Як ви будете вимовляти його?

Звідкіля ж походять такі вимови як Ягве? Це є форми яких пропонують сучасні вчені, які стараються встановити як оригінально вимовлялось Боже ім’я. Декотрі — хоч не всі — вірять, що ізраїльтяни до часу Ісуса Христа мабуть вимовляли Боже ім’я як Ягве. Але ніхто не є певний про це. Може бути, що вони вимовляли його в такий спосіб, а можливо ні.

Все-таки, багато людей воліють вимовляти Боже ім’я Єгова. Чому? Тому, що його вживається сучасно, і люди є більше ознайомлені з ним ніж з Ягве. Чи ж це не було б краще вживати тієї форми того ім’я, якою його оригінально вимовлялось? Не зовсім, бо так робити не є звичайно з біблійними іменами.

Найвидатнішим цього є Ісусове ім’я. Чи ви знаєте як Ісусові родичі й друзі вимовляли Його ім’я в щоденній розмові, тоді як Він виростав у Назареті? По правді кажучи, жодна людина не може напевно сказати. Може бути, що Його ім’я вимовлялось Єшуа (або можливо Єгошуа). Певно, що Його не вимовляли Ісус.

Але коли відомості Його життя записувались у грецькій мові, то натхнені письменники не старались зберігати Його ім’я в оригінальній єврейській формі. Краще, вони писали Його ім’я по-грецьки, І·е·сусʹ. Сьогодні, Його перекладається інакше за мовою читача Біблії. Іспанські читачі вимовляють Його Jesús (Ге·сусʹ). Італійці — Gesù (вимовляється Дже·зуʹ). А в німцях за правописом його пишеться Jesus (вимовляється Єсʹсус).

Чи ж нам не вживати Ісусового ім’я тому, що більшість нас, а навіть жоден, не знаємо як його оригінально вимовлялось? Досі, жоден перекладач не піддає такої думки. Ми любимо вживати те ім’я тому, що воно ототожнює улюбленого Сина Божого, Ісуса Христа, який віддав своє життя за нас. Чи ж ми шанували б Ісуса коли б цілком не згадувалось Його ім’я в Біблії, але заміщалось його тільки такими титулами, як „Вчитель”, або „Посередник”? Певно, що ні! Ми маємо зв’язок з Ісусом, коли вживаємо Його ім’я, так як воно загально вимовляється в нашій мові.

Те саме можна сказати про всі імена, яких ми читаємо в Біблії. Ми вимовляємо їх у нашій власній мові, навіть не стараємось вимовляти їх в оригінальній. Тому то ми кажемо „Єремія”, а не Їр·меяʹгу. Подібно, ми кажемо Ісая, хоч в його часі ім’я цього пророка мабуть вимовлялось Єша·яʹгу. Навіть учені, ознайомлені з оригінальною вимовою цих імен, пишуть їх сучасною формою, а не древньою, коли говорять про них.

І те саме можна сказати про ім’я Єгови. Хоч сьогодні ми не вимовляємо того ім’я точно так як його оригінально вимовлялось, то в ніякий спосіб це не применшує важливості того ім’я. Воно ототожнює Творця, живого Бога, Всевишнього, Якому Ісус був сказав: „Отче наш на небі, нехай святиться Ім’я Твоє”.— Матвія 6:9.

,Його неможливо витіснути’

Тоді як багато перекладачів люблять вживати Ягве, то Переклад нового світу, а також кілька інших, таки вживають ім’я Єгова тому, що люди вже дуже привикли чути те ім’я. Крім того, воно зберігає, так як інші форми того ім’я, чотири букви Тетраграмата, ЙВГВ (YHWH або JHVH, анг.).b

Раніше, німецький професор Густав Фрідріх Олер зробив подібне рішення через ці самі причини. Він дискутував про різні форми вимовляння того ім’я і зробив висновок: „Відтепер я вживатиму слово Єгова, тому що це ім’я вже стало більш звичайним у наших словниках, і його неможливо витіснути”.— Теолохій дес алтен тестаментс (Теологія Старого Заповіту), друге видання, надруковане в 1882 р., сторінка 143.

Подібно, в його Грамер де л’ейбре біблік (Граматика біблійної єврейської мови), видання з 1923 р., то в примітці на 49-ій сторінці, єзуїтський вчений, Павло Жойон каже: „У наших перекладах, замість уживати (припустимої) форми Ягве, то ми вживаємо форму Єгова... загальноприйнятну літературну форму в французькій мові”. У багатьох інших мовах перекладачі Біблії подібно перекладають те ім’я, так як бачимо в обвідці на 8-ій сторінці.

Чи ж це не є правильно вживати ім’я Ягве? Зовсім ні. Тільки що читач скоріше пізнає форму Єгова тому, що це ім’я вже стало „загальновідоме” у більшості мов.

[Рамка на сторінці 11]

Слово „Єгова” стало широковідомим ім’ям Бога навіть у небіблійних контекстах.

Франц Шуберт склав музику для ліричного вірша „Всемогутність”, яку написав Йоганн Ладіслав Піркер, в якій ім’я Єгова знаходиться два рази. Його також уживається при закінченні останньої сцени Вердієвої опери „Набукко”.

Крім того, в ораторії французького композитора Артура Гонеггера „Цар Давид” прославляється ім’я Єгови, і славетний французький автор, Віктор Гюго поміщав його більше як 30 разів у своїх творах. Він, а також Ламартін, писали поеми титуловані „Єгова”.

У книжці Дойтче Талер (німецька монета), видана в 1967 р. німецьким Федеральним банком, поміщається малюнок з найдавнішньої монети з вирізьбленим на ній ім’ям „Єгова”, Рейхмонета з 1634 р. від герцогства Сілезії. Про образ на другому боці монети є сказано: „Під променистим ім’ям ЄГОВА, зносячись з-посеред хмар, є коронний щит з гербом Сілезії”.

У Рудолштадг музеї, Східної Німеччини, можна бачити на комірі панцира, якого колись надівав Густав II Адольф, цар Швеції в 17-му столітті, ім’я ЄГОВА виписане великими літерами.

Отже, на протязі століть міжнародно визнавали, що Єгова було правильний спосіб вимовляти Боже ім’я, і люди чуючі те ім’я відразу знають про кого говориться. Так як сказав професор Елер, „Це ім’я вже стало більш звичайним у наших словниках, і його неможливо витіснути”.— Теолохій дес Алтен Тестаментс (Теологія Старого Заповіту).