Куріння — з християнської точки зору
ОЧЕВИДНО, у Біблії не згадується тютюн або куріння, тому що в той час у стародавньому Середньому Сході тютюну не було. Проста причина є те, що тютюнова рослина росте в Південній Америці, Мексіці, і Вест-Індії й її не впроваджено в решту країн світу аж у середині 16 століття.
Чи це значить, що Біблія не говорить нічого доречного до куріння? Зовсім ні. У ній поміщаються принципи універсального застосування на керівництво нашої поведінки. Які ж є декотрі з цих основних принципів?
Любов Бога й ближнього
Християнина мусить спонукувати те, про що Ісус говорив: «Люби Господа [Єгову, НС] Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе» (Луки 10:27).
Як же нам любити Бога всім нашим серцем, душею, розумом і силою, якщо будемо навмисно псувати цей дар звичкою, злом, яке доводить до передчасної хвороби й смерті? Як же людина може оцінювати Божий дар життя вдиханням такого звиклого наркотику як нікотин? Бог дав «всім і життя, і дихання» (Дії 17:24, 25). Чи ж нам забруднювати це Богом-дане дихання? З Божої точки зору це справді зло, «лукава, принижуюча, неморальна практика або звичка» (Словник американської спадщини на англійській мові).
Як же куріння показує любов ближнього, коли смердючі подихи й дим забруднюють одяг і повітря? Що ж сказати про найближчих курцеві, його дружину й дітей? Чи це любов продовжувати звичку, яка може довести до передчасної, повільної, а навіть болісної незаслуженої смерті на яку вони мусять дивитись? Чи ж це християнська любов примушувати людей дихати повітрям отруєним тютюновим димом? Не дивно, що в ботанічному садку у Бланесі, Іспанії, поміщається тютюнова рослина в його секції для отруйних рослин!
Що ж сказати про любов до себе? Чи ж це правильно любити самого себе й піклуватись тілесним, розумовим, і духовним здоров’ям. Апостол Павло сказав що «ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його». Чи ж ми любимо себе коли віддаємось звичці, яка повільно руйнує наше здоров’я? (Ефесян 5:28, 29).
Бог Єгова обіцяв «нові небеса й нову землю, в яких праведність пробуватиме» (2 Петра 3:13, НС). Це буде чистий новий світ, не забруднений. У тому світі курців не буде, а навіть не буде бажання курити, то навіщо ж тепер курити? Логічно, до справи стосується Павлова порада: «Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа,— і творімо святиню у Божім страху!» (2 Коринтян 7:1). Нікотин забруднює тіло. Через куріння християнин не може представляти Богові своє тіло «на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу» (Римлян 12:1). Сам розум наказує, що куріння шкодить і не личить принципам християнства. Ось основна спонука через яку кинути звичку палити, якщо людина бажає задовольняти Бога.
Чому вони кинули звичку?
Мільйони людей кругом світу вже кинули звичку курити. Покинути можливо. Але як? Що є потрібне? Сильна спонука. Багатьох людей спонукує бажання доброго здоров’я, почуття власної гідності, і любов до родини. Але в інших є релігійні спонуки — бажання задовольняти Бога.
Що ж, сказати про Рей, Біла, Емі, і Харлі, згаданих у нашій другій статті? Чому вони кинули палити?
Біл, колишній бородатий, довговолосий артист, студіював Біблію з Свідками Єгови. Що ж сталось? «Я вирішив задовольняти Бога й служити Йому чистим тілом та розумом. Я відразу кинув палити. 1 січня 1975 р., я останній раз удихнув дим цигарки й кинув пачку. Відтоді моє здоров’я поліпшилось. У мене ще є сліди емфіземи. Кинувши палити я навіть можу краще помічати колір».
Емі, медична сестра при хірургії, пояснює як вона кинула палити. «Я допомагала при операціях на серце з розтином грудної клітки і вже бачила різні легені — рожеві й здорові, а також темні й отруєні. Незважаючи на те, що я вже бачила такі хворі легені, неначе просочені перцем, то таки не кинула палити. Я обманювала себе кажучи: Ти ще молода. Тобі так не трапиться.
Сталось у 1982 р. я відчула потребу спростувати своє життя, і почала студіювати Біблію з Свідками Єгови. Незважаючи на те, що я мешкала з Свідком у її домі, то таки крадькома ходила курити на даху! Необхідно було вступити в боротьбу з собою. Я міцно й довго молилась. Зробивши своє рішення кинути палити було легко. Перших два дні було велике випробовування, але настійна молитва дуже допомогла мені».
Харлі, колишній льотчик при військово-морському флоті, було дуже трудно кинути тютюнову звичку. «Я старався поступово припинити куріння, але без успіху». Вирішивши охреститись, щоб стати Свідком Єгови, я відразу кинув палити. Перших два або три дні було дуже трудно. Я дуже знервувався. Як я прагнув закурити! Тоді один Свідок дав мені трохи гарної поради: «Коли вам дуже хочеться закурити, тоді мусите молитись до Єгови, щоб Він допоміг вам». Це допомогло мені. Інша думка яка зробила на мене велике враження така: «Чи можливо уявити собі Ісуса з цигаркою в роті?» Неможливо. Я взнав, що курцеві потрібна дуже сильна спонука, щоб кинути палити. Я сказав матері: «Я тільки себе мучу, Мамо». Але в різні способи я її теж мучив.
Реєві, колишньому квартирмейстрові при військово-морському флоті, також не було легко кинути палити: «Я кілька разів пробував кинути його перш ніж зустрівся з Свідками Єгови, але без успіху. Я завжди товаришував з людьми, які курили, і запропонованих цигарок трудно відмовитись. Але, навчившись правди з Біблії, я бажав служити Єгові, так як Христос служив Йому. Тому, до одного дня я припинив куріння. Два тижні я почував себе дуже погано. Тіло прагнуло нікотину. Але яка ж велика зміна! У мене знову було багато енергії. Я гордився своїм почуттям. Уже заволодів над собою».
Чи це варта зусиль?
Здоровий розум вказує на те, що шкідливі практики слід припинити. Але куріння не є тільки шкідливе. Воно смертельне. По словах Патріка Рейнолдса, спадкоємця великої тютюнової спадщини, в його свідченні перед підкомісією конгресу США: «Я переконаний, що рекламування сигарет поширює отруйний продукт, і що це морально, правильно й добре зовсім не рекламувати цигарок».
Для християн, бажаючих задовольняти Бога, певно це морально, правильно й добре кинути не тільки тютюнові реклами, але всі тютюнові продукти з їхнього життя. Цигарки (так звані «безпечні» і небезпечні), сигари, тютюн для люльки, і нюхальний тютюн — всі походять з тієї самої отруйної, тютюнової рослини вміщаючи в собі нікотин. І вам непотрібно доказувати «ваші успіхи» або задовольнятись добрим смаком у вашому житті. Софістика (щось що формально здається правильним) не виявляється самоотруєнням, незважаючи на те, що торгівці смертю й хворобою стараються казати вам!
[Рамка на сторінці 15]
Відступники від тютюнової торгівлі
У 1875 р. Р Й. Рейнолдс заснував фірму для виробництва жувального тютюну в Північній Кароліні. У 1913 р. фірма виробила першу цигарку — марка Кемел. Звідти торгівлі пощастило й вона стала друга від Філіп Моріса щодо продажі цигарок і доходу в Сполучених Штатах. Правнукові засновнику, Патріку Рейнолдсу, уже сповнилось 40 років. Будучи курцем 15 років, він заподіяв велику несподіванку тютюновому світові.
У 1986 р. він появився перед підкомісією конгресу США, щоб посвідчити проти куріння! З того часу він регулярно провадить кампанію проти вживання тютюнових продуктів. Чому ж він тепер відчуває таку відразу до продукту з якого його родина збагатіла? Ще за дитинства він бачив як його батько, пристрасний курець, повільно вмирав на емфізему. Патрік каже: «Я завжди пам’ятаю батька за те, що він задихувався, рахуючи скільки часу йому ще лишалось жити».
Патрік вирішив зробити щось позитивного з своїм життям. «Я взнав, що міг краще користуватись своїм життям». Він каже, що рекламувати «доказаних убивців» було б «зовсім неморально».
«Якщо засіб з якого я колись жив є тютюнова індустрія, то той самий засіб убив мільйони людей й вбиватиме ще більше мільйонів, хіба люди пробудяться до небезпек цигарок» (Нью-Йорк таймс, з 25 жовтня 1986).
Дейвід Горліц, славний натурщик для рекламувань Уінстон цигарок став «Уінстон чоловіком». Він уже кинув сигаретне рекламування й став промовцем для Американського товариства раку. Чому ж він змінився? Під час інтерв’ю на телебаченні, 29 грудня 1988 р., він сказав: «Я відвідав брата свого хворого на раку в лікарні в Бостоні. Тут я зустрівся з результатами моєї праці — страждаючі пацієнти на раку через куріння. Я бачив результати куріння жертвам і жертвам жертв, їхнім родинам. Я бачив чоловіків у 40 роках лисих, з рурами в гортані й шлунку. Я відчував себе винним і вирішив більше не рекламувати тютюнових продуктів».
[Ілюстрація на сторінці 14]
«Я допомагала при операціях на серце з розтином грудної клітки й вже бачила різні легені».