Ісусове життя і служба

Навчаючи самарянку

У ДОРОЗІ від Іудеї до Галілеї, Ісус з Його учнями подорожують через Самарію. Десь у полудні, втомлені від подорожування, вони зупиняються на відпочинок біля криниці недалеко міста Сіхар. Яків викопав цю криницю століття тому й вона зосталась до цього дня, недалеко сучасного міста Наблуса.

Тоді як Ісус відпочиває біля криниці, Його учні йдуть до міста купити харчів. Приходить самарянка по воду й Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені”.

Євреї взагалі не мають стосунків з самарянами через глибоковкорінене упередження. Здивована, самарянка питає: „Як же ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки?”

Ісус відповідає й каже, що коли б вона знала, хто Він такий, то просила б у Нього „живої води”. Ця вода, Він каже, стане „джерелом тієї води, що тече в життя вічне”.

„Дай мені, Пане, цієї води”, відповідає самарянка.

Ісус каже їй: „Іди поклич чоловіка свого”.

„Чоловіка не маю”, відповіла жінка.

Ісус підтверджує це й каже: „Ти добре сказала: ,Чоловіка не маю’. Бо п’ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер,— не муж він тобі”.

„Бачу, Пане, що пророк Ти”, відповіла здивована самарянка. Виявивши своє духовне зацікавлення, вона каже, що самаряни поклонялись на горі Геразім, а євреї в Єрусалимі.

Однак, місце поклоніння не є важливим, пояснює їй Ісус. „Бог є дух”, Він каже, „і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись”.

Це справляє на жінку глибоке враження. „Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос”, вона каже. „Як Він прийде, то все розповість нам”.

„Це Я, що розмовляю з тобою”, каже Ісус. Подумайте! Ця жінка, яка в полудні приходить по воду, можливо, щоб уникнути контакту з жінками міста, які зневажають її через спосіб її життя, одержала таку чудову ласку від Ісуса. Просто Він каже їй те, що не визнав відверто перед ніким іншим. З якими ж наслідками?

[Сторінкова ілюстрація на сторінці 9]