Підстава для примирення, яка відповідає вимогам справедливості. Адам був створений досконалим, але, згрішивши, втратив досконалість і стягнув Божий осуд на себе і своїх нащадків. Оскільки Єгова справедливий і вірний принципам праведності, він виніс Адаму вирок і виконав його.

З любові Бог Єгова дав грішним людям можливість примиритися з ним через досконалого чоловіка, Ісуса Христа.

Його смерть стала «жертвою примирення [грец. гіласмо́н] за наші гріхи» (1Ів 2:2; 4:10).

Ісусова жертва примирення усуває причину, з якої Бог засуджував людей на смерть, і дозволяє їм отримати Божу ласку та милосердя. Ця жертва знімає з духовного Ізраїля і всіх інших, хто вірить у неї, обвинувачення в гріху і, відповідно, скасовує смертний вирок (1Ів 2:1, 2; Рм 6:23).

У деяких біблійних уривках, де мова йде про примирення з Богом, чітко простежується думка про заміну. Наприклад, Павло писав, що «Христос помер за наші гріхи згідно з Писаннями» (1Кр 15:3) і що «Христос... викупив нас і звільнив від прокляття Закону, оскільки став прокляттям замість нас [євреїв], адже написано: “Про́клятий кожен, хто висить на стовпі”» (Гл 3:13; Пв 21:23). Петро сказав: «Він сам, віддаючи власне тіло, взяв наші гріхи із собою на стовп, щоб ми могли померти для гріхів та жити для праведності. І “його ранами ви зцілилися”» (1Пт 2:24; Іс 53:5). Також він зазначив: «Христос, щоб привести вас до Бога, раз і назавжди помер за гріхи, праведний за неправедних» (1Пт 3:18).

У відповідь на Божу любов слід виявляти віру. Надавши викуп, який повністю покриває успадкований гріх людей, Бог і Христос виявили неперевершену любов (Ів 3:16; Рм 8:32; 1Ів 3:16). Однак щоб отримати користь від викупу, людина має щиро покаятися у своїх гріхах, навернутися, відкинувши шлях, яким іде грішний світ, і виявляти віру. Єгові були неприємними жертви мешканців Юди, принесені з неправильних спонук (Іс 1:10—17). Бог послав Христа «як жертву для примирення, яке здійснюється через віру в його кров» (Рм 3:21—26). Спасіння можуть отримати лише ті, хто з вірою приймає Ісуса Христа, через якого Бог уможливив примирення (Дії 4:12). Для тих, хто, «отримавши точне знання правди», свідомо ходить у гріху, «вже не залишається жертви за гріхи, а лише якесь страшне очікування суду» (Єв 10:26—31).