Статеві домагання. Глобальна проблема

РОБОТА стала для молодої секретарки Рени Вікс справжнісіньким кошмаром. Щоправда, юридична фірма, в якій вона працювала, мала гучне ім’я та свої представництва у більш як двадцяти країнах. Але її безпосередній керівник, стверджувала вона, без кінця намагався то зненацька обхопити її, то просто доторкнутися до неї. Його принизливі дії супроводжувалися грубою, сороміцькою мовою.

Раніше у подібній ситуації жінка могла не мати іншого виходу, як тільки розрахуватися з роботи. «Жодна сторона не має доказів»,— сказала б адміністрація. І навіть ті, хто був схильний вірити жіночій версії історії, найімовірніше, злегковажили б цю проблему, мовляв, що ж тут такого страшного. Але часи змінилися. Рена Вікс не просто розгнівалася й розрахувалася. Вона звернулася в суд.

Суд присяжних США ухвалив рішення про виплату їй 50 000 доларів як компенсацію за моральні страждання плюс 225 000 доларів — суму відшкодування шкоди, стягнуту з її колишнього шефа. Наступний крок суду присяжних привернув до себе увагу ділових та юридичних фірм усього світу — було постановлено, що та юридична фірма зобов’язана виплатити величезну суму — 6,9 мільйона доларів як штраф за те, що вона не виправила ситуації!

Справа Рени Вікс далеко не поодинокий інцидент. В іншому судовому процесі недавно фігурувала національна американська мережа крамниць за зниженими цінами. Одна її працівниця, Пеґґі Кімзі, заявила, що на її адресу шеф багаторазово відпускав грубі, вульгарні репліки. У 1993 році Пеґґі Кімзі розрахувалася з роботи й звернулася в суд. Суд виніс рішення про виплату їй 35 000 доларів за приниження та моральні страждання й символічний 1 долар за втрачену зарплату. Суд також зробив висновок, що її колишній роботодавець створив вкрай несприятливі умови праці, толеруючи негідну поведінку свого підлеглого. Яке покарання? П’ятдесят мільйонів доларів відшкодування!

У часописі «Здоров’я людини» (англ.) читаємо: «Випадки статевих домагань множаться, як бактерії. У 1990 році ЕЕОС [Комісія забезпечення рівних можливостей у працевлаштуванні] мала справу з 6127 такими скаргами, а до минулого року [1993] ця цифра майже подвоїлась і становила вже 11 908».

Надуживання силою

Хоча й приголомшливі розміри ухвалюваних судами відшкодувань займають чільні місця на газетних шпальтах, слід визнати, що зовсім небагато таких випадків знаходять собі стежку до залу судового засідання. Більшість жертв зносять приниження мовчки, як ті пішаки у потворній грі сили й залякування, котра ведеться в офісах, на вулицях, в автобусах, закусочних і на підприємствах. Часами це прямий примус вступити в інтимний зв’язок. Однак частіше статеві домагання набувають м’якіших, проте не менш бридких форм: небажані або неналежні дотики, стидкі слова й хтиво-масні погляди.

Щоправда, дехто не згідний розцінювати таку поведінку як домагання, заявляючи, що це просто незграбні спроби з боку деяких чоловіків привернути увагу представниць протилежної статі. Але багато хто, подібно до авторки Марти Ланґелан, відхиляє такі спроби виправдати образливу поведінку. Вона пише: «То не просто незграбне чи неотесане, жартівливе чи «неправильно витлумачене» залицяння. Тут не йдеться про те, щоб сподобатися жінці; ця поведінка служить зовсім іншій меті. Як і зґвалтування, статеві домагання призначені приневолити жінку, а не привабити її. (...) [Це] вираз сили». Авжеж, часто таке негідне поводження просто належить до розряду тих жорстоких засобів, за допомогою яких «запанувала людина над людиною на лихо для неї». (Екклезіяста 8:9; порівняйте Екклезіяста 4:1).

На приставання жінки́ реагують зазвичай не радістю, а почуттями досить широкої амплітуди: від огиди та гніву до пригніченості та відчуття приниження. Одна жертва пригадує: «Та ситуація знівечила мене. Я втратила довіру до людей, впевненість у собі, самоповагу й надію на просування по службі. Докорінно змінилася моя особистість. Раніше я була веселою й безтурботною. Тепер я стала озлобленою, замкнутою й соромливою». А коли порушник ще й обіймає керівну посаду чи має владу, то домагання набувають особливо потворної подоби.

Отож зовсім не дивно, що суди почали карати винних і присуджувати компенсацію потерпілим. Оскільки Верховний суд США кваліфікував таке негідне поводження з жінкою як порушення її громадянських прав, то відповідальність за створення на робочому місці таких умов, які не були б «несприятливими чи образливими», дедалі частіше покладається законом на роботодавців.

Компанії, які толерують статеві домагання, можуть потерпати від наслідків: невисокої моральності працівників, вищої кількості прогулів, нижчої продуктивності та високої плинності кадрів, вже не згадуючи про фінансове лихо у разі, якщо жертва звернеться у суд.

Яка поширеність цього явища?

Яка поширеність статевих домагань? Дослідження вказують на те, що їх зазнало більше половини американок, які працюють. Отож в одній книжці пишеться: «Статеві домагання — проблема поширена. З нею стикаються жінки всіх професій — від офіціантки до корпоративного адміністратора. Це явище спостерігається на усіх рівнях корпоративної ієрархії і у всіх формах бізнесу та індустрії». А втім, проблема аж ніяк не обмежується Сполученими Штатами. У книжці Сузани Л. Вебб «Ударні хвилі: глобальне засилля статевих домагань» (англ.) цитується наступна статистикаa:

КАНАДА: «Одне дослідження показало, що 4 з 10 жінок повідомили про статеві домагання на роботі».

ЯПОНІЯ: «Дослідження, проведене у серпні 1991 року, показало, що 70 відсотків опитаних жінок пережили» домагання на роботі. «Дев’яносто процентів сказали, що зазнали статевих домагань по дорозі на роботу чи з неї».

АВСТРІЯ: «За дослідженнями 1986 року, майже 31 відсоток жінок повідомив про серйозні випадки домагань».

ФРАНЦІЯ: «Дослідження 1991 року... виявило, що 21 відсоток з 1300 опитаних жінок сказали, що особисто зазнали статевих домагань».

НІДЕРЛАНДИ: Дослідження показало, що «58 відсотків опитаних жінок сказали, що вони особисто зазнали статевих домагань».

Ознака часів

Звичайно, посягання й домагання на робочому місці — явища не нові. Жінки, а іноді й чоловіки, були об’єктами такого негідного поводження навіть ще в біблійні часи (Буття 39:7, 8; Рут 2:8, 9, 15). Але така ганебна поведінка, схоже, набула особливого поширення тепер. Чому?

По-перше, в останні роки на біржу праці напливає рекордна кількість жінок. А це означає, що дедалі більше жінок опиняється в ситуаціях, які криють у собі можливість такої наруги. Проте важливіше значення має те, що Біблія передрекла дуже давно: «Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді... нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра» (2 Тимофія 3:1—3). Таке засилля статевих домагань — це ще одне разюче засвідчення того, що ці слова сповняються сьогодні. Цікаво, що, за часописом «Здоров’я людини», «ріст кількості скарг, пов’язаних зі статевими домаганнями, йде в парі з нечуваним занепадом ввічливості. Погані манери — явище повсюдне».

Засилля статевих домагань також відображає «нову мораль», котра заполонила світ протягом 60-х. Порушення усієї традиційної системи моральних норм супроводжувалося безприкладною зневагою до прав та почуттів інших. Та нехай там що є тому причиною, але статеві домагання — невесела реалія робочого місця. Як і чоловіки, і жінки можуть захистити себе? Чи настане час, коли сексуальні посягання на робочому місці відійдуть у небуття?

[Примітка]

[Рамка на сторінці 4]

Статеві домагання: міфи й факти

Міф: Цифри, які наводяться у зв’язку зі статевими домаганнями, значно завищені. Це всього лиш ще одна примха, виплід рекламної гарячки засобів масової інформації та істерія.

Факт: Загалом кажучи, повідомляючи про наругу над собою, жінка багато втрачає і мало набуває. Тільки меншість жінок (за даними одного дослідження — 22 відсотки) розповідає про неї бодай кому-небудь. Страх, сором, самозвинувачування, збентеження й незнання власних прав — ось що змушує багатьох жінок мовчати. Тому чимало фахівців уважають, що цифри значно занижені!

Міф: Більшість жінок любить увагу. Ті, хто заявляє, що зазнали статевих домагань, просто надмірно чутливі.

Факт: Дослідження послідовно показують, що жінки приймають таке грубе поводження з ними за образу. У ході одного дослідження «більш як дві п’ятих жінок сказали, що почували відразу, і майже третина — гнів». Інші говорили, що почувалися стривоженими, скривдженими й пригніченими.

Міф: Чоловіки стають жертвами так само часто, як жінки.

Факт: Дослідники Національної асоціації жінок, які працюють, (США) повідомляють, що «у 90 відсотках випадків чоловіки чіпляються до жінок, у 9 процентах випадків домагання мають місце між представниками однієї і тієї ж статі... і тільки в 1 відсотку випадків жінки чіпляються до чоловіків».

Статеві домагання. Як захистити себе

«ЖОДНА жінка не повинна щодня наражатися на натяки сексуального характеру,— каже Ґретхен Морґенсон, редактор одного журналу,— але, з другого боку, у жінок немає ніяких підстав сподіватися, що у них на роботі пануватиме атмосфера доброчесності, позбавлена усяких непристойностей». Похвально, що, завдяки зусиллям адміністрацій і судів зробити робоче місце безпечнішим, було досягнуто деяких позитивних результатів. Ризик порушення судової справи, наприклад, дав роботодавцям і самим працівникам у різних частинах світу стимул намагатися поліпшити робочу обстановку. Багато компаній розробили власні методи боротьби з приставаннями на робочому місці. Проводяться збори й семінари, на яких службовців учать засад правильної поведінки на робочому місці.

Звичайно, належить знати правила, встановлені фірмою, та місцеві закони й дотримуватися їх (Римлян 13:1; Тита 2:9). Проте християни також пересвідчилися у доцільності застосування біблійних принципів. Якщо ви будете керуватися цими натхненими Богом настановами у стосунках з вашими колегами по роботі, то це допоможе вам уникнути долі жертви статевих домагань і, з другого боку, не стати їх ініціатором.

Достойна поведінка для чоловіків

Розгляньмо, як чоловікам слід поводитися з жінками. Багато фахівців застерігають проти дотиків до осіб протилежної статі. Вони перестерігають, що дружнє поплескування по плечу запросто може бути неправильно витлумачене. «До дотиків суди підходять з усією серйозністю»,— зауважує Френк Харті, спеціаліст з трудового права. Що він пропонує? «Якщо йдеться про щось більше, ніж потиск руки, то ліпше не робіть цього». Щоправда, у цій галузі Біблія не подає правил на всі випадки життяa. Але з огляду на настрої в моральній та законодавчій сферах необхідно виявляти обачність, надто ж тим, хто має схильність мимовільно торкатися свого співбесідника.

Слід визнати, що цієї поради не завжди легко дотримуватися. Послухаймо, приміром, Ґлена — виходця з іспанської культури. «Там, звідки я походжу,— каже він,— звичай обіймати одне одного поширеніший, ніж тут, у Сполучених Штатах. Пам’ятаю, коли до нас додому приходили друзі, ми вітали їх поцілунком, але тут нас попередили з цим не поспішати». Однак і в цій справі у добрій пригоді стануть біблійні принципи. Апостол Павло казав юнакові Тимофію: «Обходься з молодшими чоловіками, як з братами, зі старшими жінками, як з матерями, а з молодими жінками, як із сестрами, з цілковитою чистотою» (1 Тимофія 5:1, 2, «Новий міжнародний переклад», англ.). Хіба ж це не виключає можливості непристойних, двозначних чи небажаних дотиків?

Ті ж самі принципи застосовні й до нашої мови. Біблія слушно зауважує: «А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, і гидота і марнословство або жарти, що непристойні вам» (Ефесян 5:3, 4). Юрист у галузі статевих домагань Кейті Чіной радить, перш ніж говорити, задуматися над таким питанням: «Чи хотіли б ви, щоб таке почула ваша мати, сестра чи дочка?» Непристойна, сороміцька мова справляє розкладницький вплив як на того, хто говорить, так і на того, хто слухає.

Як запобігти статевим домаганням

Що робити, аби не стати об’єктом статевих домагань? Порада, котру Ісус дав своїм учням, посилаючи виконувати їхнє перше проповідницьке завдання, либонь, застосовна й до обговорюваної нами ситуації: «Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки» (Матвія 10:16). У всякому разі християнин не безпорадний. Біблія запевняє нас: «Бо мудрість увійде до серця твого... Розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме» (Приповістей 2:10, 11). Проаналізуймо ж деякі біблійні принципи, які можуть допомогти вам стерегтися.

1. Стежте за тим, як ви поводите себе з колегами. Це не означає, що вам слід тримати себе з ними холодно або непривітно, адже Біблія закликає нас ‘пильнувати про мир зо всіма’ (Євреїв 12:14; Римлян 12:18). Але оскільки Біблія заохочує нас ‘поводитися мудро з чужими’, то доцільним буде діловий тип поведінки, особливо коли ви маєте справу з особами протилежної статі (Колосян 4:5). Автор книжки «Реагуючи на сексуальні посягання» (англ.) Елізабет Повелл закликає службовців «затямити собі, де пролягає та межа, що відділяє просто приємне та дружнє поводження, відповідне їхній ролі, від тієї форми приязності, яка може означати сексуальну відкритість».

2. Одягайтеся скромно. Те, як ви вдягаєтесь, багато про що говорить іншим. У біблійні часи певний стиль одягу вирізняв особу з-поміж інших як неморальну або розпусну (Приповістей 7:10). Те ж саме часто можна сказати й нині, адже крикливий чи надто відкритий одяг, що тісно облягає фігуру, привертає до жінки неналежну увагу. Щоправда, декотрі жінки вважають, що мають право носити все, що їм до вподоби. Але, як це висловила авторка Елізабет Повелл, «якби ви працювали серед людей, котрі вважають, що крадіжка грошей — цілком нормальне явище, я б порадила вам не носити свій гаманець там, де до нього можна легко дістатися. (...) Вам належить розпізнати хворобу... суспільних звичаїв і намагатися захистити себе, щоб не стати їхньою жертвою». Отже, порада, яку знаходимо в Біблії, цілком актуальна. Її суть у тому, що жінка має бути «у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю» (1 Тимофія 2:9). Одягайтеся скромно, і ймовірність того, що ви станете об’єктом непристойної мови чи дій, може зменшитися.

3. Зважайте на своє товариство! Біблія оповідає про одну молоду жінку на ім’я Діна, яка стала жертвою зґвалтування. Вона притягнула увагу свого нападника, очевидно, через те, що часто виходила «подивитися на дочок того краю» — Ханаану, а жінки ці були знані за свою розпущеність! (Буття 34:1, 2). Подібно й сьогодні, якщо ви частенько буваєте учасником або й просто слухачем балачок ваших колег, котрі полюбляють розмови на сороміцькі теми, то дехто може виснувати, що ви не будете проти загравань.

Звідси аж ніяк не випливає, що ви повинні зневажливо ставитися до своїх колег. Але якщо розмова входить у ризиковане русло, то чому б вам просто не взяти й не вийти? Цікаво, що багато Свідків Єгови пересвідчилося: їхня репутація людей, які дотримуються норм високої моралі, слугує їм захистом від домагань (1 Петра 2:12).

4. Уникайте ризикованих ситуацій. Біблія розповідає, що молодий чоловік на ім’я Амнон розробив таємний план, як залишитися наодинці з дівчиною на ймення Тамара, аби оволодіти нею (2 Самуїла 13:1—14). Нині дехто з чоловіків з недобрими намірами може поводитися подібно, наприклад, запрошуючи підлеглу випити разом чогось міцного або залишитися на роботі після закінчення робочого дня без поважної причини. Стережіться таких запрошень! Біблія слушно зауважує: «Мудрий бачить лихе — і ховається» (Приповістей 22:3).

Якщо ви стали об’єктом домагань

Річ певна, дехто з чоловіків буде пробувати загравати з жінкою навіть тоді, коли вона поводить себе бездоганно. Як же вам реагувати? Є люди, котрі радять сприймати це цілком спокійно! «Офісний секс придає життю пікантності!» — каже одна жінка. Однак правдиві християни далекі від того, щоб розглядати таку неналежну увагу до себе як щось потішне чи приємне: вона їх відштовхує. Вони ‘ненавидять зло’ і розуміють, що мета таких загравань звичайно полягає в тому, аби схилити особу до розпусти. (Римлян 12:9; порівняйте 2 Тимофія 3:6). І нарешті, така непристойна поведінка є щонайменше приниженням їхньої християнської гідності. (Порівняйте 1 Солунян 4:7, 8). Як вам поводити себе в такій ситуації?

1. Займіть тверду позицію! Біблія розповідає, як на аморальні пропозиції реагував богобоязливий чоловік Йосип: «І сталося по тих пригодах, і звела свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: «Ляж зо мною!» Чи Йосип просто зігнорував її домагання, сподіваючись, що вони якось самі по собі минуться? Зовсім ні! Біблія каже, що він сміливо відкинув її зальоти, сказавши: «Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?» (Буття 39:7—9).

Йосипові дії є хорошим прикладом як для чоловіків, так і для жінок. Ігнорування непристойної мови чи агресивної поведінки або й гірше — заляканість ними, рідко коли кладуть їм край; страх чи боязкість, найімовірніше, тільки підігріватимуть небажані дії! Порадник з питань запобігання зґвалтувань Марта Ланґелан застерігає, що ґвалтувальники часто вдаються до статевих домагань як до «способу оцінити імовірність того, чи жінка чинитиме опір під час нападу; якщо вона пасивна чи боязка під час загравань, то вони виводять висновок, що вона буде пасивною й переляканою під час нападу». Тому основне — зайняти тверду позицію при перших же виявах чиїхось зальотницьких намірів. За словами одного автора, «часто для того, щоб покласти край чиїйсь негідній поведінці, досить відразу рішуче сказати «ні».

2. Нехай ваше «ні» означає «ні»! Так сказав Ісус у своїй Нагірній проповіді (Матвія 5:37, Філарет). Цей його вислів заслуговує на увагу і за обговорюваних нами обставин, оскільки зальотники бувають досить наполегливими. З якою твердістю вам слід себе обстоювати? Це залежить від обставин і реакції того, з ким ви маєте справу. Виражайте стільки твердості, скільки її необхідно, аби людина вас зрозуміла. У деяких випадках досить просто відверто й спокійно висловити свою думку. Встановіть зоровий контакт. Фахівці радять наступне: а) повідомте, що ви почуваєте («Мені зовсім не подобається те, що ви...»); б) конкретно охарактеризуйте неприємну вам поведінку («...що ви розмовляєте непристойною, вульгарною мовою...»); в) дайте людині знати, чого ви від неї хочете («Я хочу, аби ви перестали так розмовляти зі мною!»).

«Проте конфронтація,— перестерігає Ланґелан,— ні в якому разі не повинна переходити в агресію. Зустрічна агресія (образи, погрози й лихослів’я, стусани чи плювки) повертається бумерангом. Словесне насилля небезпечне, а до фізичного вдаватися не потрібно, якщо до нього не вдається інша сторона й у вас не виникає потреби у самозахисті». Така практична порада узгоджується з біблійними словами у Римлян 12:17: «Не платіть нікому злом за зло».

А як бути тоді, коли приставання не припиняються попри усі ваші зусилля покласти їм край? Деякі компанії розробили свої методи боротьби зі статевими домаганнями. Часто для того, щоб вас залишили в спокої, досить просто пригрозити, що ви звернетеся зі скаргою до відповідних посадових осіб компанії. З іншого боку, це може не подіяти. На жаль, знайти співчутливого начальника не завжди легко як жінці, так і чоловіку. Ґлен, який розповідає про приставання до нього співробітниці, спробував поскаржитися. Він пригадує: «Коли я розповів про це шефу, він мені нічим не допоміг. Більше того, йому ця ситуація видавалась потішною. Мені не залишалося нічого іншого, як просто триматися подалі від тієї жінки».

Дехто пробує подати в суд. Але гучні судові процеси, про які вам не раз доводилося читати в газетах, зовсім не типове явище. Крім того, книжка «Реагуючи на сексуальні посягання» застерігає: «Засоби судового захисту від посягань вимагають величезних затрат енергії та часу й не обходяться без фізичного й психічного стресу». Не без підстав, отже, Біблія попереджає: «Не спішися ставати до позову» (Приповістей 25:8). Враховуючи те, чого порушення судової справи може коштувати їм в емоційному та духовному плані, дехто воліє змінити роботу.

Кінець домаганням

Статеві домагання — явище не нове. Воно настільки характерне для людського суспільства, як недосконалість, підступність та пожадливість для людини. Накази, розпорядження й судові процеси ніколи не позбавлять суспільство статевих домагань. Щоб покласти їм край, необхідно фундаментальної зміни у серцях людей.

Сьогодні Боже Слово і його дух уможливлюють такі зміни в людях у різних куточках землі. Це виглядає так, наче вовки та леви вчаться поводитися, як ягнята й телята, достоту як про це передрік пророк Ісая (Ісаї 11:6—9). Вивчаючи з людьми Біблію, Свідки Єгови щороку допомагають багатьом тисячам колишніх «вовків» робити докорінні й тривкі зміни. Ці люди дотримуються біблійної настанови «відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка» і «зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди» (Ефесян 4:22—24).

Незабаром земля наповниться людьми, які житимуть відповідно до біблійних норм. Богобоязливі люди з нетерпінням чекають того дня, коли всі форми наруги відійдуть у небуття. А до того часу вони, як тільки можуть, дають собі раду з потворними реаліями сьогодення.

[Примітка]