Єзекіїлеве пророцтво сповнилося 607 року до н. е., коли вавилонське військо знищило Єрусалим і храм. Вавилоняни стали знаряддям знищення — «чашею в руці Єгови», з якої вилився Божий гнів на невірний Єрусалим (Єрем. 51:7).

Чоловік з писарським приладдям та шість чоловіків зі зброєю для трощення представляли відданих Єгові духовних істот, які з готовністю виконують його волю (Пс. 103:20, 21). Під час знищення невірних мешканців Єрусалима Єгова, безумовно, послуговувався своїми ангелами, щоб керувати виконанням суду.