Цінна риса в наш час

7, 8. За що можна похвалити християнок, які виконують сьогодні священне служіння, і в чому вони можуть бути впевнені?

⁷ Як і в першому сторіччі, вірні християнки в наші дні відіграють ключову роль у здійсненні Божого наміру, насамперед у благовісницькій праці. Як же багато доброго можна сказати про цих сестер! Розгляньмо приклад Гвен, яка вірно служила Єгові понад 50 років до самої смерті в 2002 році. «Про ревність, з якою Гвен звіщала добру новину, в нашому місті знали майже всі,— говорить її чоловік.— До кожної людини вона ставилась як до особи, що може колись прийняти любов і обіцянки Єгови. Вона з любов’ю підбадьорювала нас, коли ми відчували знеохочення, а її відданість Богові, його організації і нашій сім’ї дуже підтримувала мене й дітей протягом усього нашого щасливого життя. Дуже сумно, що її немає з нами». Гвен була одружена зі своїм чоловіком упродовж 61 року.

⁸ Десятки тисяч християнок, як одружених, так і незаміжніх, служать піонерами й місіонерами, задовольняючись у житті найнеобхіднішим, у той час як поширюють звістку про Царство всюди: і в метушливих містах, і у віддалених районах (Дії 1:8). Деякі з них, аби більше робити в служінні Єгові, відмовилися від можливості мати власний дім або дітей. Інші християнки віддано підтримують своїх чоловіків, котрі служать роз’їзними наглядачами, а ще тисячі сестер служать по всьому світі в домах Бетелю. Без сумніву, ці саможертовні жінки належать до «коштовностей всіх народів», які наповнюють дім Єгови славою (Огія 2:7).

9, 10. Як деякі члени сімей висловили свою вдячність за чудовий приклад, який подали християнські дружини й матері?

⁹ Звичайно, чимало християнок мають сімейні обов’язки, проте на першому місці в їхньому житті стоять справи Царства (Матвія 6:33). Одна незаміжня піонерка написала: «Моя мати завдяки своїй непохитній вірі й чудовому прикладу відіграла важливу роль у тому, що я тепер служу сталим піонером. Вона була найліпшою партнеркою в піонерському служінні». Один чоловік так висловився про свою дружину, матір п’яти вже дорослих дочок: «Наш дім завжди був чистий і прибраний. Бонні дбала про те, щоб у ньому все було просто й до ладу́, аби сім’я могла зосереджуватися на духовних заняттях. Завдяки її участі у розумному веденні сімейного бюджету я зміг протягом 32 років працювати неповний робочий день, а це давало мені можливість присвячувати більше часу сім’ї та духовним справам. Також моя дружина навчила дітей працьовитості. Я можу її тільки хвалити». Тепер це подружжя служить у всесвітньому центрі Свідків Єгови.

¹⁰ Інший чоловік написав такі слова про свою дружину: «Найбільше в Сузан мені подобаються такі риси, як сильна любов до Бога й до людей, а також чуйність, співчуття і чесність. Вона завжди дотримується погляду: з того, що ми можемо дати, Єгова заслуговує найліпшого. Цей принцип вона сама застосовує і як Божий служитель, і як мати». Маючи підтримку своєї дружини, цей чоловік зміг узяти на себе немало духовних обов’язків, серед яких служіння в ролі старійшини, піонера, замісника районного наглядача і члена Комітету зв’язку з лікарнями. Як же цінують таких жінок їхні чоловіки, співхристияни, а головне, Єгова! (Приповістей 31:28, 30).

12. а) Як деякі християнки виявляють свою відданість Єгові? б) З якими почуттями доводиться боротися декотрим сестрам?

¹² Згадаймо, для прикладу, християнських сестер, котрі не одружилися, оскільки віддано слухаються вказівки Єгови виходити заміж «тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39; Приповістей 3:1). Боже Слово запевняє їх: «З відданим ти [Єгово] будеш поводитись віддано» (2 Самуїла 22:26, НС). А втім, багатьом цим сестрам дуже важко залишатися неодруженими. Одна з них каже: «Я постановила вийти заміж тільки в Господі, але скільки ж сліз я проливала, коли мої подруги одружувалися з чудовими християнськими чоловіками, а я й далі залишалася самотньою». Інша сестра говорить: «Я служу Єгові 25 років. Я твердо вирішила бути відданою йому, але мене часто гнітить почуття самотності». Вона додає: «Таким сестрам, як я, конче потрібне підбадьорення».

16, 17. а) Як один син висловився про виявлену до нього материнську любов? б) Як духовність матері вплинула на її дітей?

¹⁶ Розгляньмо приклад Олівії, в якої шестеро дітей. Її невіруючий чоловік покинув сім’ю відразу після народження останньої дитини, але вона з готовністю взяла на себе обов’язок навчати своїх дітей доріг Єгови. Даррену, сину Олівії, якому тепер 31 рік і який служить християнським старійшиною й піонером, було тоді близько 5 років. У нього виникла серйозна проблема зі здоров’ям (яка й досі непокоїть його), і це додало Олівії ще більше клопотів. Згадуючи своє дитинство, Даррен пише: «Я пам’ятаю, як сидів у лікарняному ліжку й з нетерпінням чекав маму. Щодня вона сідала поруч зі мною і читала мені Біблію. Потім починала співати пісню Царства «Ми вдячні, Єгово»b. Це й досі моя найулюбленіша мелодія Царства».

¹⁷ Довір’я й любов до Єгови допомогли Олівії, одинокій матері, досягти успіху у вихованні дітей (Приповістей 3:5, 6). Правильна настроєність її розуму відображалася в цілях, котрі вона ставила перед своїми дітьми. «Мама завжди заохочувала нас ставити собі за мету повночасне служіння,— говорить Даррен.— У результаті четверо моїх сестер і я розпочали повночасне служіння. Але мама ніколи не вихвалялася цим перед іншими. Я всіма силами намагаюсь наслідувати її чудові риси». Слід визнати, що не всі діти, ставши дорослими, вирішують служити Єгові, як діти Олівії. Та коли мати робить усе можливе, щоб жити за біблійними принципами, вона може бути впевненою, що матиме керівництво Єгови й відчуватиме його ніжну підтримку (Псалом 32:8).