Щось вище за інстинкт

Людина — вінець Божого творива — на відміну від тварин не керується виключно інстинктами. Ми наділені свободою волі, сумлінням та здатністю любити (Буття 1:27; 1 Івана 4:8). Завдяки цьому людина може приймати правильні з морального погляду рішення, в яких нерідко відображається надзвичайна любов та саможертовність.

Погляди та поведінка людини значною мірою формуються під впливом моральних та духовних засад, котрих її було навчено з дитинства. Саме тому люди можуть по-різному розуміти, що таке добро і зло або що є прийнятним і неприйнятним. Такі розбіжності часто призводять до непорозумінь, нетерпимості і навіть до ненависті, особливо коли на людей сильно впливають традиції, націоналізм чи релігія.

Кожен з нас підкоряється єдиним фізичним законам, що керують усесвітом. Наскільки кращим був би світ, якби всі люди також мали однакові духовні цінності і дотримувались тих самих моральних законів. Проте чи має хтось право встановлювати будь-які норми для цілого людства? Якщо так, то коли він це зробить? А може, він це вже зробив? Відповіді ви знайдете у наступних статтях.

[Рамка/Ілюстрація на сторінках 4, 5]

Ваш особистий моральний компас

Сумління — чудовий дар від Бога. Ним наділена кожна людина. Ось чому в усі часи та у всіх народів існували чіткі норми моралі. Багато в чому вони були подібні (Римлян 2:14, 15). А втім, сумління — не завжди надійний дороговказ, оскільки на нього можуть впливати фальшиві релігійні вчення, людські філософії, упередження та грішні бажання (Єремії 17:9; Колосян 2:8). Тому, подібно до пілота, якому потрібно час від часу перевіряти точність навігаційних приладів, нам необхідно звіряти свій духовний компас з праведними нормами нашого законодавця Бога Єгови (Ісаї 33:22). На відміну від встановлених людьми правил поведінки, які постійно змінюються, Божі досконалі норми є непорушними. Про себе самого Єгова говорить: «Я, Господь, не змінююся» (Малахії 3:6).