололи ягня, покропили його кров’ю бокові й верхні одвірки, і тієї ночі їли м’ясо того ягняти, з опрісноками, і гіркою травою. Протягом того сідару, Бог «обмине» й не стратить їхніх первороджених (2 Мойсеєва 12:1-13).

¹⁰ Пасхальний агнець був єдиний в своєму роді. Наприклад, за вимогою Мойсеєвого Закону одна особа могла жертвувати багато тварин, щоб покутувати особисті гріхи, і частини тих тварин спалювали на вівтарі (3 Мойсеєва 4:22-35). Трохи того м’яса мирної жертви давали служачому священикові або іншим свяшеникам (3 Мойсеєва 7:11-38). Проте, пасхального агнця не жертвували на вівтарі. Його жертвувала група людей, звичайно сім’я, яка тоді з’їдала його (2 Мойсеєва 12:4, 8-11).

11. Яке значення мав агнець у Єгови, і на що він указував? (4 Мойсеєва 9:13).

¹¹ Єгова дуже цінив пасхального агнця назвавши його «Моя жертва» (2 Мойсеєва 23:18; 34:25). Учені кажуть, що «пасхальна жетрва в Єгови була жертвою пар екселянс (фран. особлива)». Безперечно цей агнець символізував Ісусову жертву. Це стає відоме з того, що Павло назвав Ісуса «наша пасха, Христос, за нас у жертву принесений» (1 Коринтян 5:7). Ісуса теж названо «Агнець Божий» й «Агнець, що заколений» (Івана 1:29; Об’явлення 5:12; Дії 8:32).