Ось як про вживання тетраграми в Християнських Грецьких Писаннях висловився у «Журналі біблійної літератури» Джордж Горвард з університету штату Джорджія (США): «Знахідки, зроблені нещодавно в Єгипті та Юдейській пустелі, дозволяють нам самим переконатися, що Боже ім’я все-таки вживали в дохристиянські часи. Ці знахідки важливі для дослідження Н[ового] З[авіту], оскільки мають текстуальну схожість із найдавнішими християнськими документами і можуть пояснити, як письменники НЗ вживали Боже ім’я. На наступних сторінках ми викладемо теорію, згідно з якою Боже ім’я—יהוה (і, можливо, його скорочені форми) — спочатку вживалося в НЗ в цитатах та в посиланнях на С[тарий] З[авіт], але з часом було замінене переважно κς [скорочена форма слова Kyʹri·os, тобто «Господь»]. На наш погляд, усунення тетраграми створило замішання в розумах ранніх язичницьких християн: їм було важко побачити зв’язок між «Господом Богом» та «Господом Христом». І це відобразилося в рукописній традиції самого тексту НЗ» (Journal of Biblical Literature. V. 96. 1977. P. 63).

Коли ранні християни цитували Септуагінту, то навряд чи могли усунути з цитат Боже ім’я. Вагомі аргументи на користь цього висновку навів професор Джордж Говард у статті, що вийшла в «Огляді біблійної археології» за березень 1978 року (Biblical Archaeology Review). Він, приміром, згадав «відомий рабинський уривок (Талмуд Шаббат 13.5)», в якому «обговорюється проблема знищення єретичних текстів (цілком можливо, що до них належали й книги юдейських християн)». У чому ж полягала проблема? «Єретичні тексти містили Боже ім’я, і їхнє масове знищення означало б знищення Божого імені».

Професор Говард додав: «Усунення тетраграми, ймовірно, створило богословську атмосферу, котра дуже відрізнялась від духу, що панував у новозавітну еру I сторіччя. Зі зникненням тетраграми юдейський Бог, якого завжди намагалися відрізнити від усіх інших богів за допомогою його єврейського імені, до деякої міри втратив свою індивідуальність».