Спостерігаємо світ

Серед жінок-курців смертність зростає

Результати недавнього вивчення, опубліковані у «Канадському журналі охорони здоров’я» (англ.), показали, що смертність, пов’язана з палінням, зросла серед канадських жінок від 9009 чоловік 1985 року до 13 541 чоловіка 1991 року. На підставі цього вивчення підраховано, що, коли нинішня тенденція не зміниться, до 2010 року від паління помре більше жінок, ніж чоловіків. У 1991 році, згідно з підрахунками, від паління померло 41 408 чоловік (27 867 чоловіків і 13 541 жінка), як про це повідомляє газета «Торонто стар». У Сполучених Штатах Америки смертність від раку легенів серед жінок-курців зросла у шість разів за період від 60-х років до 80-х, каже д-р Майкл Тун з Американського товариства боротьби з раком. Дослідники доходять висновку, що «паління цигарок залишається єдиним з найбільших чинників передчасної смерті у Сполучених Штатах Америки, якому можна запобігти»,— повідомляє торонтська газета «Ґлоб енд мейл».

Наркотики в німецьких школах

Вивчення понад 3000 учнів у північній частині Німеччини виявило поширене застосовування наркотичних речовин у школах. За тижневиком «Фокус» (нім.), майже половина 17-річних учнів уживала нелегальні наркотики й більше третини застосовує їх регулярно. Професор Петер Штрук пояснює, що «в багатьох середніх школах Гамбурга можна знайти учнів 16—17-річного віку, що регулярно по черзі вживають стимулятори та транквілізатори». Але чому вони так широко застосовують наркотики? Професор Клаус Гуррельманн подає три причини споживання наркотиків молоддю: нудьга, відчуття, що людину мало цінують за особисті досягнення, і вплив рівні.

Дивовижні мандрівники

Один альбатрос за 72 дні здійснив мандрівку у 26 000 кілометрів, а сірий тюлень проплив відстань у 5000 кілометрів за три місяці. Вчені-природознавці виявили такі надзвичайні подвиги витривалості, коли прикріпили маленькі радіопередавачі до цих тварин з метою простежити їхню міграцію через супутник. На певному етапі альбатрос пролетів майже 3000 кілометрів через південь Тихого океану за чотири дні. Тюлень пропливав щодня 100 кілометрів між Шотландією й Фарерськими островами; ці тварини виявили надзвичайну здібність орієнтуватися у відкритому морі, як це зазначає лондонська газета «Таймс». Що спонукує цих тварин до таких марафонських подорожей? Пошуки їжі, каже повідомлення.

«Світова організація без функціональних органів»

«Протягом трьох днів минулого тижня державні керівники з усіх континентів зібралися разом на 50-ту річницю Організації Об’єднаних Націй, аби виголосити грандіозні промови про стан світу»,— повідомляє газета «Нью-Йорк таймс». А втім, багатьом «грандіозним промовам» бракувало одного важливого моменту — щирості. «Як і всі політики,— пишеться у цій газеті,— вони обіцяють те, чого не дотримуватимуться, і критикують за свої прогріхи когось іншого». Процитувавши вісім державних керівників, слова котрих суперечили їхнім вчинкам, газета виснувала, що їхній девіз такий: «Світе, не дивися, що я роблю, а слухай, що я кажу». Цілком природно, що «Юнайтед Стейтс ньюс енд уорлд ріпорт» називає Організацію Об’єднаних Націй «світовою організацією без функціональних органів».

Гарячі бджоли

Японські медоносні бджоли (Apis cerana japonica) захищаються від нападів велетенського шершня (Vespa mandarinia japonica), вбиваючи його високою температурою свого тіла, як про це повідомляє журнал «Саєнс ньюс». Помітивши шершня, бджола заманює ворога всередину свого гнізда, де сотні робочих бджіл ніби кулею обліплюють його з усіх боків. Відтак «бджоли починають вібрувати й піднімати температуру своєї кулі до смертельних 116° за Фарангейтом [47°С] протягом 20 хвилин»,— зазначається в журналі. Позаяк японська медоносна бджола витримує температуру до 122° за Фарангейтом [50°С], то такі маневри їй не шкодять. Однак не всі шершні стають жертвами бджолиної пастки. Оскільки «20—30 шершнів можуть винищити колонію 30 000 бджіл за 3 години», то велетенські шершні спроможні перемогти бджіл, якщо здійснять масовий наліт. «У такому випадку,— каже «Саєнс ньюс»,— вони захоплюють бджолине гніздо й збирають їхні личинки та лялечки».

Чи хрест — символ насилля?

Окремі теологи ставлять під сумнів доречність хреста як символу християнства через його причетність до насилля, повідомляє «Даллас морнінґ ньюс». Такі теологи пропонують користуватися символами, що віддзеркалюють життя Ісуса, а не його смерть. Хрест «заохочує поклоніння смерті»,— сказала теолог Катрін Келлер з Теологічної школи при Університеті Дрю, що в Мадісоні (штат Нью-Джерсі, США). «Нікому не прийшло б у голову для головного символу віри взяти електричний стілець чи петлю, власне такі символи ми б мали, коли б Ісуса стратила держава в наш час».

Порятунок завдяки водяним блохам

Проста водяна блоха може стати вирішенням проблеми забруднення внутрішніх прісноводних водоймищ, каже лондонська газета «Індепендент». Це стало видно з одного проекту відновлення довкілля, що впроваджений у дію. Спочатку біологи усунули з водоймища Ормсбі (Норфолк, Англія) 9,5 тонн риби, котра живилася водяними блохами. Через це блохи почали процвітати й буквально поглинати морські водорості, що забруднювали водоймище. Через це проросли з насіння інші водяні рослини й повернулися такі птахи, як лиска та лебідь. Зрештою рибу буде запущено назад і, за підрахунками вчених, через п’ять років відновиться вся екосистема. Прихильники охорони природи в Європі із зацікавленням спостерігають за результатами цього проекту.

Гріх поза увагою

«Що взагалі трапилося з гріхом?— запитує журнал «Ньюсуїк».— Нагальне усвідомлення особистого гріха майже зникло у нинішньому безхмарому стилі американської релігії». Парафіяни «не бажають вислуховувати промови, що можуть зачепити почуття їхньої гідності», і серед католиків «регулярна сповідь стала обрядом, що канув у минуле». Духівництво, що воює між собою, боїться втратити свою паству. Багато священиків «постійно засуджують такі «соматичні» соціальні пороки, як расизм [і] дискримінацію жіноцтва»,— пише стаття. — Але їхні голоси якось дивно приглушуються, коли питання стосується таких домашніх справ, як розлучення, гордість, пожадливість та надмірна особиста пиха».

«Папілярні лінії» клейнодів

Британські жінки є власницями 39 мільйонів діамантових ювелірних виробів на суму близько 17,5 мільярдів доларів США, а щороку відбуваються крадіжки таких виробів на суму близько 450 мільйонів доларів. Більшість коштовностей втрачена, бо їх неможливо розпізнати. Метал, яким був оправлений діамант, злочинці переплавляють. А для самого клейнода виготовляється інша оправа. Але нині ювеліри, під’єднані до центральної ЕОМ, можуть увести в цифрову пам’ять єдині у своєму роді нерівності кожного каменя. Ці «папілярні лінії» можна виявити слабким лазерним промінням, що зчитує недосконалості кожного каменя, бо не існує двох однакових клейнодів. Єдиним способом злодії можуть обійти цю систему безпеки — перешліфовувати каміння, що обходитиметься їм дорого й також зменшуватиме його якість, повідомляє лондонська газета «Санді таймс».

Занепокоєння феєрверками

Посадові особи повідомляють, що «близько 12 000 чоловік у США відправляються до відділу невідкладної терапії через травми, спричинені феєрверками»,— твердить «Щотижневий звіт про захворюваність і смертність» (англ.). Цей звіт склала Комісія перевірки безпечності споживчих товарів за даними 1990—1994 років, і приблизно підраховано, що 20 відсотків усіх поранень від феєрверків становили поранення очей. Такі поранення, говориться у звіті «часто серйозні й можуть назавжди знизити гостроту зору чи спричинити сліпоту». Також вартий уваги факт, що, здається, частіше ушкоджують очі глядачі, ніж ті, хто оперує феєрверком.

«Потенційна бомба сповільненої дії»

Близько 45 відсотків населення світу на даний час замешкує міста, повідомляє журнал «Фокус» (нім.), і вважається, що до 2000 року половина населення землі буде жити в містах. Північна Європа, Італія та Східні Сполучені Штати Америки переважно мають досить велике населення, а частини Єгипту, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки мають густонаселені міста посеред сільської місцевості. Космічні фотографії виявили, що лише 3—4 відсотки земної поверхні урбанізовані. Але із щорічним напливом 61 мільйона чоловік до міст, причому здебільшого у країнах, що розвиваються, густина населення в містах зростає, бо «міста не можуть зростати так швидко, як їхнє населення,— зазначає «Фокус» і додає:— Ситуація є потенційною бомбою сповільненої дії».