Острів далекий та малий

НАЙЧАСТІШЕ для опису острова Святої Єлени використовують прикметники «далекий» та «малий». Досить слушні слова, адже між цим островом, що є 17 кілометрів завдовжки й 10 кілометрів завширшки, і найближчою ділянкою землі — південно-західним узбережжям Африки — лежить 1950 кілометрів. Власне тут, починаючи з 1815 року, переможений Наполеон Бонапарт доживав у вигнанні свої останні роки.

З океану острів виглядає наче грізна фортеця. А насправді це над Атлантикою стрімко здіймається згаслий вулкан із прямовисними кручами від 500 до 700 метрів заввишки. У його центрі — 818-метрова гора Актеон, яка височіє над цілим островом. Завдяки холодному південноатлантичному пасату й океанічній течії на острові панує загалом м’який та приємний клімат. Проте через значні відмінності між низькою береговою лінією та гористими внутрішніми районами тут спостерігається велике різноманіття погодних умов та рослинного світу.

Острів Святої Єлени є володінням Великобританії ще з кінця XVII сторіччя. Його невелике населення — коло 5000 чоловік — це нащадки європейців, азіатів та африканців. На острові скрізь розмовляють англійською, однак з відчутним акцентом. Тут немає аеропорту: зв’язок зі світом підтримується лише завдяки морському транспорту, котрий регулярно курсує до Південно-Африканської Республіки та Англії. Дивитися телевізор остров’яни почали тільки у середині 1990-х завдяки встановленню супутникового зв’язку.

Добру новину про Боже Царство місцеві мешканці вперше почули на початку 1930-х (Матвія 24:14). Упродовж років чимало з них міцно вхопилися за цей скарб, що набагато цінніший за матеріальні достатки (Матвія 6:19, 20). Нині острів Святої Єлени відзначається найліпшим у світі співвідношенням між числом Свідків та інших людей — 1 до 31!

[Карти на сторінці 24]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

о. Св. Єлени

ДЖЕЙМСТАУН

Левелвуд

АФРИКА

АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН

о. Св. Єлени