ОБЛИЧЧЯ людини має понад 30 м’язів. Лише для усмішки необхідна робота 14 м’язів! Чи була б приємною ваша розмова з кимсь без цих м’язів? Навряд. А втім, для осіб, які не чують, міміка не просто сприяє жвавій розмові. Разом з жестами вона є важливим засобом передачі думок та ідей. Багато людей дивуються, як мовою жестів можна виражати навіть складні думки, передаючи кожен нюанс.

Їхніми вухами є очі

У світі існує багато неправильних уявлень про глухих людей і мову жестів. Ось декотрі факти, про які важливо пам’ятати. Люди, які не чують, можуть водити автомобіль. Їм дуже нелегко читати по губах. Мова жестів не має нічого спільного з шрифтом Брайля, і вона включає в себе не тільки жести. Не існує єдиної універсальної мови жестів. Крім того, мова глухих людей в одному регіоні відрізняється від мови людей, що не чують, в іншому регіоні.

Чи можуть глухі люди читати? Дехто з них вміє гарно читати, та більшості глухих осіб читання дається важко. Чому? Тому що надрукований текст походить від розмовної мови. Подумаймо над тим, як дитина зі здатністю чути опановує мову. З моменту народження немовля чує людей, які розмовляють місцевою мовою. Невдовзі дитина починає поєднувати між собою слова і будувати речення. Це виходить саме собою, бо вона чує мову з уст людей. Отже, коли діти, котрі чують, починають читати, вони усвідомлюють, що знаки на сторінці відповідають звукам і словам, які вони вже знають.

Тепер уявіть себе в чужій країні, та ще й у звукоізольованій кімнаті зі скла. Ви ніколи не чули мови, якою тут розмовляють. Кожного дня місцеві жителі приходять до вас і намагаються поговорити з вами через скло. Ви не чуєте, що́ вони кажуть, а тільки бачите, як рухаються їхні губи. Збагнувши, що ви їх не чуєте, ці люди пишуть промовлені ними слова на папері і показують вам. Вони вважають, що ви повинні зрозуміти їх. А що думаєте ви? Ви усвідомлюєте, що спілкування в даній ситуації майже не можливе. Чому? Тому що слова написано мовою, якої ви ніколи не чули. Власне в такій ситуації перебуває більшість людей з вадами слуху.

Мова жестів — ідеальний засіб спілкування для глухих людей. Особа за допомогою знаків спілкується з іншими людьми. Її рухи разом з мімікою відповідають граматиці мови жестів. Так з’являється мова візуального спілкування, яка сприймається очима.

Під час спілкування знаками мало не кожен рух руками, тілом і обличчям глухої людини має значення. Вона послуговується мімікою не заради того, щоб справити на інших враження. Міміка є невід’ємною частиною граматики мови жестів. Розгляньмо приклад. Якщо поставити запитання з піднятими догори бровами, це вказуватиме, що запитання або риторичне, або вимагає відповіді «так» чи «ні». Коли брови опущені, запитання може стосуватися слів «хто», «що», «де», «коли», «чому» і «як». Певні рухи устами можуть натякати на розмір об’єкта чи інтенсивність дії. Те, як глуха людина рухає головою і щоками, піднімає плечі і моргає, підкреслює подробиці висловленої думки.

Ці рухи допомагають співбесіднику чудово розуміти інформацію. Послуговуючись стількома засобами для передачі думок, глухі люди, які добре знають мову жестів, можуть передати будь-які поняття і думки — поетичні і технічні, романтичні і гумористичні, конкретні й абстрактні.