Роль жінки у Святому Письмі

«Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка» (БУТТЯ 2:23, Хоменко).

1, 2. (а) Яка, як декотрі люди думають, є біблійна точка зору про жінок? (б) Яке справедливе порівняння треба зробити, і що є сказано в одному довіднику?

ЯК СВЯТЕ ПИСЬМО дивиться на жінок? Погляди на це різняться. В одній недавно написаній на цю тему книжці було сказано: «Загальнопоширеною упередженою думкою є, що Біблія принижує жінок». Декотрі люди заявляють, що як в Єврейському, так і Грецькому Письмі, Біблія суворо ставиться до жінок. Чи це правда?

² Щоб справедливо ставитися до цієї справи, то доцільно спочатку розглянути, як у біблійні часи люди, що не поклонялися Єгові, ставилися до жінок. У декотрих давніх цивілізаціях, які практикували культ богині-матері, жінок шанували як символ родючості. Виявляється, їх дуже шанували у Вавілоні та Єгипті, але не так добре їм жилося в інших місцях. У стародавній Ассірії чоловік міг, при бажанні, позбутися своєї дружини, а навіть убити її, якщо вона була йому невірною. Поза домом вона мала покривати обличчя. У Греції й Римі тільки заможні жінки, багато з яких були куртизанками або проститутками високого рангу, могли здобувати освіту й втішатися деякою свободою. Отже, це дуже потішає читати в «Новому міжнародному словнику теології Нового Завіту»a: «На відміну від решти східного (релігійного) світу, її [жінку у Святому Єврейському Письмі] визнають як особу та партнера чоловіка». Про це гарно говориться в останній книзі Святого Єврейського Письма, в якій пророк Єгови говорить про дружину чоловіка як «подругу», і додає: «дружину юнацтва свойого не зраджуйте!» (Малахії 2:14, 15).

Створена доповнювати чоловіка

3. Включно з приміткою. (а) Створивши Адама, які завдання Єгова дав йому? (б) Хоч Адам ще не мав дружини, то який був його стан перед створенням Єви і який був стан «останнього Адама», Ісуса?

³ Згідно з Біблією, Бог створив Адама «з пороху земного» і поселив його в саду Едемському, щоб обробляти його. Бог приводив до Адама польову звірину й птаство небесне, щоб він вивчав їх і давав їм назви. Протягом всього цього часу Адам був сам один в раю Едемському. Він був досконалий, йому нічого не бракувало, він міг виконати завдання, яке Бог дав йомуb. Але Адамові «помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була» (Буття 2:7, 15, 19, 20).

4, 5. (а) Що Єгова зробив, коли Адамові не було добре самотньому? (б) Яке довгострокове завдання Єгова дав Адамові та Єві і чого це вимагало від них?

⁴ Проте після якогось часу Єгова сказав: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім». І створив Адамові подругу, яка брала б участь з ним у майбутніх завданнях. Бог наслав на Адама міцний сон, взяв одне з його ребер і перетворив те ребро на жінку — «кість від костей Адамових і тіло від тіла його». Адам уже матиме «помічницю». Вона доповнюватиме його. «І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі»!» (Буття 1:25, 28; 2:18, 21​-23).

⁵ Зверніть увагу на те, що Бог дав завдання «їм», чоловікові й жінці. Співробітництво чоловіка й жінки не мало обмежуватися тільки наповненням землі. Вони також мали підкоряти землю й панувати над нижчими створіннями. Це завдання вимагало розумових та духовних якостей, і як чоловік, так і жінка, мали необхідні можливості розвивати їх згідно з Божою волею.

Логічна роль жінки

6. (а) Що Біблія вказує відносно фізичної сили чоловіка й жінки? (б) Про що жінкам треба було б подумати, щоб погодитися з розпорядком Єгови?

⁶ Звичайно, підкоряти землю також вимагатиме фізичної сили. У своїй безмежній мудрості Єгова створив спершу Адама, а «тоді Єву». Єву створено «від чоловіка», «ради чоловіка», очевидно, не такою фізично сильною, як чоловік. (1 Тимофія 2:13; 1 Коринтян 11:8, 9; порівняйте 1 Петра 3:7). Це факт життя, з яким багато феміністок і деяких інших жінок не можуть погодитися. Такі жінки були б щасливіші, коли б старалися зрозуміти, чому Єгова створив їх такими, і, таким чином, прийняли їхню дану Богом роль. Осіб, які нарікають на Божий розпорядок, можна порівняти із соловейком, який сердиться в своєму гнізді, що він не такий сильний, як чайка, замість того, щоб злетіти високо на гілку і з вдячністю співати за його незвичайний, даний йому Богом талант.

7. Чому Адам був у доброму положенні головувати над Євою і дітьми, які будуть родитися їм, і чи це шкодило б Єві?

⁷ Адам, без сумніву, здобув багато життєвого досвіду, перш ніж Бог створив Єву. Протягом цього часу Єгова давав йому настанови. Будучи Божим промовцем, Адам мав передавати ті настанови своїй дружині. Логічно виходить, що він повинен був давати Єві керівництво в поклонінні та діяльностях, які вони мали виконувати для здійснення свого завдання. Коли у них будуть народжуватись діти, Адам буде головою сім’ї без шкоди його дружині. Скоріше, це буде їй на користь, бо вона матиме когось, хто б підтримував її, коли вона сама буде проявляти дану їй Богом владу над дітьми.

8. Який Божий розпорядок описаний у Біблії?

⁸ Згідно з Божим розпорядком, Адам був відповідальний перед Єговою, а Єва була під головуванням Адама. Якщо вони матимуть дітей, то їхні діти будуть під керівництвом їхніх батьків, а тварини були підкорені людям. Якщо чоловік і жінка відіграватимуть свою роль, то будуть жити щасливим і продуктивним життям. Таким чином, «все буде відбуватися пристойно і за порядком» (1 Коринтян 11:3; 14:33, 40).

Гріх спотворив роль жінки

9, 10. Які були наслідки гріхопадіння чоловіка й жінки і як це вплинуло на багатьох жінок?

⁹ Звичайно, вторгнення гріха й недосконалості в первісний Рай спотворило цей встановлений порядок (Римлян 7:14​-20). Це стягнуло на бунтарського чоловіка та його неслухняну дружину злидні (Буття 3:16​-19). З того часу багато себелюбних чоловіків зловживали своїм законним правом головувати і протягом років жінки дуже страждали через це.

¹⁰ Єгова передбачив такі наслідки гріха й сказав Єві: «До мужа твого пожадання твоє,— а він буде панувати над тобою» (Буття 3:16). Таке зневажливе свавілля не є правильним проявом головування. У ньому відображається, як грішний стан чоловіка, так і недосконалість жінки, бо жінки деколи дуже страждали через те, що старались незаконно захоплювати владу чоловіка.

11. Яким є становище багатьох жінок, і що один автор написав про жінок за часів патріархів?

¹¹ Але, наскільки жінки дотримувались біблійних принципів, настільки знаходили цілеспрямоване життя й щастя. Цей принцип діяв навіть у патріархальні часи. Про той час автор Лор Ейнар пише у своїй книжці «Біблія в жіночому роді» (франц.): «Головно видатною в цих розповідях є важлива роль жінок, їхній престиж у очах патріархів, їхня смілива ініціатива і обстановка свободи, в якій вони жили».

Жінки під Мойсеєвим законом

12, 13. (а) Яке було суспільне становище жінок під умовами Мойсеєвого Закону? (б) Який був духовний стан жінок під Законом?

¹² Згідно із законами, які Єгова дав Мойсеєві, дружин слід «високо цінити» (Повторення Закону 13:6, НС). У статевих справах чоловіки мали шанувати почуття власної гідності своїх дружин, не зловживати ними статево (Левит 18:8​-19). Чоловіки й жінки були рівні перед Законом, якщо виявлялися винними в порушенні подружньої вірності, кровозмішанні або скотолозтві (Левит 18:6, 23; 20:10​-12). П’ята заповідь вимагала ставитися з подібною пошаною до батька і до матері (Вихід 20:12).

¹³ Перш за все, під Законом жінки мали таку саму нагоду розвивати свою духовність, як і чоловіки. Вони мали користь з читання Закону (Ісуса Навина 8:35; Неемії 8:2, 3). Закон вимагав від них дотримування релігійних свят (Повторення Закону 12:12, 18; 16:11, 14). Вони шанували тижневий шабаш (суботу) і складали обітницю назіра (Вихід 20:8; Числа 6:2). Вони мали особисте споріднення з Єговою й особисто молилися до нього (1 Самуїлова 1:10).

14. Що один католицький знавець Біблії говорить про єврейських жінок, і що можна сказати про роль жінки під Законом?

¹⁴ Католицький знавець Біблії Ролан де Вуо пише про єврейських жінок: «Жінка виконувала важку домашню роботу; вона доглядала отари, працювала в полі, готувала їжу, пряла тощо. Така, очевидно, важка, нудна робота не принижувала її становища, краще вона заслуговувала повагу до себе... І ті кілька віршів, які дають нам проблиск інтимного родинного життя виявляють, що в Ізраїлі чоловік любив свою дружину, прислухався до неї і поводився з нею, як з рівною... Немає сумніву, що таке відношення було звичайним. Це вірно відображало вчення, збережене в книзі Буття, де говориться, що Бог створив жінку помічницею чоловікові, до якого вона мала горнутися (Буття 2:18, 24); і в останньому розділі Приповістей виспівує хвалу добрій господині, благословенній дітьми і гордості свого чоловіка (Приповістей 31:10​-31)» («Стародавній Ізраїль — його життя й установи», англ.). Немає сумніву, що коли в Ізраїлі додержувалися Закону, то з жінками не поводилися погано.

Видатні жінки

15. (а) Як поведінка Сарри є прикладом правильних відносин між чоловіком і дружиною? (б) Чому справа Рахав гідна нашої уваги?

¹⁵ У Святому Єврейському Письмі поміщається багато прикладів жінок — видатних служительок Бога Єгови. Сарра гарно ілюструє, як богобоязливі жінки можуть коритися своїм чоловікам і допомагати їм робити рішення (Буття 21:9​-13; 1 Петра 3:5, 6). Рахав також є гідною нашої уваги. Це спростовує обвинувачення, що Єгова є упередженим расистом, який суворо ставиться до жінок. Проститутка Рахав не була ізраїльського походження. Єгова не тільки прийняв її як поклонницю через її велику віру, яку вона доказала ділом, включаючи зміну способу життя, але визнав її праведною. Крім того, він нагородив її надзвичайним привілеєм стати прародителькою Месії (Матвія 1:1, 5; Євреїв 11:31; Якова 2:25).

16. Що ілюструє приклад Авігаїл, і чому в неї були добрі підстави на те, що вона зробила?

¹⁶ Авігаїл є гарним прикладом того, що Єгова не вимагає, щоб дружина сліпо підкорялася своєму чоловікові. В її заможного чоловіка були великі отари овець і козлів. Але він був «жорстокий та злочинний». Авігаїл відмовилася наслідувати його погані вчинки. Будучи обачною, розумною, скромною і дотепною, вона запобігла такій ситуації, в якій її родина дуже постраждала б, і Єгова дуже поблагословив її за це (1 Самуїлова 25:2​-42).

17. (а) Який видатний привілей декотрі жінки мали в Ізраїлі? (б) Чому християнські жінки, які мають привілей служби, можуть навчитися з прикладу Маріям?

¹⁷ Кілька жінок навіть були пророчицями, як наприклад, Девора в часи суддів (Суддів, розділи 4 і 5). Хулда була пророчицею в Іудеї саме перед знищенням Єрусалима (2 Царів 22:14​-20). Справа з Маріям також є гідна нашої уваги. Хоч Біблія говорить, що вона була пророчицею Єгови, то одного разу внаслідок цього привілею вона загордилась. Вона не визнала влади, яку Єгова дав її молодшому братові Мойсеєві, щоб керувати Ізраїлем. Єгова покарав її за це, але вона, очевидно, покаялася і її знову прийняли (Вихід 15:20, 21; Числа 12:1​-15; Михея 6:4).

Жінки в іудаїзмі

18, 19. Яке було становище жінок в іудаїзмі і як таке трапилось?

¹⁸ Так як ми вже бачили, Мойсеїв Закон охороняв права жінок, і коли жінки додержувалися того Закону, то зазнавали задоволення в житті. Але згодом, а особливо після знищення Єрусалима в 607 року до н. е., почав розвиватися іудаїзм — релігія, заснована на усних традиціях, замість на писаному Законі Єгови. Починаючи з четвертого століття до н. е., іудаїзм засвоїв багато з грецької філософії. Загалом кажучи, грецькі філософи звертали малу увагу на права жінок, і тому становище жінок у іудаїзмі також погіршилося. Від третього століття до н. е. у єврейських синагогах жінок почали відокремлювати від чоловіків і відраджувати від читання Тори (закону Мойсея). «Іудейська енциклопедія» (англ.) визнає: «Внаслідок цього освічених жінок було дуже мало». Освіту, головним чином, давали хлопцям.

¹⁹ У своїй книжці «Єрусалим за Ісусового часу» Дж. Джеремас пише: «Взагалі, становище жінок у релігійному законодавстві найкраще виражається цією завжди повторюваною формулою: «Жінки, (поганські) раби й діти»... До цього можна додати багато презирливих думок про жінок... Тому виникає уявлення, що в іудаїзмі за Ісусових днів ставилися до жінок з презирством».

Вірні жінки, які чекали Месію

20, 21. (а) Всупереч зневажливому ставленню єврейських релігійних провідників до жінок, то котрі жінки чекали приходу Месії? (б) Що виявляє глибоку боговідданість Єлисавети й Марії?

²⁰ Таке зневажливе ставлення до жінок було ще одим способом, яким єврейські рабини «порушували Боже Слово своїми переданнями» (Марка 7:13). Всупереч такій зневазі, у час наближення приходу Месії декотрі богобоязливі жінки пильно чекали Його. Однією з цих жінок була Єлисавета, дружина священика-левіта Захарія. Вона та її чоловік були «праведні перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні» (Луки 1:5, 6). Єлисавета здобула ласку від Єгови в тому, що будучи безплідною і постарілою, вона народила Івана Хрестителя (Луки 1:7, 13).

²¹ Під впливом святого духа Єлисавета виражала глибоку любов до іншої богобоязливої жінки її часу, родички Марії. При кінці 3 року до н. е. коли ангел Гавриїл повідомив Марію, що вона народить немовлятко (Ісуса), він звернувся до неї як до «благодатної» й додав: «Господь з тобою!» Незабаром після цього Марія відвідала Єлисавету, яка поблагословила її та ненароджене немовлятко в її утробі й назвала Ісуса «Господь» ще перед його народженням. При цьому Марія стала прославляти Єгову й це промовисто засвідчує її глибоку боговідданість (Луки 1:28, 31, 36​-55).

22. Після Ісусового народження, котра богобоязлива жінка виявила, що чекала приходу Месії?

²² Коли Ісус народився і Марія взяла його в храм у Єрусалимі, щоб представити Єгові, то інша богобоязлива жінка, старенька пророчиця Анна, також виразила свою радість. Вона подякувала Єгові й говорила про Ісуса всім, хто чекав обіцяного Месію (Луки 2:36​-38).

23. Як апостол Петро говорить про вірних жінок дохристиянської ери, і які запитання будемо розглядати в наступній статті?

²³ Тому, як наближався час Ісусові розпочати своє земне служіння, все ще були «жінки, що клали надію на Бога» (1 Петра 3:5). Декотрі з цих жінок стали Христовими учнями. Як Ісус ставився до них? І чи сьогодні ще є жінки, які з радістю приймають свою роль, намічену їм у Біблії? Розглянемо ці запитання в наступній статті.

[Примітки]

[Рамка на сторінці 14]

«ЖІНКА, ЯКА БОЇТЬСЯ ЄГОВИ»

«10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел: 11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку! 12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя. 13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками. 14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій. 15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм. 16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника. 17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої. 18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі. 19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають. 20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного. 21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім. 22 Килими поробила собі, вісон та кармазин — убрання її. 23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю. 24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси. 25 Сила та пишність — одежа її, і сміється вона до прийдешнього дня. 26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці. 27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть. 28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваляє її: 29 «Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!» 30 Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена! 31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!» (Приповістей 31:10​-31).

Жінки, які трудяться в Господі

«Вітайте Трифену й Трифосу, що працюють у Господі» (РИМЛЯН 16:12).

1. Як Ісусова служба на землі виявилася благословенням для жінок?

ІСУСОВА служба на землі була великим благословенням для єврейських жінок. Жінки всіх рас матимуть втіху, надію і нову гідність від праці, якій він поклав початок. Він не звертав уваги на традиції в іудаїзмі, які «ради передання... знівечили Боже Слово» (Матвія 15:6). Багато цих традицій виявляли зневагу до основних, даних Богом прав жінок.

Ісусове ставлення до жінок

2. Чому можна сказати, що Ісус зовсім інакше ставився до жінок?

² Яку протилежну позицію до релігійних провідників займав Ісус по відношенню до жінок! В «Іудейській енциклопедії» говориться, що релігійні провідники вважали жінок «пожадливими, тими, що підслуховують, ледачими і заздрісними». На розмови з жінками дивилися несхвально, і «вченому розмовляти з жінкою на вулиці було ганьбою». («Єрусалим за днів Ісуса» [англ.], Йоашіма Єремія; порівняйте Івана 4:27). Можна багато більше сказати про таке презирливе ставлення провідників іудаїзму до жінок. Але вищесказаного достатньо, щоб показати, що Ісусове ставлення до жінок було докорінною зміною для того часу.

3. Які події протягом Ісусової служби показують, що він охоче навчав жінок глибоких духовних правд?

³ Ісус став досконалим прикладом того, як чоловіки можуть мати сердечні, однак чисті відносини з жінками. Ісус не тільки розмовляв з жінками, але також навчав їх глибоких духовних правд. По суті, він перший раз виявив себе як Месію жінці, та до того ж самарянці (Івана 4:7, 25, 26). Крім цього, з того, що сталось, коли Ісус відвідав Марту та Марією, показує, що на відміну від єврейських релігійних провідників Ісус не вважав, що жінка не мала права на деякий час залишити свої кухонні обов’язки, щоб збільшувати духовне знання. На тій оказії Марія «обрала найкращу частку», поставила духовні справи на перше місце (Луки 10:38​-42). Через кілька місяців, після смерті їхнього брата Лазаря саме Марта, а не Марія прагнула зустрітися з Господом. Навіть сьогодні ми дуже хвилюємося, коли читаємо ту проникливу глибоко духовну розмову між Ісусом та Мартою про надію на воскресіння! (Івана 11:20​-27). Який же великий привілей це був для Марти!

Жінки, які прислуговували Ісусові

4, 5. Крім апостолів, які ходили вслід за Ісусом протягом його служби в Галілеї, як жінки служили йому?

⁴ У той час, коли Ісус подорожував по країні, він також приймав служіння жінок. У своєму Євангеліє Марко каже, що «жінки... у Галілеї, ходили за Ним [Ісусом] та Йому прислуговували» (Марка 15:40, 41). Хто були ті жінки і як вони служили Ісусові? Біблія не називає нам імен усіх тих жінок, але Лука згадує кількох і пояснює, як вони прислуговували Ісусові.

⁵ Лука написав: «І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були, та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло, і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового й Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили» (Луки 8:1​-3). Ісус не забороняв тим жінкам ходити вслід за ним і допомагати йому та його апостолам своїм майном.

6. (а) Хто супроводив Ісуса протягом його останньої подорожі в Єрусалим? (б) Хто був з Ісусом до самої смерті? (в) Беручи до уваги традиції іудаїзму, то чому сказане в Івана 20:11​-18 є таким незвичайним?

⁶ У час Ісусової страти було «багато жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували. Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа» (Матвія 27:55, 56). З цього бачимо, що багато вірних жінок стояли біля Ісуса в час його смерті. Також вартим нашої уваги є те, що ті жінки були першими свідками його воскресіння (Матвія 28:1​-10). Саме собою це вже було ударом по єврейській традиції, тому що в іудаїзмі жінок вважали негідними бути правовими свідками. Маючи це на увазі, прочитайте Івана 20:11​-18 і уявіть собі, як сильно хвилювалася Марія Магдалина, коли воскреслий Господь появився перед нею, покликав її по імені й тоді послав її як свідка повідомити його учнів, що він справді був живий!

Вірні християнські жінки після свята П’ятидесятниці

7, 8. (а) Як ми знаємо, що жінки були присутні під час вилиття святого духа у свято П’ятидесятниці? (б) Як християнські жінки брали участь у поширенні раннього християнства?

⁷ Після Ісусового вознесіння на небо богобоязливі жінки були присутні разом з вірними апостолами у верхній кімнаті в Єрусалимі (Дії 1:12​-14). Очевидно, що між присутніми, на яких Бог вилив свого духа в свято П’ятидесятниці, були жінки. Чому? Тому що коли Петро пояснював, що сталося, то цитував з пророцтва Йоіла 2:28​-30, в якому згадуються «доньки» і «рабині» (Дії 2:1, 4, 14​-18). Отже, від самого початку породжені і помазані духом християнські жінки були частиною християнського збору.

⁸ Жінки відігравали важливу, хоч не домінуючу роль у поширенні християнства. Очевидно, у Маріїному великому домі, матері Марка й тітки Варнави, збирався єрусалимський збір (Дії 12:12). В її домі збирався збір саме під час великого переслідування християн (Дії 12:1​-5). Чотири дочки євангеліста Пилипа мали привілей служити християнськими пророчицями (Дії 21:9; 1 Коринтян 12:4, 10).

Ставлення Павла до жінок

9. Яку пораду Павло дає відносно християнських жінок у своєму першому Посланні до коринтян, і який божественний принцип він заохочував жінок поважати?

⁹ Іноді Павла обвинувачують у женоненависництві, тобто, що він ненавидів жінок. Правда, Павло казав, щоб жінки служили на своєму правильному місці в християнському зборі. При звичайних обставинах жінки не мали навчати на християнських зібраннях (1 Коринтян 14:33​-35). У разі, коли на зібранні не було християнського чоловіка або коли християнська жінка пророкувала під впливом святого духа, то мусила покривати собі голову. Таке покривало було «знак влади», видимий доказ того, що жінка визнавала Божий розпорядок щодо головування (1 Коринтян 11:3​-6, 10).

10. У чому дехто обвинувачував апостола Павла, але як ми знаємо, що це було фальшиве обвинувачення?

¹⁰ Очевидно, Павло бачив потребу нагадати раннім християнам про ці теократичні принципи, щоб «усе було добропристойно і статечно» на християнських зібраннях (1 Коринтян 14:40). Чи це значить, що Павло ненавидів жінок, так як дехто заявляє? Зовсім ні. Чи ж Павло в останньому розділі свого Послання до римлян не передав сердечний привіт дев’ятьом християнським жінкам? Чи він не цінив глибоко працю таких жінок як Фіва, Прискилла, Трифена й Трифоса, сказавши, що вони «працювали в Господі»? (Римлян 16:1​-4, 6, 12, 13, 15). І під натхненням Павло написав: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої,— бо всі ви один у Христі Ісусі!» (Галатів 3:27, 28). Павло дуже любив і цінив своїх християнських сестер, між якими була Лідія, котра виявила їм зразкову гостинність у час випробування (Дії 16:12​-15, 40; Филип’ян 4:2, 3).

Працьовиті жінки в наш час

11, 12. (а) Як Псалом 68:12 сповняється в наш час? (б) В якому становищі опинилося багато наших сестер, і чому їм потрібні наші любов і молитви?

¹¹ У християнському зборі сьогодні є багато жінок, що «трудяться в Господі». Статистичні дані виявляють, що «провісниць велика многота», які складають велику кількість Свідків і якими Єгова користується в цей час кінця (Псалом 68:12). Ці працьовиті християнські жінки заслужили собі гарну репутацію тим, що стараються виконувати свою роль дружин, матерів, господинь, годувальниць сім’ї, як і християнських служительок.

¹² Декотрі з цих добрих сестер мають невіруючих чоловіків, і цілими днями справляються з такою ситуацією. Декотрі вже протягом багатьох років стараються бути добрими дружинами у той час як вірно служать Єгові. Таке життя нелегке, але вони терплять з надією, що чоловіки «будуть приєднані без слова» їхньою гарною християнською поведінкою. І як ціла родина радіє, коли такий чоловік прийме правду! (1 Петра 3:1, 2). Тим часом таким вірним сестрам, напевно, потрібні братня любов і молитви інших членів збору. Так як «лагідний і мовчазний дух», який вони стараються виявляти, є «дорогоцінне перед Богом», то так само їхня непохитна вірність є дуже дорогоцінною в наших очах (1 Петра 3:3​-6).

13. Чому можна сказати, що наші сестри-піонери є жінками, які «трудяться в Господі», і як слід ставитися до них у зборах?

¹³ Можна без сумніву сказати, що сестри, які служать піонерами, дуже «трудяться в Господі». Крім проповідування багато таких сестер мусять дбати про дім, чоловіка і дітей. Декотрі працюють неповночасно, щоб постачати свої матеріальні потреби. Усе це вимагає доброго організування, рішучості, наполегливості й великого труду. Ці християнські жінки повинні відчути любов і допомогу тих, чиї ситуації не дозволяють їм служити піонерами.

14. (а) Які згадуються гарні приклади наполегливості? (б) Яких інших християнських жінок слід похвалити і чому? Згадайте деякі місцеві приклади.

¹⁴ Декотрі християнські жінки дуже завзято виконують свої піонерські обов’язки. У Канаді Грейс Лаунсбері перший раз зазнала радість піонерського служіння в 1914 році. У 1918 році, захворівши, вона перестала піонерувати. Але в 1924 році знову вступила в повночасне служіння. У час написання цієї статті вона все ще служить піонеркою на 104 році свого життя! Багато сестер-місіонерів, які навчалися в перших класах Ґілеаду, Біблійної Школи Вартової Башти, і ще вірно служать місіонерами або членами родини Бетель у Брукліні, або в одному з філіалів Товариства Вартової Башти. Усі ці християнські жінки, дійсно, всі сестри, які трудяться служачи в Бетелі, виявляють саможертовний дух і є гарними прикладами. Чи ми висловлюємо їм наше оцінювання їхньої жертовності?

Дружини подорожуючих наглядачів

15, 16. Яка група християнських жінок особливо заслуговує сердечної похвали і чому?

¹⁵ Дружини подорожуючих наглядачів також заслуговують нашої сердечної похвали й підбадьорення. Ці дорогі сестри подорожують з їхніми чоловіками від збору до збору або від району до району, щоб підбадьорювати братів духовно. Більшість цих жінок відмовилися від домашніх вигод; кожного тижня вони сплять на іншому ліжку і не завжди вигідному. Але вони радо приймають те, чим брати можуть послужити їм. Вони є гарним прикладом їхнім духовним сестрам.

¹⁶ Ці християнські жінки також є такою безцінною допомогою своїм чоловікам, як побожні жінки, які ходили вслід за Ісусом і «Йому прислуговували» (Марка 15:41). Вони не можуть багато часу проводити зі своїми чоловіками, які «мають багато праці в Господньому ділі» (1 Коринтян 15:58, НС). Декотрі з них, як, наприклад, Роза Шуміга з Франції, яка розпочала повночасну службу в 1948 році, пакували валізи своїм чоловікам і подорожували з ними 30 або 40 років. Вони охоче ідуть на самопожертви заради Єгови й своїх братів та сестер. Вони гідні нашого оцінювання, любові й молитов.

Дружини старішин

17, 18. (а) Які риси мусять розвивати дружини тих братів, які служать старійшинами й службовими помічниками? (б) На які саможертви дружини старійшин погоджуються заради Єгови та своїх братів, і як інші дружини можуть допомагати своїм чоловікам?

¹⁷ У своєму переліку якостей братів, яких можна призначати служити старійшинами й службовими слугами, апостол Павло також згадує жінок і пише: «Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому» (1 Тимофія 3:11). Правда, ця загальна порада стосується всіх християнських жінок. Але беручи до уваги зміст, то дружини братів, які призначені служити, повинні бути у цьому добрими прикладами.

¹⁸ На щастя, тисячі дружин християнських наглядачів є гарними прикладами у цьому. Вони помірковані у своїх звичках та манері одягатися, серйозно ставляться до християнського способу життя, не розносять пліток і щиро стараються бути вірними в усьому. Вони також готові саможертвувати, тому що чоловіки віддають свій час справам збору, який в іншому випадку проводили б з ними. Ці вірні християнські жінки заслуговують нашої сердечної любові і підбадьорення. У багатьох зборах більше братів, мабуть, добилися б привілеїв, якщо б їхні дружини покірно погоджувалися приносити самопожертви на добро всім.

Вірні «старші жінки»

19. Чому ми дуже оцінюємо багатьох «вірних жінок» у наших зборах і якими повинні бути наші почуття до них?

¹⁹ З того що ми навчилися про жінок, згаданих у Біблії, стає відомо, що вік не є перешкодою для вірних жінок, щоб служити Єгові. Сара, Єлисавета й Анна є гарними прикладами цього. У наш час також є багато християнських жінок похилого віку, які є гарними прикладами віри й витривалості. Крім того, вони можуть розумно допомагати молодшим сестрам і таким чином полегшувати працю старійшин. З власного досвіду в правді вони можуть давати молодшим жінкам розумні поради, що і уповноважує їх робити Святе Письмо (Тита 2:3​-5). У разі, коли треба давати пораду старшій сестрі, то старійшина повинен «докоряти... немов матірок». Старійшини повинні «шанувати вдів» і, якщо постає потреба, організувати їм матеріальну допомогу (1 Тимофія 5:1​-3, 5, 9, 10). Звичайно, наші дорогі сестри повинні відчувати себе бажаними, і що їх цінять у зборі.

Правителі з Христом

20. Який великий привілей був даний багатьом християнським жінкам, і чому інші вівці можуть радіти з цього?

²⁰ Щодо раси або статі, то із Святого Письма стає ясно, що «не дивиться Бог на обличчя» (Римлян 2:10, 11; Галатів 3:28). Таким способом Єгова також вибирає правителів з його Сином у Царстві (Івана 6:44). Яким вдячним великий натовп інших овець повинен бути за те, що такі вірні жінки, як Ісусова мати Марія, Марія Магдалина, Прискилла, Трифена, Трифоса, і багато інших, які колись служили в ранньому християнському зборі, тепер царюють у Царстві, і збагачують той уряд своїм особистим розумінням жіночих почуттів і переживань! Яке ж чудове передбачення й мудрість Єгови! (Римлян 11:33​-36).

21. Яке наше ставлення до «жінок, що трудяться в Господі»?

²¹ Ми сьогодні можемо поділяти погляди апостола Павла, коли він говорив з любов’ю та оцінюванням про «тих [жінок] хто в боротьбі за Євангелію помагали мені» (Филип’ян 4:3). Усі Свідки Єгови, як чоловіки, так і жінки, вважають за велику радістю і привілей працювати разом з «многотою провісниць», жінками, «які працювали в Господі» (Псалом 68:12; Римлян 16:12).